Підозрювана в корупції суддя Західного апеляційного суду носитиме електронний браслет

Початок Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні" у січні відбувся за указом Президента. Цей крок визначає важливу роль платформи у забезпеченні економічної стійкості України під час війни, коли актуальною стає максимальна мобілізація внутрішніх ресурсів. Метою "Зроблено в Україні" є об'єднання усіх зацікавлених сторін — державних органів, бізнесу, іноземних інвесторів та громадських об'єднань — для спільного пошуку рішень. Це сприятиме виявленню та реалізації внутрішніх економічних потенціалів та вирішенню проблем, що виникають через тривалу війну.

У контексті зазначеного, платформа передбачає створення як цифрових, так і фізичних просторів для полегшення комунікації між зацікавленими сторонами та розробки спеціалізованих сервісів для більш ефективного та швидкого розв'язання проблем. "Зроблено в Україні" також має стати постійно діючим органом, що консультує уряд та бізнес. Серед завдань платформи — відновлення бізнес-зв'язків, підтримка вітчизняних виробників та просування українських товарів на світових ринках.

У зв'язку з гострою необхідністю вирішення проблем українського бізнесу під час воєнного стану, платформа сформулювала місію, яка включає в себе такі аспекти, як активізація підприємництва та застосування найкращого міжнародного досвіду у кризових періодах. Особлива увага платформи приділяється просуванню промислової адженди, розвитку альтернативних джерел енергії та підтримці вуглезалежних підприємств.

Таким чином, "Зроблено в Україні" планує активно впроваджувати стратегії, спрямовані на підтримку та розвиток промислового сектору, забезпечуючи економічну стійкість та конкурентоспроможність країни. Очікувані практичні результати роботи платформи включають збереження та розвиток підприємницького потенціалу, активізацію промисловості та розвиток енергетичних технологій.

Платформа "Зроблено в Україні" має додаткову мету сприяти отриманню доступу до міжнародної грантової підтримки для мікропідприємств та малих підприємств. Також вона спрямована на просування українських товарів на світових ринках, зокрема в Європі. Ефективність роботи платформи залежить від універсальності її структури. Важливою є формування екосистеми, де рішення та консультації надаються на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності та регіонами. Серед пріоритетних напрямків діяльності платформи — надання консультаційних послуг з питань ділового адміністрування та експертиза нормативно-правового середовища. Варто підкреслити, що пропоновані напрямки та структурні елементи платформи піддаються постійному перегляду та розширенню з урахуванням змін безпекових та економічних умов. Отже, платформа "Зроблено в Україні" може стати гнучким інструментом, спрямованим на захист національних економічних інтересів та формування внутрішніх резервів економічної стійкості країни, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах.

У висновках можна підкреслити, що платформа "Зроблено в Україні" стане важливим інструментом для забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни. Її додаткові мети, такі як сприяння отриманню міжнародної грантової підтримки та просування українських товарів на світових ринках, будуть сприяти розвитку мікропідприємств та малих підприємств. Ефективність платформи буде залежати від універсальності її структури та постійного оновлення напрямків діяльності з урахуванням змін у політичних, економічних та безпекових умовах. Важливою буде також співпраця між державними органами, бізнесом, іноземними інвесторами та громадськими об'єднаннями для досягнення спільних цілей забезпечення економічного розвитку та стабільності країни.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Раніше рішення військово-лікарської комісії про непридатність означало автоматичне виключення особи з військового обліку. Наказом №686 така норма скасовується. Зокрема, з тексту Положення вилучено положення про негайну реалізацію постанов ВЛК щодо виключення з обліку. Також прибрано норму, яка зобов’язувала складати свідоцтво про хворобу для тих, хто підлягає виключенню.

Однак ці зміни викликають багато запитань щодо їх відповідності чинному законодавству. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» чітко визначає, що громадяни, визнані непридатними до військової служби, мають бути виключені з військового обліку. Ця вимога залишається в силі, адже накази Міністерства оборони не можуть скасовувати законодавчі норми.

Нововведення породжують низку правових та практичних суперечностей. Якщо непридатних більше не виключатимуть, залишається незрозумілим, які саме дані про них мають бути внесені до військово-облікових документів. До того ж виникає питання, чи не стане це підґрунтям для юридичних колізій, адже наказ не відповідає вимогам закону.

Можливі причини таких змін поки не пояснені. Одна з версій — бажання Міністерства оборони зберегти максимальний контроль над мобілізаційним резервом у складний період війни. Утім, без чітких роз’яснень суспільство може сприйняти ці зміни як спробу створити додатковий тиск на осіб, які за станом здоров’я не можуть виконувати військові обов’язки.

Наказ №686, безумовно, потребує додаткових роз’яснень з боку Міністерства оборони. Поки що залишається відкритим питання, як ці зміни будуть впроваджуватися на практиці і чи не призведуть вони до соціальної напруги серед тих, кого визнають непридатними до служби.

Управління державної охорони України 27 листопада уклало угоду з ТОВ «Гранд Мотор» на постачання трьох легкових автомобілів спеціалізованого призначення загальною вартістю 8,82 млн грн, що відображено у системі «Прозорро». Нові машини СКСTPR-ПС будуть створені на базі Toyota Land Cruiser Prado 2,8 L 8AT 2025 року випуску у комплектації Elegance. Вартість одного автомобіля становить 2,94 млн грн, що включає як базове оснащення, так і спеціалізоване обладнання для виконання службових завдань.

