Після атак РФ ТЦК переходять на дистанційну роботу

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Їхнє знайомство розпочалося з листування в соцмережі. Раміна першою проявила ініціативу, запросивши майбутнього коханого на побачення. Перша зустріч пари відбулася на ковзанці, після чого вони прогулялися в лісі.

“Я боялася стосунків з військовим, адже тільки почала знімати репортажі про війну. Але вирішила ризикнути і написала йому першою”, – зізналася Раміна.

Впродовж тривалого часу військовий приїздив до Києва на один день, щоб побачитися з журналісткою. Стосунки розвивалися повільно, і саме Раміна першою зробила крок, запропонувавши перейти на новий етап – вона ініціювала перший поцілунок.

Через службу обранець Раміни рідко має змогу приїздити додому, тому їхні зустрічі обмежені періодами його відпусток або відряджень. Втім, за словами журналістки, це не заважає їм будувати міцні стосунки.

“Зараз я щаслива і зовсім не шкодую, що була ініціатором наших відносин”, – зізнається блогерка.

Раміна також поділилася, що для неї було важливо, аби її партнер був або безпосередньо залучений у війну, або підтримував її інтелектуально. Вибір військового був водночас викликом і рішенням, яке вона прийняла свідомо.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як розповів виданню командир артилерії 82-ї повітряно-штурмової бригади майор Іван Бакрєв, росіяни мають “величезну” перевагу майже в усьому – у людях, артилерії, машинах – і переключаються з механізованих на піхотні атаки з потужним ефектом.

Невдачі почалися, коли Україна поміняла елітні підрозділи на менш загартовані наприкінці вересня; це було помилкою, вважає майор. “Усі підрозділи в Курську перейшли до оборони”, – каже він.

Водночас українці тримаються, хоча умови стають дедалі похмурішими.

“Дощ, сльота, сніг, холод, бруд, жуки, черв’яки, щури і плануючі бомби”, – каже Руслан Мокрицький із 95-ї десантно-штурмової бригади. За його словами, росіяни можуть скинути до 40 таких бомб на одну позицію протягом кількох годин:

“У Курську смерть завжди поруч; вона практично тримає вас за руку”.

Водночас Мокрицький зазначає, що Україна поки що знайшла способи реагувати на нові виклики – навіть на російські хімічні атаки.

“Якби над нами з’явилася Зірка Смерті, ми б знайшли вихід”, – каже він.

При цьому солдати вважають, що контрнаступ на Курщині того вартий.

“Коли я ступив на Курщину, я зрозумів, що вони відчували, коли увійшли в Україну”, – каже Мокрицький. “Нехай вони помруть і згниють на своїй землі, і чим їх більше, тим краще”.