Митники припинили дві спроби контрабанди через пункт пропуску “Краківець-Корчова”

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України.

20 грудня Кабінет міністрів України затвердив запуск системи “е-Консул” — цифрового проєкту, спрямованого на спрощення надання послуг для українців, які перебувають за кордоном. Завдяки цій ініціативі громадяни зможуть отримати низку документів із мінімальною кількістю візитів до дипломатичних установ.

Як повідомили в Міністерстві закордонних справ, система “е-Консул” дозволить надавати такі послуги:

Для подачі заяв на отримання цих послуг використовуватимуться портал і мобільний додаток “Дія”.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив упевненість, що цифровізація консульських послуг стане важливим кроком для мільйонів українців, які живуть за кордоном.

“Переконаний, що мільйони наших громадян за кордоном оцінять нововведення, які спрощують доступ до послуг МЗС шляхом цифровізації. Для подачі та отримання документів двічі їхати за багато кілометрів не потрібно. Це є реальною економією часу та коштів для наших громадян”, — зазначив Сибіга.

Уряд підкреслив, що ця ініціатива є експериментальною. Її успішна реалізація стане кроком до повної цифровізації консульських послуг, що полегшить життя українцям за межами країни.

Чоловіків, які скоїли напад на патрульних у Вінницькій області, при цьому в результаті загинув один поліцейський, а інший був поранений, затримали в Одеській області. Про це інформував голова Національної поліції України Іван Вигівський. Нападники, виявлені як батько та син, військовослужбовці 52 та 26 років відповідно, уродженці Вінницької області, переховувалися на території Одеської області, де їх і затримали співробітники спецпідрозділу КОРД. Поліцейський, який загинув, захищаючи свого напарника, встиг вистрілити та поранити зловмисників. Оманливі мотиви нападу та обставини інциденту встановлюються поліцією. Речниця Нацполіції Олена Бережна розповіла, що нападники переховувалися у закинутій будівлі та намагалися втекти за кордон, маючи при собі бойові гранати. Слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею – вбивство або замах на вбивство правоохоронця під час виконання службових обов’язків, за якою передбачено довічне позбавлення волі.

У соцмережах з'явилося відео з камер спостереження на автозаправній станції, яке реєструє момент, коли нападники, одягнені в зелено-оливковий одяг, що схожий на той, що носять українські військові, здійснюють напад. Автомобіль, на якому вони пересувалися, також мав оливковий колір. Згідно з джерелом в поліції, записи, які були опубліковані в мережі, відображають події відповідно до реальності, і на них видно підозрюваних осіб, які, здається, були одягнені у військову форму. Однак підтвердженням того, що вони є військовослужбовцями Збройних Сил України, наразі ще не надійшло, але ця інформація перевіряється.

Автомобіль підозрюваних був зупинений серед ночі для звичайної перевірки поліцією. Проте, під час цієї перевірки вони відкрили вогонь на поліцейських. Міністр внутрішніх справ, Ігор Клименко, наголосив, що немає виправдання для такого злочину, незалежно від статусу чи мотивів нападників. Інцидент підкреслив важливість безпеки для поліцейських.

У мережі також з'явилося відео з натільної камери одного з поліцейських, що показує спокійну розмову між поліцейськими та особами, які потім напали на них. За даними ЗМІ, серед можливих нападників є батько та син, уродженці Вінниччини Валерій і Віталій Васілаке. Офіс генерального прокурора заявив, що перевіряються інформація щодо їх зв'язку зі злочином, включаючи двох військовослужбовців. На відеозапису один з нападників заявляє, що він та його батько служили в 28-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, але військове командування стверджує, що вони вже понад рік не є членами цієї бригади.

Після розгортання подій командування Сухопутних військ підтвердило, що підозрювані дійсно є військовослужбовцями однієї з військових частин цього роду військ. У своєму заявленні командування обіцяє активно сприяти розслідуванню цієї трагедії. "Винні у цьому злочині повинні бути покарані найсуворіше", – наголошено у пресслужбі.

Поліція повідомила, що загиблий під час нічного нападу поліцейський — це 20-річний Максим Зарецький. Він був рядовим поліцейським і служив інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (Бершадь) Гайсинського райуправління. "Максиму було всього 20 років. Він навчався у Національній академії внутрішніх справ з 2021 року і протягом півтора року віддано виконував свої службові обов'язки у секторі реагування патрульної поліції", – зазначили в поліції.

Загибель молодого поліцейського Максима Зарецького у результаті нападу на патрульну машину у Гайсинському районі Вінницької області стала тяжкою втратою для суспільства. За словами поліції, Максим був відданий своїй службі та проходив навчання у Національній академії внутрішніх справ, що підкреслює його високий професіоналізм та зобов'язаність.

Відомості про трагічну подію, яка призвела до загибелі поліцейського, розголошуються й деталізуються в соціальних мережах та засобах масової інформації. Підтвердженням статусу військовослужбовців підозрюваних у цьому нападі є інформація від командування Сухопутних військ. Заявлення про готовність допомогти у розслідуванні цієї події вказує на серйозне ставлення до встановлення правди та притягнення винних до відповідальності.

Ця трагедія нагадує про важливість безпеки та захисту правоохоронців у виконанні їхніх обов'язків. Напад на поліцейських підкреслює необхідність посилення заходів безпеки та розкриття подібних злочинів для забезпечення правопорядку та безпеки громадян.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Проект закону пропонує внести зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», встановивши граничний вік для військовослужбовців:

Водночас громадянам, які бажають продовжувати службу після досягнення граничного віку, дозволяється залишитися в строю.

Законодавці аргументують свою ініціативу низкою причин:

Питання скорочення мобілізаційного віку викликало значний суспільний резонанс. На офіційному сайті Президента зареєстровано кілька петицій із вимогою знизити граничний вік мобілізації. Одна з таких петицій за два місяці набрала понад 25 тисяч підписів, що свідчить про високий рівень підтримки ініціативи.

Попри очевидну логіку пропозиції, експерти вказують на важливість продуманого підходу до питання.

Зменшення граничного віку мобілізації може стати першим кроком до більш гнучкої моделі комплектування ЗСУ. Водночас держава має посилити роботу з навчання молодших вікових категорій та створити умови для повернення військових до цивільного життя.