Субота, 18 Квітня, 2026

Початок виробництва 155-мм снарядів у Україні: очікується не раніше “другої половини року” – повідомлення від представника “Укроборонпрому

Важливі новини

Жахлива трагедія на трасі Київ – Одеса

На трасі Київ – Одеса стався страшний інцидент, внаслідок якого хмельницький водій дальнобійник потрапив у центр уваги правоохоронців. Згідно з повідомленням, він є підозрюваним у вбивстві жінки, яку зустрів біля автозаправної станції.

За даними поліції, подія відбулася у вечірні години біля однієї з автозаправних станцій на популярній трасі Київ – Одеса. Чоловік, який працює далекобійником і проживає у Хмельницькому, познайомився з жінкою.

40-річний чоловік і 29-річна жінка продовжили спілкування в кабіні фури за розпиванням алкоголю. Там у них стався конфлікт і водій задушив жінку.

Він ліг спати з трупом в автомобілі, а вранці викинув його за 35 км від місця вбивства біля відстійника для фур.

Затримали його через тиждень у Львівській області. Він у всьому зізнався.

Попередження лікарів: небезпека популярних детокс-добавок

Лікарі висловили стурбованість щодо популярності детокс-добавок, які активно просуваються...

Євген Дикий про ситуацію у 211-й бригаді

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“Я в таких питання насправді дуже обережний. Тому що буде слідство. Якщо ці факти підтвердяться, це дуже важкі статті. Я категорично проти того, щоб ми зараз за одним фото невідомого походження і за розмовами депутатів та журналістів, навіть без інших фото- відеодоказів, вирішували визнати якусь людину винною в дуже тяжких статтях, за які дуже багато років сидіти”, – заявив він.

За його словами, слідство має визначити, справжнім чи постановочним є поширене фото, де військового прив’язали до дерев’яного хреста для “покарання”.

“Якщо це правда, то в такому разі йдеться про те, що хтось із командирів не просто формально перевищив свої права та повноваження, а реально перетворився на садиста. Кожна людина на війні проходить певну “еволюцію” в бік розлюднення. Ніхто не повертається з війни точно таким, як він пішов. Всі повертаються більш жорстокими. Але хтось стає більш жорстоким на 5%, а хтось на 500%. І це дуже індивідуально. І той, хто став більш жорстоким на 500%, може перейти ті межі, після яких ця людина стає злочинцем, стає шкідливою”, – зазначив експерт.

При цьому експерт підкреслив, що такі ситуації трапляються в усіх арміях світу, особливо тих, які воюють.

“Тому що людина на війні в постійному шоці, стресі і постійно має вбивати інших людей. Передбачається, звичайно, що адекватна людина ніколи не забуває, що вбивати людей має тільки з протилежної сторони. Але в реальному житті якийсь відсоток людей завжди про це забуває”, – зауважив Дикий.

Нагадаємо, журналісти з’ясували про масштабні проблеми у 211-й понтонно-мостовій бригаді Сил підтримки ЗСУ. Зазначалося, що командири знущаються з підлеглих, вимагають гроші, застосовують насильство, прив’язують до дерев’яного хреста тощо. Також було з’ясовано, що ядро 211 понтонно-мостової бригади формувалося з людей, пов’язаних давніми службовими, дружніми або сімейними стосунками.

Народна депутатка України, заступниця голови Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у Міністерстві оборони та Збройних силах України Юлія Яцик розповіла, що у 211-й бригаді військовослужбовців, які зловживали спиртними напоями, роздягали догола та кидали до ям, щоб ті протверезіли.

Вона зазначила, що інформація про протиправні дії командирів 211-ї понтонно-мостової бригади надійшла до ТСК 10-12 жовтня. За її словами, ТСК не могла розслідувати ці факти, але був постійно закріплений представник ДБР, який приходив на засідання комісії, і ця інформація була йому відома.

ДБР розпочало розслідування кримінального провадження щодо виявлення фактів зловживання посадовцями вказаної бригади. Зокрема, можливих нестатутних заходів впливу та насильства до підлеглих. Фахівці бюро досліджуватимуть матеріали, зібрані у ході службових перевірок бригади Головною інспекцією Міністерства оборони України. Також вивчатимуть повідомлення у медіа та соціальних мережах щодо знущань з бійців.

Нові українські дрони-вампіри полюють на російських загарбників

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Еволюція безпілотників

На початку війни більшість українських безпілотників були оснащені камерами лише для денного освітлення, що робило їх менш ефективними в нічний час. Однак наприкінці минулого року українці почали використовувати безпілотники-“вампіри”, оснащені інфрачервоними камерами. Ці дрони змогли не лише скидати десятки гранат, а й підривати припарковані автомобілі, руйнуючи укріплення російських військ і створюючи хаос у їхніх лавах.

“Багато з ранніх рейдів безпілотників-вампірів були спрямовані на стаціонарні цілі. Але з часом оператори стали більш досвідченими і почали атакувати й рухомі цілі,” – пише Акс.

Майстерність операторів на першому місці

Аналізуючи відмінності між FPV-безпілотниками та дронами-вампірами, Акс зазначає, що останні бомбардують ціль згори, тому штучний інтелект для наведення на ціль тут менш корисний. Це означає, що майстерність оператора залишається критично важливою, особливо під час переслідування рухомих цілей.

