Перспективи гривні без підтримки Заходу: виклики та можливості

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Компанія «Агроенергоінвест», яка займається логістикою та має хаб у Чопі (Закарпатська область) для транспортування вантажів з української колії на європейську, опинилася в центрі розслідування через підозри в ухиленні від сплати податків. У 2022 році компанія, котра заробляла десятки мільйонів гривень, потрапила під пильну увагу БЕБ та СБУ, які проводили перевірку діяльності в рамках так званого “зернового коридору”.

Розслідування було ініційовано в червні 2024 року, коли стало відомо, що Віктор Чередніченко, комерційний директор «Агроенергоінвест» та новий власник компанії після виходу з її складу онуки Анастасії Данілової, не включив у склад доходів безоплатно отримані соєві боби та не сплатив до державного бюджету податок на прибуток на суму 44,26 мільйонів гривень. Підозри були висунуті йому в березні 2024 року, а вже в червні компанія сплатила компенсацію на суму 11,34 мільйони гривень.

Ця сума була спрямована на відшкодування податкових втрат, що дало можливість Чередніченку уникнути кримінальної відповідальності. У результаті, суд ухвалив рішення про закриття справи та звільнення від кримінальної відповідальності. Як зазначається в документах, БЕБ, хоча й виявило порушення, все ж врахувало компенсацію, сплачену компанією.

Загалом, цей випадок підкреслює складність розслідувань у сфері бізнесу, пов’язаних з великими компаніями, де фінансові махінації часто маскуються під нормальну господарську діяльність. Однак, сплата компенсації вчасно дозволила уникнути серйозних наслідків для фігуранта справи.

Якщо бойові дії триватимуть і протягом наступного року не відбудеться жодного суттєвого зниження інтенсивності, лінія фронту може стати ще менш рухливою. Про це в інтерв’ю «Українському Радіо» розповів командир окремої служби БпЛА Української добровольчої армії Ашот Арутюнян, наголосивши, що сучасні технології, зокрема безпілотники, швидко змінюють структуру війни та умови на передовій.

За словами Арутюняна, у разі збереження нинішньої динаміки боїв так звані «кілзони» — ділянки, де піхота не може безпечно пересуватися через постійну загрозу ураження, — будуть лише розширюватися. Зона ризику охопить значно більші території, а будь-яка спроба маневру чи просування стане набагато небезпечнішою. Така ситуація призведе до фактичного «застигання» фронту, оскільки більшість наступальних дій вимагатиме неймовірних ресурсів і ретельного планування.

Військовий наголошує, що найближчим часом на полі бою можуть з’явитися НРК — наземні роботизовані комплекси, здатні автоматично збивати дрони. При цьому нові акумулятори й збільшені ємності батарей дозволять безпілотникам літати далі та довше.

«Це просто збільшить “кілзону”. А велике збільшення “кілзони” призводить до того, що піхота не може її пересікати. Відповідно, фронт стає», — пояснив він.

Арутюнян зазначив, що можливе перемир’я означатиме заборону на “діп-страйки”, тобто удари на великі дистанції. У такому разі фахівці, які зараз займаються стратегічними ударами на 2–3 тис. км, працюватимуть на лінії бойового зіткнення.

Тоді зона ураження може значно зрости:

«Оця “кілзона” на 30–40, можливо, 100 км тепер виноситиметься військовими, які літали раніше на тисячі кілометрів… У нас з’явиться ще 100–150 км “сірої зони”, де пересуватися можна, але зупинятися — ні. Бо як тільки дрон-розвідник виявить ящик боєприпасів, туди прилетить крило зі 100 кг вибухівки».

На думку Арутюняна, ситуація з перевагою у дронах неоднозначна й залежить від типу та дальності їхнього застосування.

БПЛА до 50 км — значна перевага у росіян.

Бомбери до 30 км — перевага України.

FPV-дрони — приблизний паритет.

FPV на оптоволокні — ймовірна перевага РФ.

Стратегічні удари (Deep Strike) — Україна має ефективні рішення, але у РФ «їх просто достобіса».

Військовий також зазначив, що порівняння ефективності ударів некоректне, адже Україна б’є по інфраструктурі, а РФ — по містах.

«Якби ми били по містах, то в нас було б 90% уражень. А щоб в НПЗ попасти, то це треба постаратися», — наголосив він.