Пенсійний вік та стаж у 2025 році: кому призначать виплати

Кабінет міністрів прийняв рішення про впровадження трьох електронних державних реєстрів для процесу відбудови та відновлення країни. Ці реєстри, які стануть частинами містобудівного кадастру державного рівня, будуть включати Єдиний державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць (ЄДРАТО), Єдиний державний реєстр будівель та споруд (ЄДРБС) та Єдиний державний реєстр адрес (ЄДРА). Ця ініціатива має сприяти подальшій цифровізації будівельної сфери та зменшенню корупційних ризиків. Планується, що запуск державних реєстрів відбудеться протягом двох років в рамках експериментального проєкту. Це стало можливим завдяки реалізації закону №2486-IX, що має на меті забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій. Важливою метою нових реєстрів є уніфікація відомостей про адміністративно-територіальні одиниці та адреси об’єктів нерухомості, що сприятиме впорядкуванню інформації щодо містобудування, майнових прав та обліку будівель і споруд. Нова електронна система вже дала значний антикорупційний ефект, і запуск нових реєстрів в Єдиному державному реєстрі обіцяє продовжити цей позитивний тренд.

Ухвалення рішення Кабінетом Міністрів про створення трьох електронних державних реєстрів є кроком у напрямку впровадження цифрових інструментів для відновлення країни та підвищення транспарентності у будівництві. Ці реєстри, включаючи ЄДРАТО, ЄДРБС та ЄДРА, сприятимуть уніфікації та стандартизації інформації про територіальні одиниці та об'єкти нерухомості. Впровадження цих заходів покликане зменшити ризики корупції в будівельній сфері та сприяти подальшому розвитку країни. Реалізація електронних реєстрів в межах експериментального проєкту протягом двох років є важливим кроком у реформуванні державного управління та підвищенні ефективності державного адміністрування.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Жанна Тищенко – рідна матір одіозного народного депутата Миколи Тищенка. Про те, що жінка доживає життя у злиднях, вже неодноразово писали ЗМІ. В молодості вона працювала фотографом в радянському будинку побуту, яким керував її чоловік. Та пізніше у Жанни Тищенко, за інформацією журналістів, діагностували шизофренію. З того часу син не підтримує з нею жодних контактів та зовсім не допомагає.

“Я теж фотокореспондент і папараці”, – заявляє жінка в білій футболці кореспондентам, які розшукали її біля метро “Мінська”.

Про себе жінка каже, що “Коліна мама бізнесмен, я п’ятдесят років в бізнесі”. Що це за бізнес, пам’ятають кияни – зокрема ті часи, коли Жанна Анатоліївна “кришувала” ромів на місцевих ринках.

Тепер вона прямо з землі намагається продавати шкарпетки та засушені букети. Медичний діагноз пояснює її нестандартну поведінку. Жанна Анатоліївна називає свого сина військовим та виправдовує побиття екс-бійця “Кракена” в Дніпрі.

Розповідь про свій бізнес Жанна Тищенко перериває скаргами на місцевих підлітків, які заважають працювати.

“Ось, зацініть цих вилупків, яких хтось посилає, щоб вони мене ображали”, – зазначає мати Тищенка.

Далі “Коліна мама” входить в азарт і вже відверто агресивно нападає на уявних “ворогів” нардепа Тищенка. В її голові це чомусь жінки.

Та попри все, Жанна Тищенко продовжує захищати сина. Під палючим сонцем, в жалюгідному стані, хвора жінка все ж запевняє, що Микола їй нібито допомагає.

“Я знаю, що Коля завжди прав, завжди. Він дуже умна, досвідчена людина і щоби не зробив, це все правильно”, – додала вона.

Закупівля декоративних дерев у Харкові стала предметом активного обговорення серед громадськості та експертів через значні кошти, спрямовані з міського бюджету. Комунальне підприємство «Харківзеленбуд» уклало договір на придбання чотирьох сосен загальною вартістю 3,8 мільйона гривень. Такий крок викликав подив, адже йдеться про період воєнного стану, коли більшість видатків місцевих бюджетів асоціюються з безпекою, відновленням інфраструктури та соціальною підтримкою населення.

Згідно з оприлюдненими умовами контракту, три дерева були придбані за ціною 973 тисячі гривень кожне, ще одна сосна коштувала 876,5 тисячі гривень. При цьому зазначені суми подані без урахування податку на додану вартість, що фактично збільшує загальну фінансову нагрузку. Окремо в документах фігурують витрати на супутні роботи — майже 1,5 мільйона гривень спрямували на благоустрій порівняно невеликої території, де планувалося висадження дерев.

Підрядником за договором від 26 серпня стало товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецов ландшафтна студія», яке за цим контрактом має отримати майже 10 мільйонів гривень за поставку рослин. Водночас участь у закупівлі брала інша компанія — ТОВ «Голландські троянди», яка подала значно дешевшу пропозицію. За її умовами аналогічні дерева коштували від 150 до 400 тисяч гривень із ПДВ. Проте замовник відхилив цю пропозицію та обрав дорожчого постачальника.

Додаткові питання виникли після порівняння закупівельних цін із відкритими комерційними прайсами самого постачальника. У відкритому каталозі «Кузнецов ландшафтної студії» найвища ціна на сосни становить близько 247 тисяч гривень, тоді як дерева з аналогічними характеристиками оцінюються у межах 140–248 тисяч гривень. Таким чином, місто заплатило за окремі дерева у кілька разів більше, ніж їхня заявлена роздрібна вартість.

Крім фінансового аспекту, сумніви викликає і відповідність дерев заявленому виду. Замість справжніх італійських сосен Пінія, які не пристосовані до клімату Харківської області, у місті фактично висадили звичайні або кримські сосни, яким за допомогою стрижки надали характерну «парасолькову» форму. Це означає, що надалі місто буде змушене регулярно фінансувати догляд за деревами, аби вони зберігали декоративний вигляд.

У результаті громада Харкова не лише переплатила мільйони гривень за озеленення, а й отримала імітацію елітного благоустрою, яка потребуватиме додаткових витрат у майбутньому. Закупівля вже привернула увагу громадськості та стала черговим прикладом сумнівного використання бюджетних коштів у комунальному секторі.