П’ятниця, 17 Липня, 2026

Початок виробництва 155-мм снарядів у Україні: очікується не раніше “другої половини року” – повідомлення від представника “Укроборонпрому

Важливі новини

Валерій Залужний проти мобілізації молоді

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Категорію 18-25 років потрібно максимально берегти. Я завжди протестував, щоб мобілізація не охоплювала людей нижче 25 років, коли був на посаді Головнокомандувача, тому що нам потрібна Україна і через 20, і через 30 років. А вона ось — їй зараз 18 років. Це зовсім інші люди, які врятують цю країну”, — сказав Залужний.

Посол акцентував увагу на важливості захисту саме молодого покоління, наголошуючи, що ці люди є майбутніми лідерами, науковцями, захисниками та будівничими держави. Він додав, що молодь відіграє вирішальну роль у забезпеченні існування України як суверенної держави.

“Якщо країна дійде до такого бар’єра, коли буде загроза існуванню держави як такої, її можуть врятувати тільки молоді люди у віці 18-25 років, бо це абсолютно інші люди”, — підкреслив він.

Мобілізаційний вік та майбутні виклики

Ця заява посла Залужного вкотре піднімає дискусію щодо того, кого саме слід мобілізовувати для оборони країни. Нагадаємо, що секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко також нещодавно зазначив, що мобілізаційний вік в Україні має бути з 20 років, підтримуючи необхідність підвищення порогу мінімального віку.

Костенко також зазначив, що Україна планує мобілізувати ще 200 тисяч новобранців до кінця 2024 року, зокрема для посилення обороноздатності в умовах тривалої війни.

Чому це важливо?

Позиція Залужного викликає розуміння та підтримку з боку багатьох громадян, адже багато хто вважає, що молодь має бути захищена від воєнного тягаря, щоб забезпечити країні перспективне майбутнє. Однак у поточній ситуації безпеки та війни на сході України, влада стикається з непростим завданням — знайти баланс між потребами оборони і збереженням потенціалу молодого покоління.

Чиновниця Мінрегіону приховала статки на 4,5 млн грн

Керівниця відділу відновлення територій та створення безперешкодного життєвого середовища Міністерства розвитку громад та інфраструктури Віта Павлів опинилася у центрі скандалу через невідповідності у своїй декларації. Згідно з результатами повної перевірки НАЗК, чиновниця вказала недостовірні відомості на суму понад 4,5 млн грн. Одним із найбільших питань стало задеклароване 1,48 млн грн готівкових заощаджень. Павлів пояснила це […]

The post Чиновниця Мінрегіону приховала статки на 4,5 млн грн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Суд у Тячеві засудив учасника незаконного видобутку піску та гравію: подробиці справи

Тячівський районний суд виніс вирок Віктору Геричу, місцевому жителю, визнавши його винним у незаконному видобутку корисних копалин у складі організованої злочинної групи. Чоловіку призначено 1,5 року умовного покарання. Вирок було оголошено 18 листопада, і він став завершенням тривалого розслідування, яке виявило масштабні порушення у видобутку піску та гравію в регіоні.

Матеріали справи свідчать, що незаконну схему організував депутат Тячівської районної ради від партії «Команда Андрія Балоги» Віталій Дьордяй. Протягом 2024 року група систематично видобувала ресурси з річки Тересва у селі Бедевля. Загальний обсяг піску та гравію сягнув майже 5,7 тисяч кубометрів, а сума заподіяної шкоди становила понад 9,1 мільйона гривень.

Віктор Герич був одним із водіїв вантажівок, які вивозили добуту суміш на місце складування. Після продажу піску та гравію місцевим мешканцям і громадам для ремонту доріг, Герич отримував частку заробітку, яку визначав організатор схеми.

Під час судового засідання Герич уклав угоду з прокурором про визнання винуватості. Суддя Віталій Чопик визнав його винним за ч.1 ст. 240 ККУ та призначив покарання у вигляді 5 років ув’язнення, замінивши його на 1,5 року умовного терміну.

Розгляд справи організатора групи, депутата Віталія Дьордяя, триває. Йому дозволено брати участь у засіданнях дистанційно через відеоконференцію.

Україна здобула перше золото на Євро-2026: Оксана Лівач тріумфувала у фіналі

Збірна України з боротьби розпочала чемпіонат Європи-2026 з приголомшливого...

Наталія Могилевська розповіла про випробування для родини після повернення з відпустки

Українська співачка Наталія Могилевська відверто поділилася складною ситуацією, з якою зіткнулася її сім’я після повернення з відпочинку на Тенеріфе. За словами артистки, замість тепла й домашнього затишку рідних чекали умови, що виявилися фактично непридатними для нормального проживання.

