Середа, 8 Квітня, 2026

Підприємства Мінфіну повідомили про виснаження резервного фонду

Важливі новини

Шахрайство у сфері криптовалют: як чоловік з Миколаївщини ошукав інвестора на 14,6 мільйона гривень

Поліція Житомирської області викрила шахрая, який через інтернет здійснив масштабне шахрайство в галузі криптовалют, заволодівши значними фінансовими коштами. Слідство встановило, що 44-річний чоловік з Миколаївщини, використовуючи підроблену репутацію фахівця в інвестиціях, обманом отримав від потерпілого понад 14,6 мільйона гривень.

Уся справа розпочалася ще в 2022 році, коли потерпілий познайомився з підозрюваним через месенджер. Той представляв себе як досвідченого консультанта в інвестиціях, що спеціалізується на віртуальних активах. Йому вдалося швидко завоювати довіру чоловіка, переконуючи його в надійності та вигідності інвестицій у криптовалюти. Під виглядом професійних порад і обіцянок високих доходів шахрай змусив потерпілого перерахувати великі суми грошей на різні криптовалютні рахунки.

Улітку 2024 року зловмисник запропонував житомирянину перевести криптовалюту з обмінного сервісу на гаманець. Для цього він надіслав спеціальний багатознаковий код, який нібито мав спростити транзакцію. Довірившись знайомому, потерпілий ввів комбінацію у свій акаунт. Після цього його активи миттєво опинилися на рахунках шахрая.

Загальна сума викраденого склала 14 647 262 гривні. Надалі підозрюваний провів низку транзакцій, аби легалізувати та обготівкувати незаконно отримані кошти.

Правоохоронці встановили його причетність до злочину та повідомили про підозру одразу за двома статтями Кримінального кодексу України:

шахрайство в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190),

легалізація майна, здобутого злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209).

Наразі триває досудове розслідування. Чоловіку загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Розслідування неслужбових зв’язків керівника Рівненського ТЦК із співробітниками: деталі та наслідки

Службову перевірку начальника ТЦК у Рівному, підполковника ЗСУ Олександра Ярмошевича, розпочато через викрите в мережі відео, де він, як заявляють, цілується з колегами на робочому місці. Це відео, опубліковане в медіа, містить кадри, зняті, очевидно, за допомогою таємного відеоспостереження в службовому приміщенні, де начальник ТЦК демонструє інтимні дії з різними співробітницями. Сухопутні війська ЗСУ підтвердили розпочаття службової перевірки у зв'язку з цим випадком.

Учасник АТО та підполковник ЗСУ Олександр Ярмошевич займав посаду начальника Рівненського ТЦК. Подальші дії та рішення військових стосовно цього інциденту будуть залежати від результатів перевірки, яка включатиме аналіз вмісту відео, часових параметрів його зйомки, а також факту встановлення таємного відеоспостереження у службовому приміщенні.

Цей випадок став предметом публічної уваги через соціальні мережі та медіа, викликаючи обговорення щодо етики та дотримання службових норм у військовому середовищі.

У результаті вищезгаданої ситуації важливо провести адекватну службову перевірку щодо дій начальника Рівненського ТЦК, оскільки виявлені на відео неслужбові стосунки з колегами порушують принципи професійної поведінки та можуть мати негативний вплив на робочий колектив та дисципліну. Важливо з'ясувати всі обставини цього випадку, включаючи правомірність та обґрунтованість використання таємного відеоспостереження, а також дотримання військової етики та службових норм у військовому закладі. Залежно від результатів перевірки будуть прийняті відповідні заходи, щоб забезпечити дотримання законності, дисципліни та професійних стандартів серед військовослужбовців.

Конфлікт у кафе Києва закінчився стріляниною

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Подія сталася після того, як між жінками в закладі виник конфлікт. Чоловіки, які супроводжували їх, втрутилися в суперечку, що призвело до ескалації ситуації. Один з учасників конфлікту тричі вистрілив у свого опонента, ймовірно, використовуючи травматичну зброю.

На момент прибуття правоохоронців поліцейський отримав поранення і був негайно госпіталізований. Наразі його стан здоров’я уточнюється, але очевидно, що інцидент викликав значне занепокоєння серед місцевих жителів.

Правоохоронці швидко встановили особу зловмисника, зброю вилучено. Ведеться розслідування для надання правової кваліфікації інциденту.

