Перша зустріч Лубінця з новою російською омбудсманкою: п’ятеро українців повернулися додому

Український економіст Борис Кушнірук висловив свою різку реакцію на нещодавнє розслідування журналістів hromadske.ua, яке виявило, як онлайн-казино Favbet змогло уникнути мобілізації своїх співробітників, забронювавши їх за допомогою низки юридичних маніпуляцій. В своєму дописі під назвою «Усі тварини рівні, але деякі рівніші за інших», Кушнірук звернув увагу на одну з найбільш тривожних тенденцій в умовах війни – формування в Україні «привілейованої меншості», яка фактично може жити за іншими законами і нормами, відмінними від тих, що застосовуються до більшості громадян.

Ця ситуація стала очевидною після розслідування, в якому було з’ясовано, як компанія групи Favbet змогла отримати статус резидента спеціального економічного простору «Дія.City». Завдяки цьому статусу підприємство стало поза зоною дії мобілізаційних вимог, що дозволило йому зберегти своїх працівників від військової служби. Усе, що було потрібно для цього, – оформити одну з компаній групи як резидента «Дія.City», що дало можливість обійти державні обмеження, навіть у часи, коли країна перебуває в стані війни. Кушнірук назвав цю ситуацію «цинічною», підкреслюючи, що такий підхід свідчить про існування подвійних стандартів у державному управлінні.

Кушнірук нагадав, що ще у 2024 році тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко обіцяла скасувати подібні накази, визнавши, що такі рішення «розколюють суспільство». Проте, за словами експерта, після спаду медійної уваги все повернулося до звичного стану — і вже з липня 2024 по серпень 2025 року 20 працівників Favbet Tek отримали бронювання.

Економіст наголосив, що ще у 2022 році пропонував створити прозору систему бронювання, де критерії стратегічної важливості визначалися б урядом, а не окремими міністерствами. За його словами, це дозволило б уникнути корупційних ризиків:“Якщо компанія хоче бронювати людей — нехай платить внески: одноразово сотні тисяч гривень і щомісячно десятки тисяч за кожного заброньованого. Це чесніше, ніж домовлятися в кабінетах.”

Кушнірук саркастично додав, що Favbet, очевидно, отримала статус критично важливої структури «виключно чесним і прозорим шляхом», а пані Свириденко, яка нині очолює уряд, «напевно, просто забула» про свою гучну заяву.

“Favbet — не виняток. Таких компаній десятки. Просто вона більш публічна через бізнес, а решта користуються тими ж схемами тихо,” — підсумував економіст.

На завершення Кушнірук провів паралель із романом Джорджа Орвелла «Колгосп тварин», наголосивши, що навіть у країні, яка воює за свободу, формується новий клас привілейованих:“Ми бачимо, як панує меншість, що маніпулює іншими задля власної вигоди. Орвелл був би вражений, наскільки його алегорія актуальна й нині.”

У ніч на п’ятницю, 19 квітня, Росія знову здійснила напад на Україну за допомогою ракет та снарядів. Вибухи прогриміли в містах Дніпро та Одеса. У Дніпрі одна з ракет влучила у житловий багатоповерховий будинок, спричинивши пожежу, повідомив голова Дніпропетровської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Лисак. “У нашому місті горить п’ятиповерхівка. Вона частково зруйнована. Під завалами можуть знаходитися люди”, — написав він у своєму телеграм-каналі.

Пізніше Лисак зазначив, що крім житлового будинку, пошкоджені ще два інфраструктурних об’єкти. У місті зареєстровано 2 загиблих та 15 поранених. Мер Дніпра Борис Філатов додав, що ракетний удар стався у центрі міста. “Це трапилося у самому серці міста. Жертвами стали мирні жителі”, — написав він у своєму офіційному обліковому записі на Facebook.

Лисак також зазначив, що є пошкодження й в інших районах області, зокрема в Криворізькому, де пошкоджений інфраструктурний об’єкт. Крім того, від обстрілу постраждав Синельниківський район, де є загиблі та поранені, включаючи дітей. Один з поранених у важкому стані. Частково зруйновано 4 приватних будинки, ще 8 отримали пошкодження.

В атаках, здійснених Росією у ніч на 19 квітня, було серйозно пошкоджено житлові будинки та інфраструктурні об'єкти у містах Дніпро та Одеса. Серед жертв є загиблі та поранені, включаючи навіть дітей. Ці напади викликали значну загрозу для мирного населення та інфраструктури регіону. Звершення подібних актів агресії підкреслює необхідність міжнародної реакції та підтримки України в її боротьбі за територіальну цілісність та безпеку.

