Понеділок, 15 Червня, 2026

Переговори між США та Іраном під загрозою зриву через коментарі Трампа

Важливі новини

Чоловік намагався перетнути україно-румунський кордон на підводному скутері

Співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводили на фабриці слідчі дії. Однак ситуація несподівано загострилася, коли група осіб вступила в конфронтацію з правоохоронцями.

Нещодавно на україно-румунському кордоні прикордонники затримали чоловіка, який спробував перетнути річку Дунай за допомогою підводного скутера. Цей інцидент стався під час патрулювання річки, коли охоронці помітили, що хтось виринає на поверхню води, щоб дихати.

“Під час чергового патрулювання річки Дунай наші співробітники виявили кмітливого порушника, який пересувався під водою за допомогою підводного скутера. Він періодично піднімався на поверхню, щоб вдихнути повітря”, — повідомили у ДПСУ.

Попри сміливу та оригінальну спробу, чоловікові не вдалося здійснити свої плани. Прикордонники затримали його, коли він знову виринув на поверхню.

Це була не перша спроба цього чоловіка втекти з України. У Держприкордонслужбі додали, що це вже друга спроба порушника незаконно перетнути кордон. На жаль для нього, і цього разу його план зазнав невдачі.

Депресія: неочевидні ознаки та важливість раннього звернення до психолога

Депресія є не лише тимчасовим зниженням настрою чи втомою, а глибоким психологічним розладом, який серйозно впливає на різні аспекти життя людини. Вона може поступово змінювати сприйняття світу, розумові процеси, взаємодії з іншими людьми та звички. Для багатьох депресія є невидимою, адже її симптоми можуть маскуватися під звичайну втому чи втрату інтересу до звичних справ. Однак є певні ознаки, на які слід звернути увагу, адже своєчасне виявлення проблеми та звернення по допомогу можуть запобігти її погіршенню.

Одним із перших і найбільш помітних симптомів є ізоляція. Людина, яка раніше активно брала участь у соціальному житті, може раптово відмовлятися від спілкування, уникати зустрічей з друзями та навіть припиняти відповідати на прості повідомлення. Це не просто бажання побути на самоті або відпочити, а швидше відчуття емоційної виснаженості та втрата сил для взаємодії з іншими людьми. Вона може почуватися такою, що не має сил і бажання досягати успіхів у соціальних або професійних справах.

Ще одна поширена ознака — зміни апетиту. Деякі починають заїдати стрес, вживаючи надмірну кількість їжі, інші — повністю втрачають апетит. Обидві крайності є характерними симптомами депресивних розладів.

Порушення сну також є тривожним сигналом. Постійне бажання спати або, навпаки, безсоння та ранні пробудження без відчуття відпочинку — ознака того, що психіка намагається втекти від внутрішнього болю через сон або його відсутність.

Перфекціонізм, який здається рисою характеру, іноді стає небезпечною пасткою. Людина з депресією може панічно боятися помилок, відчуваючи провину за найменше відхилення від ідеалу. Це породжує емоційні зриви та самокритику.

Останній і дуже помітний сигнал — втрата інтересу до догляду за собою. Людині складно змусити себе прийняти душ, переодягтися або причесатися. Це не лінь, а глибока виснаженість, коли будь-яка дія здається непосильною.

Якщо такі ознаки тривають довго, їх не можна ігнорувати. Це може бути не просто життєвий спад, а депресія, яка вимагає підтримки та втручання фахівця. Своєчасне звернення по допомогу може запобігти серйозним наслідкам та повернути людині здатність жити повним життям.

Штурмова бригада «Азов» скасувала тур Німеччиною та Нідерландами через обурення лівих груп

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Як заявлялося, поїздку скасовано «з міркувань безпеки».

Водночас, за даними видання Berliner Zeitung, причиною скасування туру стали обурення лівих груп у Німеччині, які звинуватили український підрозділ у «правоекстремізмі, мілітаризмі та неонацизмі».

Ліві активісти пригрозили протестами біля готелю «Континеталь», де мали зібратися українські військові.

Після цього в 3-й штурмовій скасували заходи в Німеччині та Голландії, але анонсували, що наступного тижня проведуть їх у Празі та Вільнюсі.

При цьому Berliner Zeitung у своїй статті пише і про інший скандал, який напередодні був у Німеччині.

Тиждень тому в німецькій пресі вийшла новина про те, що «правоекстреміст з Азова» приїхав до концтабору Освенцим «у неонацистській футболці».

«Солдат, якого можна знайти в Instagram під ніком «111toha_22», відвідав колишній нацистський концтабір. Він був одягнений у футболку російського блек-метал-гурту M8l8th (розшифровується ця назва як «Молот Гітлера», а її засновник Левкін воює (https://t.me/stranaua/106185) у складі Російського добровольчого корпусу на боці України – Ред.). На звороті красується фраза «Там, де ми є, немає місця нікому іншому». Деякі історики приписують цю цитату Адольфу Гітлеру, навіть якщо точне походження точно не доведено», – пише видання t-online.