Могилевська розповіла, що покладала великі надії на власний дім, який планувала зробити місцем підтримки та безпеки для близьких. Особливий символізм для неї мав камін — як елемент родинного тепла і спокою. Проте після повернення з’ясувалося, що будинок не готовий прийняти мешканців у зимових умовах.

У цій ситуації, за словами співачки, головна відповідальність лягла на її коханого. Він займається вирішенням технічних проблем — намагається відігріти будинок, розморозити труби і підготуватися до можливих наслідків після їхнього відтавання.

Поки ремонтні питання залишаються відкритими, родина шукає тимчасові рішення. В оселі встановили два малопотужні обігрівачі, які споживають мінімум електроенергії та не пересушують повітря. Удень вдалося частково прогрівати кімнати завдяки сонячним батареям. Також співачка зазначила, що з початку тижня діти повернуться до навчання — до школи та дитячого садка.

Психологічно родину підтримують теплі спогади про відпустку, які допомагають легше пережити складний побутовий період.

Шанувальники активно підтримали артистку теплими словами. У коментарях вони бажають родині миру, світла й тепла, захоплюються її витримкою та материнською турботою, а також висловлюють впевненість, що всі труднощі вдасться подолати.

Українська зброя: зброєвиробництво після російської агресії

Після розпаду Радянського Союзу Україна опинилася перед викликом відновлення своєї збройної промисловості. Безгосподарність і корупція, а також зосередження виробництва на російських покупцях зробили її залежною від імпорту. Здача ядерного арсеналу в обмін на гарантії суверенітету теж збентежила оборонний потенціал. Тепер, після війни, Україні необхідне все: від базових боєприпасів до складної техніки. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин заявив про успіхи в розробці ракет власного виробництва, але багато хто визнає, що досягнення рівня високотехнологічної зброї візьме десятиліття. Збройні сили зазнають тиск через недостатність боєприпасів і зброї, а прогнози розвідки США щодо втрат ППО лишають сумніви. За допомогою світових партнерів, Україна отримала деяку допомогу, але це далеко не вистачає для задоволення потреб країни.

Українські чиновники стикаються з серйозними викликами у відновленні вітчизняної збройної промисловості. Незважаючи на обмеження щодо оприлюднення точних цифр виробництва з міркувань безпеки, стає очевидним, що Україні необхідно збільшити виробництво зброї. Недостатнє фінансування з боку держави і обмежений доступ до інвестиційного капіталу ускладнюють ситуацію. Влада веде дискусію щодо використання заморожених активів російського Центрального банку, проте це лише один з кроків. Не лише фінансові аспекти, а й нестача вибухонебезпечних речовин, які поставляються з-за кордону, ускладнюють ситуацію. Додаткові труднощі виникають через неспроможність українських міністерств організувати ефективні закупівлі та контракти. Водночас, підвищення виробництва зброї стає необхідним, і українська промисловість зброї намагається відповісти на цей виклик, хоча зі зростанням обсягів виробництва виникають нові труднощі з плануванням та закупівлею сировини.

Українські виробники зброї стикаються з численними викликами, які ускладнюють процес нарощування виробництва. Чиновники стверджують, що спрощують процедури, проте на шляху до успіху зустрічаються різноманітні перешкоди. Співпраця з західними компаніями стає одним із шляхів розвитку, проте ситуація ускладнюється атаками російських сил на виробництва. Українські компанії вживають заходів для збереження виробництва, переносячи його за межі країни та дублюючи ключові процеси. Ці заходи, хоч і сприяють збереженню виробництва, знижують його ефективність. Виробники розмірковують над шляхами вирішення цих проблем, розуміючи, що їхня успішність на цьому шляху визначатиме майбутнє української оборонної галузі.

Українські виробники зброї стикаються зі складними викликами, але залишаються відданими розвитку оборонної галузі. Неспростовність фінансування, важкі умови ринку та загрози безпеки змушують їх шукати нові шляхи і стратегії. Співпраця з західними партнерами, такими як Rheinmetall, BAE Systems і Baykar, відкриває нові можливості, але атаки російських сил на виробництва ставлять під загрозу цей напрямок розвитку. Українські компанії демонструють гнучкість і винаходливість, розміщуючи частину виробництва за кордоном та вживаючи заходів для збереження ефективності. Однак успіх цього шляху залежить від здатності подолати перешкоди та забезпечити стабільний розвиток української оборонної промисловості.

Останні новини