Гарантійний термін на автомобілі складає три роки або 100 тис. км пробігу, тоді як на додаткове та спеціалізоване обладнання гарантія передбачена на півтора року. Машини будуть обладнані комплексом систем безпеки та комунікацій, необхідних для виконання охоронних функцій, включно з сигналізаціями, захисними елементами та спеціальними засобами зв’язку. Така модернізація автопарку УДО спрямована на підвищення мобільності та безпеки персоналу під час виконання службових обов’язків.

Повнопривідні авто оснащені дизельним двигуном 2,8 л потужністю 205 к.с., восьмиступеневою автоматичною коробкою передач, фронтальними та боковими подушками безпеки, колінною подушкою водія, задніми та передніми шторками безпеки, камерою заднього ходу, клімат-контролем та круїз-контролем.

Додатково автомобілі отримають захисну плівку, зимову гуму, захист двигуна і трансмісії, килимки та башмаки. Спеціалізоване обладнання включає сигнально-гучномовний пристрій, проблискові маяки, радіопідготовку та захисну сітку радіатора.

Замовлення було здійснене без конкуренції, оскільки «Гранд Мотор» став єдиним учасником відкритих торгів. Фірма належить Тетяні Дерешук та Марії Гвоздьовій, колишній міській голові Красилова на Хмельниччині. Заснована компанія була у 2006 році екснардепом від «Блоку Петра Порошенка» Михайлом Гвоздьовим, директором є Сергій Боднарчук.

Закупівля автомобілів викликала увагу через високі ціни та відсутність конкуренції на тендері, а також через спеціалізоване обладнання, що включає сигналізаційні та захисні системи.

Російські війська, здійснюючи систематичні хімічні атаки на українських військових, насаджують страх та нестабільність на передовій. Згідно з дослідженням журналістів видання The Telegraph, на різних ділянках фронту українські захисники постійно стикаються з нападами безпілотників, які розпилюють отруйні гази та інші хімічні речовини на їхні позиції. Використання таких засобів, як CS або хлоробензальмалононітрил, є порушенням Конвенції про хімічну зброю. За словами командира української розвідгрупи, ситуація настільки загострюється, що майже щодня їхні позиції піддаються атакам гранатами, що містять газ. Це, хоча не завжди летально, все ж сіє паніку серед бійців та примушує їх відступати, надаючи перевагу противнику. Свідчення інших українських солдатів підтверджують постійні атаки хімічними засобами, які зараз вимагають від них постійного носіння протигазів. Експерти підтверджують використання різних хімічних речовин, включаючи сльозогінний газ та інші отруйні сполуки. Інциденти цього роду стають все більш загостреними, і російські війська навіть використовують такі смертельні речовини, як ціанід водню, який був застосований під час Першої світової війни. Ці атаки, заборонені міжнародними угодами, становлять серйозну загрозу для життя та здоров'я українських військових, а також місцевого населення на тимчасово окупованих територіях. Українські військові офіційно документували 626 випадків хімічних атак з боку Росії з початку повномасштабного вторгнення. Проте, деякі експерти вважають, що ця цифра значно занижена. "На жаль, у поточній ситуації причини смертей багатьох українських солдатів адекватно не розслідуються. Просто їх занадто багато", — вказує Ребека Мачоровська. Хімічні атаки стали нормою, і тепер українські військові отримують спеціальну підготовку для подібних ситуацій. Навчальні матеріали, надані The Telegraph, описують атаку на українські позиції біля Бахмута наприкінці минулого року. "Російські безпілотники скинули три хімічні гранати, ймовірно, наповнені CS, безпосередньо на їхні позиції. Коли солдати намагалися втекти, їх атакували снарядами та безпілотниками, скидаючи звичайні гранати. Навчальний посібник радить солдатам залишатися на місці та терпіти перші кілька хвилин впливу сльозогінного газу замість того, щоб тікати зі своїх бойових позицій. Після перших кількох хвилин впливу, дія газу стає менш інтенсивною", — йдеться у матеріалі.

Українські військові, не зважаючи на свою відданість та мужність, стикаються з серйозними труднощами у забезпеченні та використанні засобів захисту. Не всім бійцям надаються протигази, що робить їх уразливими перед хімічними атаками ворога. Більшість доступних протигазів є застарілими, виготовленими ще в радянські часи, тому їхня ефективність у протистоянні сучасним хімічним загрозам обмежена.

За даними Генерального штабу Збройних Сил України, російські війська значно збільшили використання боєприпасів із отруйними хімічними речовинами на фронті. З моменту початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 626 випадків подібних атак, з яких 51 припадає на січень 2024 року. Експерти аналітичної компанії ISW вважають, що Росія систематично застосовує хімічну зброю з декількох причин, включаючи залякування та деморалізацію українських військ, а також порушення міжнародного права.

З останніх звітів відомо, що окупаційні сили навіть почали використовувати гранати РГ-ВО з хлорацетофеноном, що є одним з типів сльозогінного газу, для придушення масових протестів та заворушень на окупованих територіях. Ці нові методи підтверджують безжальність та безглуздість ворога, який намагається за допомогою хімічних засобів перекрити волю українського народу та зламати відчайний опір військових.

У висновку можна зазначити, що ситуація з використанням хімічної зброї на території України стає все більш загостреною. Російські війська систематично здійснюють хімічні атаки проти українських військових, порушуючи міжнародні норми та стандарти. Українські захисники стикаються з серйозними проблемами у забезпеченні засобів захисту, таких як застарілі протигази та недостатнє їхнє виділення. Високий рівень використання хімічної зброї Росією свідчить про цілеспрямовану стратегію залякування та деморалізації українських військових, а також порушення міжнародного права. У зв'язку з цим, вирішення проблеми хімічних атак вимагає комплексного підходу та міжнародної співпраці для забезпечення ефективного захисту та покарання винних у порушеннях.