Сайт стверджує, що ідентифікував хлопця як українського військового, знайшовши його фото на офіційних сторінках підрозділу. Після цього українець закрив свій інстаграм.

Гетьманська доба: драматичні політичні інтриги та боротьба за владу в Україні XVII–XVIII століть

Козацьких гетьманів зазвичай уявляють як постатей із булавою, очільників переможних походів та творців державних традицій. Проте політична історія України XVII–XVIII століть значно складніша за романтизовані образи підручників і літературних переказів. Це була епоха, що більше нагадувала напружений політичний трилер, наповнений боротьбою за вплив, швидкими змінами союзів, втручанням великих держав і драматичними поворотами, які визначали долю козацької державності.

У цей період козацька старшина жила в умовах постійного протистояння між внутрішніми амбіціями та зовнішніми імперськими інтересами. Після визвольної війни Богдана Хмельницького на українські землі з різних боків впливали Річ Посполита, Московське царство, Османська імперія та Кримське ханство, кожне з яких прагнуло підкорити або принаймні контролювати територію Гетьманщини. Гетьмани, обираючи шлях між цими силами, мусили вести тонку дипломатичну гру, де кожне рішення могло зміцнити владу або ж завершитися поразкою, вигнанням чи навіть смертю.

палацових переворотів,

замовних убивств,

інформаційних кампаній,

змов старшини,

інтриг іноземних держав,

отруєнь та розстрілів,

шпигунства та таємних агентів сусідніх імперій.

Історик Кирило Галушко зазначає, що українська політична еліта того часу жила в умовах, коли “зрада була звичайною стратегією виживання”.

Одним із яскравих прикладів стала змова проти Івана Виговського після Гадяцької угоди 1658 року. Попри спроби Виговського вирвати Україну з-під московського контролю, старшина звинуватила його у “служінні полякам”. У 1664 році гетьмана заарештували та стратили пострілом за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, який пішов на васальні відносини з Москвою, загинув у 1668 році під час зустрічі з Петром Дорошенком. Замість переговорів відбулася кривава розправа, що, за однією з версій, була частиною московської політичної гри.

У 1687 році відбувся перший український “двірцевий переворот”: гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської підтримки на користь Івана Мазепи, звинувачуючи його у зраді та амбіціях, попри відсутність реальних доказів. Самойловича заслали до Сибіру.

XVIII століття стало часом отруєнь, таємних вбивств, московських спецоперацій та суперництва серед козацької старшини. Навіть Іван Мазепа став жертвою масштабної інформаційної кампанії Москви: фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини були спрямовані на дискредитацію гетьмана.

Уроки Гетьманщини важливі й сьогодні. Політична боротьба того часу демонструє, що інтриги, фейки, змови та агентурні ігри були невід’ємною частиною української політики, а зовнішній тиск і маніпуляції залишаються актуальними і для сучасної держави.

Будівництво нового СІЗО під Києвом: мільярдний проєкт для заміни Лук’янівської в’язниці

Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» підписала контракт на спорудження нового слідчого ізолятора поблизу Києва, що оцінюється у 1,09 млрд грн. Перемогу в тендері здобуло ТОВ «Антаріс ПВР-Буд», згідно з інформацією, оприлюдненою на порталі Prozorro. Цей проєкт має стати ключовим кроком у модернізації української пенітенціарної системи та покликаний розвантажити застарілий Лук’янівський слідчий ізолятор, умови в якому давно критикують правозахисники.

Заплановане будівництво передбачає створення сучасного великого СІЗО на території Бориспільської виправної колонії №119, більш відомої під назвою «Мартусівка». Комплекс має включати оновлені корпуси для утримання підозрюваних, адміністративні приміщення, зони для побачень, інфраструктуру для медичної допомоги та безпеки, а також умови, що відповідатимуть міжнародним стандартам поводження з ув’язненими. Новий ізолятор покликаний частково замінити потужності Лук’янівського СІЗО, яке фактично неможливо модернізувати через застарілі комунікації та особливості архітектури будівлі.

Згідно з новим договором, будівництво триватиме до кінця 2028 року. У 2025 році підрядник має звести об’єкти двох контрольно-пропускних пунктів, чергову частину, кімнати для побачень, медичну амбулаторію, прогулянкові дворики та режимні корпуси. За даними Мін’юсту, новий СІЗО розрахують на 1072 місця, що має розвантажити Лук’янівку і наблизити умови тримання під вартою до європейських стандартів.

Фінансування розподілене на чотири роки. У 2025 році на роботи виділять 3,57 млн грн, у 2026-му – понад 416 млн грн, у 2027-му – майже 470 млн, у 2028-му – ще 200 млн грн. Договірна ціна є твердою і містить додаткові витрати на ризики та інфляцію. Проєктну документацію виконало ТОВ «Архітектурна Ліга», а її експертизу схвалила «Укрдержбудекспертиза».

