Погіршення ситуації на фронті: Російські війська перекрили важливу трасу між Покровськом та Павлоградом

Працівники Державного бюро розслідувань затримали двох офіцерів-прикордонників, яких підозрюють у хабарництві. За інформацією слідства, військовослужбовець, що проходив службу на Сумщині, мав законні підстави перевестися з бойового підрозділу до тилової частини через стан здоров’я. Однак замість передбаченої законом процедури йому запропонували «спростити процес» за чималі гроші.

Посередником виступив підполковник, який запевнив, що може «вирішити питання» за 5,5 тисяч доларів США. До схеми був залучений і капітан, котрий мав допомогти з передачею коштів. Військовий, який опинився під тиском незаконної вимоги, не погодився на хабарництво та одразу звернувся до співробітників внутрішньої безпеки. Завдяки цьому правоохоронці вчасно зафіксували факт вимагання та провели операцію із затримання.

Підполковник заявив, що знайшов посаду у Житомирі, і для передачі грошей залучив посередника. 19 вересня 2025 року слідчі ДБР затримали його під час одержання всієї суми неправомірної вигоди.

Наразі підполковнику та його спільнику повідомлено про підозру у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення, вчиненому групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України). Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави у розмірі 181 тис. грн.

Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших посадових осіб до цієї оборудки. У разі доведення вини прикордонникам загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На зустрічі були присутні різні представники місцевої влади, які повідомили, що роботи з відновлення садочка знаходяться на етапі коригування проекту і продовжуються. Проте, на жаль, садочок «Веселка» не зустріне дітей і в 2024 році.

Це викликало занепокоєння серед батьків, адже жоден дошкільний навчальний заклад у Гостомелі не функціонує з моменту деокупації міста. Гостомель був одним з найбільш постраждалих населених пунктів Київщини під час російської агресії у 2022 році. Відтоді батьки постійно звертаються до влади з проханнями про відновлення інфраструктури, зокрема дитячих садочків.

Зібрання батьків стало важливою подією, яка відобразила бездіяльність Гостомельської військової адміністрації, що призвела до зупинки ремонтних робіт. Наближається початок нового навчального року, але перспективи відновлення дошкільних закладів у Гостомелі виглядають невизначеними.

Ця ситуація ставить під питання можливість нормального функціонування освітньої інфраструктури у постраждалому регіоні та потребує термінового вирішення з боку відповідальних органів.

Колишній суддя Харківського апеляційного суду Ярослав Чопенко, який раніше набув публічності завдяки участі у справі керівника “Запоріжжяобленерго” Стасевського, домігся суттєвого збільшення своєї пенсії через судовий процес. До цього його виплати становили понад 138 тисяч гривень на місяць, тоді як після рішення суду вони зросли майже до 200 тисяч гривень.

Згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/1627/25, Чопенко ще минулого року звернувся до Пенсійного фонду України з проханням перерахувати пенсію у зв’язку зі зростанням заробітних плат суддів. Пенсійний фонд відмовив у задоволенні цієї вимоги, посилаючись на відсутність законних підстав для підвищення. Проте суд визнав аргументи колишнього судді переконливими і ухвалив рішення на його користь, що дозволило значно збільшити розмір пенсійних виплат.

Суддя отримав пенсію у розмірі 62% від зарплати судді Харківського апеляційного суду. Розрахунок провели із зарплати у 223,3 тис. грн, тоді як актуальний розмір посадового окладу становить 321 725 грн: базова ставка – 189 250 грн, доплата за вислугу років – 132 475 грн.

Після перерахунку пенсія Чопенка зросла до 199,4 тис. грн. Суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року на підставі довідки Харківського апеляційного суду.

Таким чином, відставний суддя отримав пенсію, фактично прирівняну до зарплати чинних суддів, незважаючи на початкову відмову Пенсійного фонду.

Генеральний директор Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) Іван Юрійович Чернявський у 2024 році задекларував значний обсяг майна та доходів, який привернув увагу громадськості та експертів із питань прозорості державних структур. Серед основних активів родини — престижний автомобіль Mercedes GLS, оформлений на дружину, чотири квартири та понад 120 тисяч доларів готівкою. Ця декларація демонструє фінансові можливості посадовця і його родини у порівнянні із середньою зарплатою в державному секторі.

Протягом 2024 року Іван Чернявський отримав 1,5 мільйона гривень зарплати на посаді в Укрпатенті, а також додатково 40 тисяч гривень за сумісництвом у Національному університеті біоресурсів і природокористування. Крім цього, він отримав соціальні виплати від Київського міського центру розрахунків у розмірі 53 тисяч гривень. Дружина, Олена Миколаївна Чернявська, також задекларувала власні доходи та активи, що підкреслює спільну фінансову потужність сім’ї.

У родини значна кількість нерухомості: квартира площею 96,1 м² у Києві належить Чернявському, квартира 36,2 м² у Києві — дружині, 45,3 м² у Білій Церкві — 50% спільно з дружиною та 50% з громадянкою Катериною Лабахою, 69,9 м² у Білій Церкві — спільна з дружиною та двома іншими особами, 72,9 м² у селі Тальянки (Черкаська обл.) — спільна з дружиною, братом та батьком. Також у власності Чернявського незавершене будівництво квартири 39,95 м² у Києві.

Окрім Mercedes-Benz GLS 450 (2016) на дружину, у Чернявського є мотоцикл IZh Yupiter 5 (1989). Родина зберігає 120 тис. доларів готівкою: 80 тис. у посадовця та 40 тис. у дружини. Інших цінних паперів, корпоративних прав, рухомого майна чи фінансових зобов’язань у декларації не вказано.