Понеділок, 2 Березня, 2026

Петро Порошенко окреслив п’ять «червоних ліній» для Зеленського та Трампа

Важливі новини

Єрмак та Волтц обговорили дату та місце переговорів про мир

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак та радник президента США з національної безпеки Майкл Волтц провели важливу телефонну розмову, під час якої обговорили дату і місце проведення переговорів про мир, повідомив радник президента України Дмитро Литвин. Цю інформацію також підтвердив Майкл Волтц в ефірі Fox & Friends, однак він не уточнив, з ким саме з […]

The post Єрмак та Волтц обговорили дату та місце переговорів про мир first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

OpenAI впроваджує рекламу у безоплатних версіях ChatGPT та Go: що це означає для користувачів

Невдовзі в безоплатних версіях ChatGPT та Go з'явиться реклама, повідомили представники компанії OpenAI. Згідно з новими оновленнями, користувачі, які користуються безкоштовними версіями сервісу, матимуть змогу бачити рекламний контент під час використання чат-бота. Однак для тих, хто має платні підписки, доступ до сервісу залишиться без реклами, що дозволить користувачам продовжувати взаємодію з системою в безперешкодному режимі.

Водночас представники OpenAI запевняють, що впровадження реклами не вплине на якість відповідей чат-бота. Реклама, згідно з заявами компанії, не буде перешкоджати роботі системи або її здатності генерувати точні та релевантні відповіді на запити користувачів. OpenAI підкреслює, що рекламні оголошення будуть мінімально інтегровані у користувацький інтерфейс, щоб не заважати основній функціональності чат-бота.

Впровадження реклами має на меті зробити безоплатну версію більш доступною для широкого кола користувачів, зберігаючи при цьому комерційний стимул для розвитку платних підписок.

Представники OpenAI зазначили, що формат рекламного контенту буде обмеженим і не буде втручатися у функціонал чат-бота, а користувачі зможуть продовжувати отримувати корисні відповіді й рекомендації без додаткових обмежень.

Київська міська рада перегляне бюджет без врахування оборонних витрат: реакція військових та громади

Київська міська рада готується до перегляду бюджету столиці на 2025 рік, однак цей процес викликав серйозні побоювання серед військових та громади. За словами начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, у новому проєкті бюджету не передбачено жодних коштів на підтримку Збройних сил України. Ткаченко зазначив, що це є «дуже тривожним дзвінком» і закликав депутатів змінити пріоритети фінансування в умовах війни. Він публічно звернувся до місцевих обранців через Telegram, підкресливши, що без належної підтримки оборонних сил столиця не зможе ефективно виконувати свої функції в умовах війни.

Відомо, що 6 листопада Київська міська рада планує розглянути коригування бюджету столиці, обсяг якого перевищує 5 мільярдів гривень. Питання перерозподілу коштів у середині року не є новим, проте відсутність у новому проєкті конкретних статей для оборонних потреб здивувала не лише військових, але й місцеву владу. Ткаченко підкреслив, що на фоні загрози з боку російських окупантів, Київ, як стратегічний центр та одна з найбільших міст країни, не може залишатися без підтримки з боку місцевих органів влади.

«Така ситуація – це дуже тривожний дзвінок», – заявив начальник КМВА. Він наголосив, що під час воєнного стану оборона міста, ППО й безпека киян мають бути безумовним пріоритетом, і додав, що відсутність видатків на ці потреби виглядає як сигнал про те, що міська влада не ставить оборонні потреби у першу чергу.

Ткаченко повідомив, що підготував офіційне звернення до всіх фракцій Київради. Він вимагає переглянути структуру витрат і закласти фінансування безпеки міста. Зокрема, він пропонує спрямувати доступні ресурси на посилення систем перехоплення ворожих дронів, підтримку добровольчих формувань територіальної громади, які залучаються до завдань ППО, а також на мотиваційні виплати.

Окремо Ткаченко звернувся до мера Києва Віталія Кличка. Начальник КМВА закликав міського голову «припинити приховувати оборонні витрати від суспільства та військових» і публічно показати, які саме статті бюджету реально спрямовані на захист столиці.

«Є реальні потреби, які не можна ігнорувати. Місто має діяти відкрито та відповідально», – заявив він.

Ця заява відбувається на тлі постійних нічних атак дронами й ракетами по Києву, а також публічних суперечок між військовою адміністрацією міста та командою мера щодо розподілу коштів. Раніше, у січні 2025 року, Кличко заявляв, що Київрада спрямовує понад 5 млрд грн на підтримку сил оборони та безпеки, включно з міськими програмами посилення захисту столиці.

Ткаченко ж зараз наполягає, що у запропонованих змінах до бюджету на 6 листопада таких видатків немає — і це, за його словами, неприпустимо в умовах війни.

Затримано виконавця замаху на вбивство бізнесмена в Тернопільській області

У Вінницькій області правоохоронні органи провели масштабну операцію, результатом якої стала ліквідація потужного підпільного виробництва небезпечних речовин. Ця нелегальна лабораторія спеціалізувалася на виготовленні заборонених препаратів у значних обсягах щомісяця.