Аналіз кошторису показує, що частина матеріалів закуплена за ринковою або близькою до ринку вартістю. Наприклад, цегла і бетон відповідають середній ціні, а асфальтобетон навіть трохи дешевший за максимальний показник моніторингу. Водночас інші позиції виявилися значно дорожчими: самовирівнюючі суміші, фарби, ґрунтовки та покрівельний руберойд у кошторисі коштують від 19% до більш ніж 100% дорожче за пропозиції великих українських торговельних мереж. За підрахунками аналітиків, тільки за цими позиціями йдеться про переплату понад 9 млн грн.

Дискусії викликали і заробітні плати будівельників. У кошторисі закладено середню оплату праці 18 570 грн на місяць, тоді як реальна середня зарплата у галузі — близько 40 тисяч. Якщо підрядник платитиме робітникам ринкову ставку, фонд оплати мав би збільшитись більш ніж удвічі. Це може свідчити про ризик виплат «у конвертах», які частково компенсуються завищеними цінами на матеріали.

У тендері також брав участь консорціум «Енергетик», який подав дешевшу на 6,33 млн грн пропозицію. Його дискваліфікували після 24 годин на усунення помилок: у документації були неточності щодо ступеня локалізації обладнання, відсутність підтвердження прав на користування офісом та неповний пакет інформації про персонал і досвід виконання аналогічних робіт. У підсумку пропозиція була визнана такою, що не відповідає вимогам Замовника.

Компанія-переможець «Антаріс ПВР-Буд» належить Марині Батаєвій. Від 2016 року фірма отримала державних контрактів на суму понад 1,5 млрд грн, найбільше — від освітніх закладів Святошинського району Києва.

Будівництво нового СІЗО лишається одним із найбільших інфраструктурних проєктів Мін’юсту останніх років. Водночас його кошторис уже викликає запитання щодо економічності витрат і ризиків використання державних коштів не за призначенням.

Дипломатичні зусилля між Сполученими Штатами та Іраном, спрямовані на досягнення мирної угоди, опинилися на межі зриву через загострення політичної ситуації та суперечливі заяви. Як повідомляє CNN, ситуація у переговорному процесі стала критичною внаслідок коментарів президента США Дональда Трампа в соціальних мережах.

Раніше обидві сторони виявляли певну готовність до співпраці та зниження напруги, проте ситуація різко погіршилася після того, як Трамп заговорив про попередні домовленості, зокрема щодо позицій Ірану, які офіційний Тегеран спростував. Іранські представники підкреслили, що основні питання залишаються невирішеними, а заяви з Вашингтона вони сприймають як тиск, а не конструктивний діалог. Як наслідок, Іран оголосив про відсутність наміру брати участь у найближчих переговорах, що призвело до призупинення процесу.

CNN зауважує, що навіть у адміністрації США визнають: активна медійна стратегія Трампа може негативно вплинути на переговори. Чиновники підкреслюють, що тема є вкрай чутливою через тривалу недовіру між сторонами, що ускладнює досягнення швидких домовленостей.

Незважаючи на це, представники Білого дому продовжують стверджувати про успіх дипломатичних зусиль. Прессекретарка адміністрації Керолайн Левітт зазначила, що США ніколи не були так близькі до угоди з Іраном, підкреслюючи довгостроковий характер їхньої стратегії.

Основними питаннями залишаються ядерна програма Ірану та можливість поступового зняття санкцій. Сполучені Штати наполягають на строгих обмеженнях ядерної діяльності Тегерана, в той час як Іран категорично відмовляється передавати запаси збагаченого урану третім країнам і наполягатиме на праві на власну ядерну програму.

Тегеран також не має наміру погоджуватися на ультимативні умови, які, на його думку, порушують принципи суверенітету. У відповідь Трамп висловлює впевненість у військовій і політичній перевазі США, роблячи заяви, які в Ірані сприймають як тиск.

Додатковою складністю для переговорів є внутрішні політичні розбіжності в Ірані. У процесі беруть участь різні політичні групи, включаючи команду на чолі зі спікером парламенту Мохаммадом Галібафом та міністром закордонних справ Аббасом Арагчі, а також Корпус вартових ісламської революції. Це ускладнює визначення остаточних повноважень для ухвалення рішень.

Сторони також займаються обговоренням санкційної політики та можливих механізмів її пом’якшення, але поки що консенсусу не досягнуто. Дипломати зазначають, що переговори перебувають в "зоні високої невизначеності", а досягнення домовленостей вимагатиме значних політичних компромісів з обох сторін.

Питання термінового припинення вогню також залишається у центрі уваги, оскільки його термін дії добігає кінця. Згідно з інформацією CNN, позиції сторін щодо подальших дій розрізняються, а коментарі американського президента лише погіршують ситуацію.

В найближчі дні плануються нові дипломатичні контакти з участю американських та регіональних посередників, проте експерти застерігають, що без зниження публічної напруги і відновлення довіри між країнами процес може залишитися заблокованим.

Останні новини