Під час перевірки військових документів побили військовослужбовців ТЦК

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Як повідомляє компанія, її філія підтримуватиме співробітництво між українськими держустановами, місцевою оборонною промисловістю та KNDS.

Українська оборонка почне виконувати роботи з техобслуговування та ремонту обладнання, а також виробництва 155-мм артилерійських боєприпасів.

Крім Leopard і Caesar, KNDS також виробляє легкі танки AMX-10 RC, гусеничні САУ PzH 2000 і самохідні зенітні установки Gepard.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Коваленко пояснив, що система електромереж працює як послідовний ланцюг, і, якщо одна з ланок виходить із ладу, це може призвести до перевантаження і пошкодження обладнання на підстанціях або електростанціях.

Він також нагадав, що зазвичай обсяги генерації вдається коригувати за допомогою ТЕС і ТЕЦ, але влітку обстріли істотно пошкодили теплову генерацію, тому для маневрування використовуються інші об’єкти.

На запитання, чи вимикатимуть світло щоразу за загрози ракетних обстрілів, Коваленко відповів, що такі заходи вживатимуться, коли це необхідно для безпеки енергосистеми.

Надішліть повний фрагмент, будь ласка — щойно його отримаю, одразу підготую розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без заборонених вами фраз.

Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.

У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.

Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.

На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.

Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.

П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив у силі штраф у розмірі 1,5 млн грн, накладений на одне з підприємств Одеської області через серйозні порушення порядку проведення розрахункових операцій. Суд відхилив скаргу товариства, підтвердивши позицію Одеського окружного адміністративного суду, який раніше відмовив у задоволенні вимог компанії та підтримав висновки Державної податкової служби.

Перевірки ДПС встановили, що товариство систематично порушувало законодавчі норми щодо проведення касових та банківських операцій. Зокрема, в актах контролю було зафіксовано недотримання правил оформлення розрахункових документів, відсутність обліку окремих надходжень і неправомірне використання касових апаратів, що створювало ризики ухилення від оподаткування та порушувало фінансову дисципліну.

Підставою для санкцій стала фактична перевірка, проведена податковим органом. Фахівці ДПС встановили низку серйозних порушень — від неправильного обліку товарних запасів до реалізації нафтопродуктів без створення електронних розрахункових документів.

Згідно з матеріалами справи, під час перевірки були виявлені такі порушення Закону «Про РРО»:

• необлікований товар — товариство вело облік нафтопродуктів з порушеннями законодавства• продаж пального без створення електронних фіскальних документів• ненадання покупцям розрахункових документів встановленої форми• відсутність первинних документів, які підтверджують походження та рух товару

Контролюючий орган направив підприємству запит на документи, але товариство не надало їх ні під час перевірки, ні протягом п’яти днів після отримання акта. Суд зазначив, що за таких умов документи вважаються відсутніми.

Колегія суддів послалася на норми Податкового кодексу та правові висновки Верховного Суду. Вони підтверджують, що:

• платник податків зобов’язаний вести облік на підставі первинних документів• ці документи мають бути надані під час перевірки або одразу після неї• відсутність документів автоматично означає порушення обліку

Крім того, суд наголосив: під час розгляду спорів щодо застосування РРО ключовим доказом є саме розрахунковий документ — фіскальний чек, створений реєстратором розрахункових операцій. Його відсутність при реалізації підакцизних товарів є прямим порушенням.

Оскільки підприємство не надало жодного підтвердження проведення операцій відповідно до законодавства, суд визнав штраф у 1,5 млн грн обґрунтованим.ДПС наголосила, що це рішення має стати нагадуванням для бізнесу: робота з пальним та іншими підакцизними товарами передбачає максимально чіткий і прозорий облік.