Правоохоронці затримали чоловіка, який у квітні цього року стріляв по авто бізнесмена на Тернопільщині. Після скоєного чоловік хотів втекти з України через річку Тиса. Про це повідомляє поліція регіону.

У квітні цього року в одному із приміських сіл Тернопільського району приватного підприємця намагалися вбити біля його будинку. Потерпілий автомобілем заїхав на територію власного будинку і в цей момент невідомий здійснив постріли із зброї по авто, внаслідок чого він отримав три вогнепальних поранення. Медикам вдалося врятувати життя чоловіка.

Слідчі встановили, що зловмисник отримав замовлення на вбивство жителя Тернополя. За це кілер мав отримати 25 тисяч доларів. Майже чотири місяці він стежив за жертвою, збирав детальну інформацію про нього та відслідковував маршрут пересування. Для цього орендував житло у Тернополі та придбав автомобіль.

Увечері 19 квітня він підстеріг підприємця біля його будинку та чотири рази вистрелив з пістолета у його авто. Після цього втік з місця злочину.

Організатором замаху виявився 35-річний житель Черкас. Його затримали його дорогою до кордону України, який він планував незаконно перетнути через річку Тиса. У чоловіка вилучили дві гранати та близько 100 набоїв.

Слідчі поліції під процесуальним керівництвом Тернопільської обласної прокуратури повідомили йому про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 115 (замах на умисне вбивство) та ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. За вчинене йому загрожує до 15-ти років позбавлення волі.

Поліцейські встановлюють коло осіб, які можуть бути причетні до організації та замовлення цього злочину.

Зеленський підписав закон про мобілізацію осіб зі засудженим минулим

У п’ятницю, 17 травня, Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект, який має потенціал перетворити динаміку військової служби в країні. Цей закон дозволяє засудженим особам на добровільній основі вступати до складу армії. Йдеться про історичний крок, який відкриває можливості для певних категорій засуджених та ув'язнених в Україні, а саме тих, хто має бажання та здатності вступити на службу в умовах воєнного стану.

Згідно зі змістом закону, засудженим, які згодяться вступити на військову службу, надається можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Проте це рішення не є автоматичним, адже вирішує його суд. Така ініціатива вимагає ретельного розгляду кожного випадку, зокрема з урахуванням характеру злочину та психологічного стану засудженого.

Міністерство оборони вже розробило плани залучення мобілізованих ув'язнених до спеціальних військових підрозділів. Крім того, кандидати повинні успішно пройти військово-лікарську комісію та мати підтримку командування. Відомо, що не всі засуджені будуть придатні для цієї форми служби, оскільки існують обмеження, які виключають участь у мобілізації за певними категоріями злочинів, такими як загроза національній безпеці або умисне вбивство з особливою жорстокістю.

Станом на 15 травня 2024 року в Україні перебуває 27 471 засуджений, серед яких 1538 жінок. За даними опитування, проведеного у квітні, приблизно 4,5 тисячі засуджених виявили бажання вступити до армії в обмін на умовно-дострокове звільнення. Раніше, голова Міністерства юстиції, Денис Малюська, зазначав, що в Україні може бути від 10 до 20 тисяч засуджених, яких можна мобілізувати на військову службу за контрактом. Цей закон створює нові можливості для реабілітації засуджених та водночас посилює обороноздатність країни, використовуючи їх потенціал у важливій справі захисту національної безпеки.

У результаті підписання законопроекту Президентом України Володимиром Зеленським відкривається нова можливість для засуджених осіб добровільно приєднатися до армії, отримати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та зробити вагомий внесок у захист національної безпеки країни. Закон передбачає ретельний відбір кандидатів та урахування характеру їхніх злочинів, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки військових підрозділів. Згідно зі статистикою, значна кількість засуджених виявила бажання вступити до армії, що свідчить про високий рівень зацікавленості та підтримки цієї ініціативи серед населення. Таким чином, цей закон не лише сприятиме соціальній реабілітації засуджених осіб, але й покращить обороноздатність країни, залучаючи їх досвід та потенціал у справі захисту національних інтересів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

Ці ключові моменти стосуються безпеки, суверенітету України, а також її відносин із міжнародними партнерами на фоні складної політичної ситуації. Порошенко закликав врахувати ці «червоні лінії» як пріоритети, які не можна перетинати в будь-яких переговорах чи прийнятті рішень.

1. Він закликав не йти на «компроміси щодо суверенітету» і не допустити повернення України в зону впливу Росії.

2. Також він заявив, що Україна не визнає «російський» статус захоплених територій.

3. Київ не повинен іти на обмеження потужності ЗСУ.

4. Крім того Порошенко вимагає не скасовувати санкції проти Росії до повернення Україні її територій.

5. І, на його думку, потрібно «переконати президента Трампа» прийняти Україну до НАТО після виконання «домашньої роботи», бо зараз, вважає екс-президент, Україна не готова до членства.

Тобто фактично Порошенко закликає закінчити війну по лінії фронту, без визнання російської юрисдикції над захопленими територіями, зі збереженням державності частини України, яка залишилася, в нинішньому вигляді і з відкладеною перспективою вступу до НАТО.

Останні новини