Подарунок на мільйони без доходів: декларація депутата Одеської міськради викликала запитання

Національне антикорупційне бюро України спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування у резонансній справі, пов’язаній з отриманням хабаря в розмірі 1,3 млн доларів. За даними слідства, колишній керівник одного з управлінь Міністерства оборони України пообіцяв конкретному забудовнику забезпечити перемогу у тендері на будівництво житлового комплексу для військовослужбовців у Святошинському районі Києва.

За матеріалами слідства, службовець використав своє службове становище та вплив на конкурсну комісію для того, щоб створити штучні переваги для обраного забудовника. Хабар було призначено як «оплату» за гарантію перемоги в тендері та отримання підряду на масштабний будівельний проєкт, який мав забезпечити житлом десятки сімей військових. Слідчі встановили, що дії посадовця порушували закони України про публічні закупівлі, а також принципи прозорості та рівних можливостей для учасників конкурсу.

Щоб мінімізувати особисті контакти з представниками бізнесу, посадовець залучив двох посередників — службовців Міноборони та Збройних сил України. Саме через них планувалося отримання неправомірної вигоди.

Загальну суму «винагороди» оцінили у 1,3 млн доларів. За домовленістю кошти мали передаватися трьома траншами через банківські комірки:перший — 100 тисяч доларів до початку конкурсу,другий — 400 тисяч після укладення договору,третій — 800 тисяч доларів після завершення першої черги будівництва.

Після оголошення конкурсу забудовник звернувся з проханням зменшити загальну суму до 1 млн доларів, на що посадовець погодився.

У червні, одразу після передавання першого траншу в 100 тисяч доларів, правоохоронці затримали посередників під час отримання коштів. Попри спроби основного фігуранта дистанціюватися від прямої передачі хабаря, детективи зібрали достатню доказову базу, що дозволило оголосити йому підозру в серпні.

Наразі один із посередників уже перебуває на лаві підсудних. Інший учасник схеми разом із колишнім чиновником Міноборони утримуються під вартою. Сторона захисту та обвинувачення отримали доступ до матеріалів кримінального провадження.

Рішення про впровадження нової стратегії для зміцнення військових сил України на тлі продовженої агресії з боку Росії стало необхідним кроком у забезпеченні національної безпеки та суверенітету країни. Ця стратегія відображає глибоке розуміння сучасних воєнних загроз та вимог ефективного захисту територіальної цілісності. Її ухвалення є виявом рішучості та національної готовності протистояти будь-яким загрозам з боку зовнішніх агресорів.

Нова стратегія передбачає комплексний підхід до модернізації та підвищення бойової готовності Збройних Сил України. Вона включає в себе не лише збільшення обсягів військового бюджету та придбання передової військової техніки, а й вдосконалення тактики, підвищення професійної підготовки військовослужбовців та розвиток сучасних кіберзаходів для протидії кіберзагрозам.

Крім того, у новій стратегії великий акцент робиться на підтримці військових, які пережили військові дії, та їхній подальшій інтеграції в мирне цивільне життя. Забезпечення соціального захисту та психологічної реабілітації ветеранів війни є важливою складовою успішної реалізації стратегії зміцнення військових сил.

Ця стратегія покликана не лише забезпечити відповідність українських Збройних Сил найвищим стандартам ефективності та бойової готовності, а й продемонструвати рішучість України у відстоюванні своїх національних інтересів та територіальної цілісності.

Згідно з цією ініціативою, засуджені, які погодилися на мобілізацію в обмін на дострокове звільнення, служитимуть у спеціальних штурмових підрозділах, що складаються з таких самих ув’язнених.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська в ефірі телемарафону.

«Станом на зараз це будуть штурмові підрозділи. Це будуть підрозділи, які поки що складаються виключно з осіб, які відбували покарання. Тобто це монолітні підрозділи без змішування з іншими військовослужбовцями”, – зазначив Малюська.

За словами міністра, засуджені, яких мобілізували, поки що не беруть участі в бойових діях. Вони проходять підготовку.

Водночас очільник Мін’юсту припустив, що в майбутньому засуджених можуть направляти служити в підрозділи зі звичайними військовослужбовцями.

За підсумками 11 місяців 2025 року Державна податкова служба ініціювала понад 25 тисяч виконавчих проваджень проти українських компаній. Йдеться про примусове стягнення податкових боргів, штрафних санкцій та обов’язкових платежів до бюджету. Такі показники свідчать про збереження жорсткої фіскальної політики держави щодо бізнесу навіть в умовах війни та економічної нестабільності.

Загалом протягом року було відкрито 25 035 виконавчих проваджень. Хоча цей показник на 1,7% нижчий, ніж у 2024 році, він залишається суттєво вищим за рівень довоєнного періоду. Порівняно з часом до повномасштабного вторгнення кількість таких справ зросла приблизно на 35%, що вказує на помітне посилення податкового навантаження на підприємства різних галузей.

Найбільша кількість проваджень традиційно припадає на столицю. У Києві цього року відкрили 5 757 справ, що становить майже кожне четверте провадження проти бізнесу в Україні. Друге місце посідає Дніпропетровська область із 4 738 провадженнями. Третю позицію займає Київська область, де відкрито 1 467 справ.

За галузевим розподілом найбільше податкових проваджень припадає на сферу оптової торгівлі — 5 380 справ. Далі йде сільське господарство та мисливство, проти яких відкрито 2 092 провадження. Замикає трійку будівельна галузь із 1 910 справами.

Експерти зазначають, що зростання кількості виконавчих проваджень може бути пов’язане як із активізацією контролю з боку Податкової, так і з фінансовими труднощами бізнесу в умовах війни, коли компаніям складніше своєчасно виконувати податкові зобов’язання.

У пункті пропуску “Краківець-Корчова” співробітники митниці перешкодили двом спробам незаконного переміщення товарів через державний кордон. Під час огляду мікроавтобуса Mercedes, за кермом якого перебував 34-річний мешканець Чорткова, правоохоронці виявили схованку з електронними сигаретами марки VUSE. Водій намагався провезти 1440 одиниць цієї продукції, заховавши їх у ніші під сидіннями, а також замаскувавши сумками та валізами, що значно ускладнило виявлення контрабанди. Орієнтовна вартість вилучених електронних сигарет складає майже 570 тисяч гривень.

Під час проведення митного контролю було зафіксовано порушення вимог законодавства України. Відповідно до цього факту складено протокол за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, що стосується порушень митних правил при переміщенні товарів через кордон без належного декларування. У зв'язку з даною ситуацією також направлено повідомлення до Територіального управління Бюро економічної безпеки, яке надалі буде розслідувати інцидент.

Того ж дня в Краковці митники перевіряли рейсовий автобус сполученням “Легниця–Чернівці”. У багажному відділенні та салоні серед речей пасажирів вони знайшли шість нових мобільних телефонів iPhone 17 Pro Max. Техніку вартістю близько 500 тисяч гривень намагався ввезти 34-річний мешканець Чернівців. Стосовно нього складено протокол за ч. 2 ст. 471 МКУ.

Наразі тривають подальші перевірки.