Як підсумовує Акс, хоч більшість нічних атак дронів на рухомі цілі, ймовірно, закінчуються невдачею, успіх навіть одного рейду вражає.

Війна дронів в Україні

У той час як українські військові продовжують вдосконалювати свої безпілотники, “дрони-дракони”, які вивергають на окупантів розплавлений метал, стали ще одним прикладом імпровізації. Такі дрони допомагають Збройним Силам України “викурювати” російських солдатів із лісових масивів, підпалюючи рослинність, що служить укриттям, і створюючи загрозу для ворога.

Спадкоємиця з Карпат: Микола Греченюк, колишній депутат, здобуває перемоги в тендерах та розкішно розпускає крила своєї дочки

Замок і Селянин: Беатриса Греченюк, що має стільки ж розкоші, скільки і привілеї принцеса, та її тато, колишній депутат Микола Греченюк, який домагається перемог у державних тендерах і підкорює Закарпатські дороги

Привілеї та Підземлі Закарпаття: Колишній депутат Микола Греченюк та його Родина

Тайниця Розкоші та Заможності: Інсайди у Родині Греченюк-Петьовка

У вищезгаданій статті розкрито історію та активності сім'ї Греченюк-Петьовка, яка привертає увагу громадськості своїми діями та зв'язками. Аналізуючи події, можна зробити висновок про широкий спектр діяльності членів цієї родини, яка включає політику, бізнес, волонтерство та розкішне споживання. Їхні дії та зв'язки, які часто знаходять відображення в соціальних мережах, викликають певні сумніви та зацікавленість у громадськості щодо джерел їхнього благополуччя та можливих зв'язків з контрабандними схемами. Такі ситуації підносять питання про прозорість та етичність поведінки осіб, які мають вплив у громадському житті, і підкреслюють важливість боротьби з корупцією та зловживанням владою.

Українська зброя: зброєвиробництво після російської агресії

Після розпаду Радянського Союзу Україна опинилася перед викликом відновлення своєї збройної промисловості. Безгосподарність і корупція, а також зосередження виробництва на російських покупцях зробили її залежною від імпорту. Здача ядерного арсеналу в обмін на гарантії суверенітету теж збентежила оборонний потенціал. Тепер, після війни, Україні необхідне все: від базових боєприпасів до складної техніки. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин заявив про успіхи в розробці ракет власного виробництва, але багато хто визнає, що досягнення рівня високотехнологічної зброї візьме десятиліття. Збройні сили зазнають тиск через недостатність боєприпасів і зброї, а прогнози розвідки США щодо втрат ППО лишають сумніви. За допомогою світових партнерів, Україна отримала деяку допомогу, але це далеко не вистачає для задоволення потреб країни.

Українські чиновники стикаються з серйозними викликами у відновленні вітчизняної збройної промисловості. Незважаючи на обмеження щодо оприлюднення точних цифр виробництва з міркувань безпеки, стає очевидним, що Україні необхідно збільшити виробництво зброї. Недостатнє фінансування з боку держави і обмежений доступ до інвестиційного капіталу ускладнюють ситуацію. Влада веде дискусію щодо використання заморожених активів російського Центрального банку, проте це лише один з кроків. Не лише фінансові аспекти, а й нестача вибухонебезпечних речовин, які поставляються з-за кордону, ускладнюють ситуацію. Додаткові труднощі виникають через неспроможність українських міністерств організувати ефективні закупівлі та контракти. Водночас, підвищення виробництва зброї стає необхідним, і українська промисловість зброї намагається відповісти на цей виклик, хоча зі зростанням обсягів виробництва виникають нові труднощі з плануванням та закупівлею сировини.

Українські виробники зброї стикаються з численними викликами, які ускладнюють процес нарощування виробництва. Чиновники стверджують, що спрощують процедури, проте на шляху до успіху зустрічаються різноманітні перешкоди. Співпраця з західними компаніями стає одним із шляхів розвитку, проте ситуація ускладнюється атаками російських сил на виробництва. Українські компанії вживають заходів для збереження виробництва, переносячи його за межі країни та дублюючи ключові процеси. Ці заходи, хоч і сприяють збереженню виробництва, знижують його ефективність. Виробники розмірковують над шляхами вирішення цих проблем, розуміючи, що їхня успішність на цьому шляху визначатиме майбутнє української оборонної галузі.

Українські виробники зброї стикаються зі складними викликами, але залишаються відданими розвитку оборонної галузі. Неспростовність фінансування, важкі умови ринку та загрози безпеки змушують їх шукати нові шляхи і стратегії. Співпраця з західними партнерами, такими як Rheinmetall, BAE Systems і Baykar, відкриває нові можливості, але атаки російських сил на виробництва ставлять під загрозу цей напрямок розвитку. Українські компанії демонструють гнучкість і винаходливість, розміщуючи частину виробництва за кордоном та вживаючи заходів для збереження ефективності. Однак успіх цього шляху залежить від здатності подолати перешкоди та забезпечити стабільний розвиток української оборонної промисловості.

Останні новини