Національний банк України залишається в стані пасивності на валютному ринку, незважаючи на стрімке зростання вартості долара, яке триває вже протягом минулого тижня. Курс американської валюти продовжує активно зростати, і сьогодні, за даними на 27 травня, він перевищив рекордну позначку у 40 гривень за долар. Навіть при такому значному зростанні ціни на долар, Нацбанк утримується від втручання, що може викликати певну тривогу серед інвесторів та учасників ринку. Ця ситуація вимагає уважного аналізу та обережного підходу до подальших кроків управління валютним курсом для збереження стабільності на фінансовому ринку. Відтак, Національний банк продовжує стежити за розвитком подій, але поки не вживає активних заходів щодо впливу на курс валют.

Максимальний курс пропозиції, так звані «хотілки», досягав 40,40 грн/$. На цьому рівні не було реальних угод, але він на ділі доводив девальваційні настрої. Але Нацбанк не намагався їх гасити або взагалі якось впливати.

«Мабуть, девальвація гривні вкладається в плани і завдання НБУ, він її не зупиняє. Хоча всі пам’ятають, що Нацбанк – головний продавець долара на міжбанку, саме він задає там тон і визначає курс. Значить 40,33 грн/$ зараз влаштовує регулятора. Ще минулого понеділка ми мали на Bloomberg 39,67 грн/$, а зараз 40,33 грн/$ – це 1,7% девальвації гривні за тиждень. З таким темпом ми можемо мати на міжбанку 41 вже наступного понеділка, і можемо навіть перевиконати план уряду на цей рік – усі пам’ятають, що до держбюджету 2024-го закладено курс 40,7 грн/$. А висновок тільки один – значить так потрібно Нацбанку та уряду. Ймовірна причина – гостра нестача коштів у бюджеті, яку визнає влада офіційно. Що нижчий курс гривні, то більше надходжень від податків, які номінують у валюті, і то більше гривні виходить від продажу західної фінансової допомоги, що надходить”, – сказав голова правління одного з банків.

За підсумками дня НБУ підняв свій офіційний курс із 40,1153 грн/$ до 40,3012 грн/$

На чорному ринку курс продажу долара в понеділок піднявся з 40,50 грн/$ до 40,57 грн/$, а купівлі – з 40,10 грн/$ до 40,38 грн/$.

У банків максимальна ціна готівкового продажу підскочила на 15 копійок і досягла 40,75 грн/$ – її ставив МетаБанк, а середній діапазон був у межах 40,40-40,70 грн/$. Викуп американської валюти в банківських касах проходив у коридорі 39,0-40,40 грн/$.

Найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили готівкову купівлю/продаж у рамках 39,90-40,50 грн/$ і 40,10-40,60 грн/$, відповідно.

Карткові курси сьогодні пробили 41-рівень. Акордбанк ставив продаж на картах на 41,15 грн/$ – це максимум, а мінімум був в Укрексімбанку на 40,25 грн/$. Купівля тут була в діапазоні 39,50-40,55 грн/$.

Середня вартість продажу долара на поточні рахунки фізосіб у рамках обмеження 50 тисяч гривень на місяць становила 40,47 грн/$. Максимальний цінник (з урахуванням супутніх комісій) досяг 41,32 грн/$, його ставив Банк Авангард, а мінімальний був на 40,40 грн/$ (Ідея Банк, ТАСкомбанк).

Європейські лідери продовжують заявляти про непохитну солідарність з Україною, однак за цією публічною риторикою дедалі чіткіше проступає брак спільної та довгострокової стратегії завершення війни. Аналітики наголошують: без активного залучення Сполучених Штатів, зокрема у сфері економічного та політичного тиску на Росію, європейські держави залишаються обмеженими у можливостях вплинути на розвиток подій. На тлі непередбачуваної позиції президента США Дональда Трампа це породжує занепокоєння щодо майбутніх рішень, які визначатимуть траєкторію міжнародної підтримки України.

За інформацією The New York Times, європейські урядовці дедалі наполегливіше говорять про необхідність створення надійної системи безпекових гарантій для України, яка стане ключовою умовою будь-яких потенційних переговорів. Саме гарантії розглядаються ними як аргумент, здатний забезпечити Києву впевненість у майбутньому та дозволити розглядати складні дипломатичні формули, які раніше вважалися неприйнятними.

Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.