Подерев’янський: В Україні немає еліти — є лише жл*би, які бояться професіоналів

Перший день жовтня цього року для України набуває особливого символічного значення, адже в календарі поєднуються давні релігійні традиції та сучасні державні вшанування воїнів. У центрі уваги — Покрова Пресвятої Богородиці, що з давніх часів була оберегом українських воїнів і козацтва, а також День захисників і захисниць, що внаслідок церковної реформи тепер святкується саме 1 жовтня. Цей день символізує глибоку єдність духовної та національної ідентичності українців.

Покрова — це не лише день богослужінь, запалених свічок і молитви за мир, але й важливий момент для численних українських родин, особливо в сільській місцевості. Для багатьох громад цей день залишається не тільки релігійним святом, а й важливою віхою в календарі сільськогосподарських робіт. Це день завершення польових робіт, коли господарі готуються до зимових холодів, закриваючи сезон збирання врожаю та запасаючи необхідні ресурси для важкої пори року.

Державне свято сьогодні теж набуло нових акцентів: День захисників і захисниць тепер пов’язують із підтримкою ветеранів і чинних військових, із посиленою увагою до соціальних гарантій та допомоги родинам тих, хто на фронті. Громади й волонтерські ініціативи цього дня збирають привітання, скриньки для допомоги або організовують невеликі події на підтримку бійців.

Одночасно з українськими святами світ відзначає свої події: міжнародна спільнота відзначає День людей похилого віку, а шанувальники кави влаштовують дегустації й благодійні акції в рамках Міжнародного дня кави. Це робить 1 жовтня багатошаровим днем — від молитви в церкві до дружніх кавових зустрічей у містах.

Варто також уточнити: історично День створення УПА був пов’язаний із 14 жовтня — ці історичні відліки зберігають свою вагу і багато істориків наголошують, що цю дату не слід ототожнювати з церковними переносами. Тому частина відзначень і меморіалів, пов’язаних із УПА, залишаються прив’язаними до 14 жовтня.

Народні заборони й поради на сьогодні типові для великих свят: уникають важкої фізичної праці, сварок і ризикованих рішень; радять приділити увагу родині, завітати до храму або просто згадати тих, хто захищає країну. Це також хороший день, щоб подякувати волонтерам і місцевим активістам, які підтримують громади в непростий час.

Коротка порада на завершення: якщо вирішуєте привітати ветерана або захисника — зробіть це особисто й щиро; якщо ж плануєте відвідати богослужіння — перевірте час і правила в найближчій церкві, бо в великих містах може бути кілька заходів.

Результати опитування відображають складність ситуації та неоднозначність громадської думки щодо шляхів вирішення конфлікту. Експерти зазначають, що такі дані потребують ретельного аналізу та врахування різних факторів, які могли вплинути на відповіді респондентів.

43.9% українців заявили, що настав час для мирних переговорів із РФ, свідчать дані опитування Центру Разумкова, які наводить видання “Дзеркало тижня”.

35% із цим не згодні, 21.1% не змогли відповісти.

При цьому більшість опитаних проти виконання умов Путіна для закінчення війни: виведення військ із чотирьох областей (проти – 82.8%) і фіксація їх за Росією (83.6%), скасування санкцій (76.9%) і нейтральний статус (58.5%).

При цьому підтримали б нейтральний статус 22%. Найбільше цей відсоток на півдні – 39%.

На запитання, на яких умовах має бути закінчена війна, 51,5% сказали, що на умовах повернення до кордонів 1991 року, 25,8% – на лінію розмежування лютого 2022 року, 9,4% – за нинішньою лінією фронту. Ще 13,2% вагалися з відповіддю.

За даними, опублікованими у виданні The Economist, Україні може знадобитися ще рік-два, аж до 2026-2027 року, щоб належним чином розвинути свій потужний контрнаступ у зазначеній геополітичній ситуації, що складається з конфлікту з Росією та її підтримки бойовиків на сході країни. "Джерело, інформоване щодо стратегічних планів, стверджує, що Україні, можливо, знадобиться ще рік-два, щоб належним чином розвинути свій наступальний потенціал", – зазначається в статті. Водночас видання акцентує увагу на тому, що "великий військовий розвиток України можливий лише через декілька років, за умови збереження та посилення широкомасштабної підтримки союзників". "Немає повної впевненості у цьому, особливо з урахуванням непостійності політики Сполучених Штатів", – наголошує The Economist. Журналісти вважають, що створення значно раніше наступальної сили з боку України є малоймовірним. "Більше того, навіть додаткові постачання озброєнь не забезпечать повного збалансування вогневої потужності. Росії з її величезним населенням та нафтовими ресурсами легше набрати нових рекрутів. Тому Україні, ймовірно, доведеться залишатися у зоні впливу та не здійснювати значні наступальні дії. І сумніви щодо підтримки Заходу залишатимуться", – резюмує видання.

Згідно з інформацією, поданою у статті The Economist, Україні потрібен час до 2026 або 2027 року, щоб ефективно відповісти на загрози з боку Росії та її підтримки бойовиків на сході країни. Журналісти підкреслюють, що розвиток значної військової потужності України можливий лише за умови широкої підтримки від західних союзників. Однак навіть у цьому випадку створення наступальної сили вже зараз є малоймовірним, і навіть додаткові постачання озброєнь не гарантують збалансованості вогневої потужності. Таким чином, Україні слід готуватися до тривалої військової ситуації і залишатися у зоні впливу Росії, доки не буде змінено обстановку та забезпечено стабільну підтримку від Заходу.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Один буде обманкою, а другий реальним. Відомо, що один буде в напрямку офіційних російських територій, а другий буде на Півдні.

Наступ, можливо, може початися раніше католицького Різдва. Уже майже все готово. ППО підтягують, а ракети ППО економлять.

Про підготовку наступу ЗСУ давно говорять, він покликаний не посилити переговорні позиції України, а взагалі зірвати будь-який мирний кейс.