Переміни у військовій службі: Україна розглядає введення п’яти нових статусів

Масштабна ракетна атака на Україну, зокрема, на місто Київ, стала найбільшою за часів конфлікту, поклавши безпосередньо на плечі нашої держави та її громадян величезне брем'я спустошення та загрози. Основна мета цього нападу – не лише приведення в дію систем протиповітряної оборони столиці, а й ураження таких критично важливих об’єктів, як стратегічні військові цілі, адміністративні будівлі силових структур, цехи з виробництва техніки та компонентів для озброєння, склади зброї та інфраструктурні об’єкти.

Напад призвів до нищення значної кількості об’єктів, а уламки ракет випали на житлові квартали, спричиняючи серйозні руйнування та людські жертви. Загадкові обставини цих нападів лише підсилюють страх та безпокій серед населення.

У Харківській області сталися вибухи на складі боєприпасів, нагадуючи масштабний салют, що лише підкреслює нашу вразливість перед зловмисними діями ворожих сил. Львів також постраждав: пошкоджено цех, що був важливим зв'язком у виробництві та зберіганні військової техніки. У Миколаєві атаковані промислові та інфраструктурні об'єкти.

За нашими джерелами, російські збройні сили можуть зламати протиповітряну оборону Києва, що може призвести до необхідності закупівлі боєприпасів за гроші, а не за допомогою міжнародної допомоги. Такий розвиток подій може обмежити нашу можливість купівлі інших військових технологій та зміцнення національної оборони.

Україна стикається з масштабною ракетною атакою, спрямованою на ключові міста та об'єкти. Ця атака виходить за межі звичайних військових дій і призводить до серйозних руйнувань, людських жертв та загрози національній безпеці. Необхідно негайно прийняти заходи для зміцнення обороноздатності та забезпечення безпеки громадян.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Насправді, ми зараз маємо проблеми з точними цифрами, адже Держстат не працює так, як працював раніше. До повномасштабного вторгнення жінки заробляли на 18,6% менше, ніж чоловіки. Зараз склалася така ситуація, що роботодавці наймають жінок на високі та відповідальні посади через високий рівень ризику мобілізації чоловіків. Не завжди компанії мають можливість забронювати чоловіків, тому жінки, завдяки цій ситуації та готовності брати на себе відповідальність, долучаються до професій, і відповідно їхні зарплати зростають”, – сказала Бережна.

Вона зауважила, що під час війни багато жінок стали підприємцями, вони створюють робочі місця, і тому серед нових бізнесів 59% відкрили жінки.

“Потрібно розуміти, що коли ми говоримо про вирівнювання заробітної плати між чоловіками та жінками, також враховують заробітну плату військових, а це значна сума. Але якщо ми будемо відокремлювати такі моменти, то так, ми бачимо стрімке зростання зарплат у жінок”, – розповіла заступниця міністра економіки.

За її словами, жінки також почали займати керівні посади і в “чоловічих професіях”, де вищі заробітні плати.

“Скоро Міністерство економіки запустить грантову програму для навчання жінок на стереотипно “чоловічі професії”: водійка тролейбуса, спеціаліст із налаштування сонячних панелей та операторка дрона”, – додала Бережна.

В умовах воєнного стану жінки частіше обирають нетипові для себе професії. За даними Державної служби зайнятості, зросла кількість жінок, які навчаються на верстатників, машиністів та електромонтерів.