Пенсійний вік та стаж у 2025 році: кому призначать виплати

Військово-аналітичний комітет скасував запобіжний захід щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні під час укладення контрактів на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Про це повідомив у своєму коментарі "Суспільному" адвокат Назар Кульчицький. Рішення суду полягало в зміні запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Суд вирішив відпустити Лієва під особисте зобов'язання та направити його ухвалу в слідчий ізолятор. Але, як зазначив адвокат, під час засідання прокурор за невідомих причин не з'явився. Справу щодо Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів для підозри про розкрадання, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Відзначимо, що Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. Проте, ВАКС 9 квітня скасував це рішення, і, як пояснює адвокат, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Висновки щодо цієї статті можна зробити наступні:

• Згідно з рішенням Військово-аналітичного комітету, експосадовець Міністерства оборони Олександр Лієв був звільнений від запобіжного заходу, а саме відтримання під вартою, і відпущений під особисте зобов'язання.

• Суд не зміг продемонструвати наявність достатніх доказів стосовно підозри у розкраданні, що призвело до повернення справи в Національну поліцію.

• Відзначається, що у процесі судового засідання прокурор не з'явився, що може вплинути на об'єктивність судового розгляду.

• Лієва вже раніше брали під варту з заставою, але пізніше він був відпущений під особисте зобов'язання. Проте, скасування рішення щодо тримання його під вартою призвело до того, що він залишився без запобіжного заходу.

• Відмова у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу підтверджується згодою обвинувачення, що може мати важливі наслідки для подальшого розгляду справи.

Отже, ця ситуація підкреслює важливість забезпечення об'єктивності та правозахисту в судовому процесі, а також необхідність дотримання законності та виважених рішень у вирішенні справ.

У неділю, 16 травня, на пункті пропуску «Шегині» вчинили затримання 33-річного підприємця на ім'я Тарас Ільницький, брат відомого львівського екс-прокурора, 31-річного Ростислава Ільницького. За попередньою інформацією, бізнесмена підозрюють у перешкоджанні роботі Збройних сил України. Виявлено, що Ільницький ігнорував розпорядження Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), відмовляючись вручати повістки своїм працівникам.

Личаківський районний суд застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внести заставу у розмірі 121 тис. грн. Зазначимо, що брат затриманого Ростислав Ільницький наразі перебуває у розшуку. Досудове розслідування розкриває, що протягом кількох місяців Тарас Ільницький, який очолював ТОВ «МКС Бетон», активно заважав роботі Сихівського ТЦК.

Підприємець не виконав розпорядження ТЦК щодо повісток для одинадцяти працівників, а також відмовився надати повний список військовозобов'язаних працівників свого підприємства. Навіть після повторних вимог ТЦК в листопаді 2023 року Ільницький не співпрацював із службою.

Під час розслідування виявлено, що дев'ять військовозобов'язаних продовжували працювати на підприємстві, не зважаючи на оголошені відпустки, а представники ТЦК видали повістки 44 працівникам, які відмовилися приймати.

У свою чергу, Тарас Ільницький вказав, що заборону на отримання повісток від ТЦК наклав на нього його брат Ростислав Ільницький.

Директора компанії інформували про підозру ще 21 листопада 2023 року, а вже 30 листопада його розшукували міжнародно, оскільки він перебував за кордоном. Відповідно до матеріалів справи, Держбюро розслідувань провело три обшуки на території підприємства та вилучило документи. Згідно з аналізом порталу YouControl, «МКС Бетон» працює з 2010 року та спеціалізується на виробництві бетонних розчинів. З початку грудня 2023 року посаду директорки компанії займає Христина Попович, а власником є Ігор Шуптар.

Суддя Личаківського районного суду Сергій Яворський вирішив застосувати до Тараса Ільницького запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 6 липня 2024 року з можливістю сплатити заставу у розмірі 121 тис. гривень. Ухвалу можна оскаржити у Львівському апеляційному суді.

Зазначимо, що Тарас Ільницький підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (згідно з частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України). Підприємцеві загрожує до восьми років позбавлення волі.

У результаті розгляду вищезгаданої статті виходить, що Тарас Ільницький, директор компанії "МКС Бетон", підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Він отримав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 6 липня 2024 року з можливістю внесення застави у розмірі 121 тис. гривень. Дане рішення можна оскаржити у Львівському апеляційному суді.

Підприємець став обвинуваченим після проведення трьох обшуків на території свого підприємства, під час яких були вилучені документи. Варто відзначити, що компанія "МКС Бетон" діє з 2010 року і спеціалізується на виробництві бетонних розчинів. На даний момент керівництво компанії здійснює Христина Попович, а власником є Ігор Шуптар.

У випадку визнання вини Тарасу Ільницькому може загрожувати до восьми років позбавлення волі.

Основні аспекти антикорупційної діяльності:

Никифоров підкреслив, що “інформація у ЗМІ про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО, не відповідає дійсності”. За його словами, такі чутки вигідні тим, хто прагне створити хибне враження, ніби вступ України до Альянсу не має широкої підтримки серед його членів. “Насправді, ідею запрошення України підтримує абсолютна більшість країн-членів, а щодо решти ведеться активна робота з адвокації”, – наголосив він.

Прес-секретар також нагадав, що запрошення до НАТО є першим пунктом Плану перемоги президента Володимира Зеленського, що представляє собою надійний шлях до справедливого і тривалого миру. “Володимир Зеленський презентував план міжнародним партнерам, українському парламенту і спільноті, представникам ЗМІ та громадянського суспільства, і консолідує їхні зусилля, щоб наблизити запрошення України до НАТО”, – зазначив Никифоров.

Ця заява стала відповіддю на інформацію, поширену виданням Politico 23 жовтня, згідно з якою семеро країн, включаючи США, Німеччину, Угорщину, Словаччину, Бельгію, Словенію та Іспанію, виступали проти запрошення України до НАТО. Спростування Офісу президента свідчить про зусилля української влади щодо підвищення міжнародної підтримки на шляху до євроатлантичної інтеграції.