Цей випадок є черговим підтвердженням зростання насильства в суспільстві, адже нещодавно в Броварському районі Київської області сталася ще одна трагічна подія: під час виклику про домашнє насильство чоловік кинувся на поліцейських з сокирою. Такі інциденти ставлять під сумнів безпеку правоохоронців та місцевих мешканців.

Депутат з Одещини втік до Тюмені, отримав паспорт РФ

Депутат Одеської міської ради від проросійської партії ОПЗЖ Богдан Гіганов, попри повномасштабну війну та перебування в Росії, досі не позбавлений мандата. Журналісти “Слідства.Інфо” з’ясували, що ще в березні 2022 року він нелегально виїхав з України, а вже у 2023-му став громадянином РФ. Згідно з даними з російських офіційних реєстрів, Гіганов отримав паспорт РФ 17 березня […]

Розподіл коштів для бізнесу в програмі Ukraine Facility

У 2024 році Ukraine Facility визначається як стратегічна програма, спрямована на економічне оздоровлення України через відведення значних фінансових ресурсів. За інформацією, наданою Олексієм Соболевим, заступником міністра економіки України, розмір фінансування може коливатися в межах від 1 млрд до 1,5 млрд євро. Основна увага цієї програми спрямована на малі та середні підприємства, які є важливими катализаторами для економічного зростання та розвитку країни.

Ці фінансові вливання передбачається використовувати з метою зниження вартості застави для підприємств, що стане стимулом для їхнього активного розвитку. Крім того, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та українськими банками має на меті розширення обсягів кредитування, що сприятиме підтримці бізнесу на всіх рівнях.

Український бізнес очікує на цю програму з надією на покращення умов для розвитку і росту. Ukraine Facility стає ключовим інструментом у зміцненні фінансової стабільності та конкурентоспроможності української економіки на міжнародному ринку.

У рамках програми передбачено загалом 12 млрд євро на розширення європейських проєктів в Україні протягом чотирьох років. Зокрема, компонент “Pillar 2” Ukraine Facility передбачає спрямування 7 млрд євро на підтримку приватних, муніципальних та державних проєктів. Програма фокусується на сім ключових секторах, включаючи енергетику, оборонну промисловість, сільське господарство, ІТ, транспорт, виробництво критичних матеріалів та переробну промисловість.

Додатково, у 2024 році планується виділити до 1,5 млрд євро на розвиток існуючих програм, запроваджених міжнародними фінансовими організаціями в Україні, з яких 70% спрямуються на малий та середній бізнес. Співпраця з українськими банками, які беруть участь у програмі, відкриває доступ до додаткових ресурсів для здешевлення кредитів та інших пільг для бізнесу.

Поміж інших ініціатив Міністерства економіки є програма підтримки “Зроблено в Україні”, яка включає грантові програми для ветеранів, компенсації для аграріїв на придбання техніки, а також гранти та компенсації для переробної промисловості. Змінено також програму “Доступні кредити 5-7-9%” для полегшення умов кредитування бізнесу.

У лютому Європейська Рада підтримала виділення Україні 50 млрд євро у рамках Ukraine Facility, що підтверджується надходженням перших траншів у березні та квітні. З погодженням Плану для Ukraine Facility у травні Європейський Союз визначив конкретні реформи, необхідні для отримання додаткового фінансування. Виконання цих умов дозволить Україні залучити у 2024 році загалом 16 млрд євро, включаючи 3 млрд євро у формі грантів.

Міністерство фінансів України оголосило, що уряд уже на початку 2026 року практично вичерпав резервний фонд державного бюджету. Станом на 30 березня з цього фонду було витрачено більше 47,5 мільярда гривень, що становить близько 96% від запланованих на рік коштів.

Основними статтями витрат стали фінансування захисту критичної інфраструктури, для чого було виділено близько 22 мільярдів гривень, а також державне замовлення на пасажирські перевезення з витратами в 16 мільярдів гривень.

Резервний фонд традиційно слугує джерелом фінансування для термінових витрат, які виникають у сфері безпеки, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та підтримки ключових секторів економіки.

Аналітики підкреслюють, що швидке виснаження резервного фонду може призвести до додаткових труднощів у бюджеті у випадку нових непередбачених витрат. Проте в Міністерстві фінансів зазначили, що використання коштів здійснюється з урахуванням пріоритетів країни в умовах війни і необхідності підтримки важливих інфраструктурних та соціальних напрямків.

Останні новини