Петиція про позбавлення Тищенка депутатського мандату всього за добу набрала майже половину підписів

З настанням холодів та початком інтенсивного сезону вірусних інфекцій українці дедалі частіше стикаються з симптомами, які складно розрізнити без спеціального обстеження. Лікар Бабак Ашрафі із сервісу Superdrug Online Doctor звертає увагу на те, що межа між клінічними проявами грипу та COVID-19 стає все менш помітною. За його словами, зараз ці хвороби мають багато спільного у перебігу, тому інтуїтивно визначити їх за першими симптомами майже неможливо. Найнадійнішим способом дізнатися природу захворювання залишається лабораторне тестування, яке дозволяє отримати точний результат.

Попри це, медики виділяють кілька ознак, які можуть допомогти запідозрити, з яким саме вірусом відбувається зіткнення. За спостереженнями Ашрафі, COVID-19 частіше супроводжується порушенням нюху чи смаку, відчуттям сильного виснаження навіть за незначних навантажень і тривалішою лихоманкою. До того ж при коронавірусній інфекції нерідко виникає сухий, нав’язливий кашель, який може зберігатися довше, ніж інші симптоми.

Ашрафі зазначає, що обидві інфекції залишаються небезпечними, особливо для літніх людей, пацієнтів із хронічними хворобами та ослабленим імунітетом. Цієї зими медики очікують одночасну циркуляцію грипу та коронавірусу, що створюватиме додатковий тиск на систему охорони здоров’я і підвищуватиме ризики для вразливих категорій населення.

Лікар нагадує, що вакцини, дотримання базових правил гігієни та невеликі профілактичні заходи можуть суттєво знизити ризик захворювання. Йдеться про регулярне миття рук, респіраторну гігієну, а також ізоляцію вдома у разі появи симптомів. У місцях великого скупчення людей використання маски здатне забезпечити додатковий рівень захисту та зменшити поширення інфекцій.

За словами Ашрафі, ці прості дії можуть стати ключовим чинником, який допоможе уникнути ускладнень у період зростання захворюваності.

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33 (колишня Володимирська) розпочинається у 1912 році, коли Київська губернська земська управа вирішила збудувати нове представницьке офісне приміщення. Враховуючи важливість цього проєкту, було організовано конкурс серед архітекторів, який виграв один із найвідоміших зодчих того часу — Володимир Щуко. Архітектурне рішення, яке він запропонував, стало символом епохи та поєднувало кілька архітектурних стилів, що разом створювали неповторний вигляд будівлі.

Проєкт Щуко містив симетричний фасад, елементи барокового стилю та витончену мансарду, доповнену двоярусною баштою, яка нагадувала знамениті київські колокольні. Вражаюча конструкція мала не лише естетичну, але й практичну цінність, адже будівля була спроектована як важливий адміністративний центр. Перший камінь у фундамент поклала Ольга Столипіна, вдова відомого реформатора Петра Столипіна, а другий — сам прем'єр-міністр Російської імперії Володимир Коковцов.

Після 1934 року будівля стала резиденцією головних органів влади УРСР. Тут розміщувалися ЦК КП(б)У та ЦК комсомолу, а згодом – органи держбезпеки. Під час німецької окупації приміщення використовували гестапівці. У його стінах перебували радянські підпільники, українські патріоти та відомі дисиденти, серед яких Василь Стус, Олена Теліга, Іван Світличний.

Не менш цікава й доля Сергія Корольова: юний майбутній конструктор космічних кораблів отримав тут у 1924 році документи, які дозволили йому продовжити навчання в Київському політехнічному інституті та зробили перший крок до видатної кар’єри.

Таким чином, будівля на Короленка, 33 стала свідком ключових подій історії Києва – від земських управ до профспілок, від радянських репресій до боротьби дисидентів, залишаючись значущим культурним та історичним об’єктом столиці.