Погіршення якості повітря в Україні через пилові вітри з Каспію

Житлова та комерційна забудова в українських містах часто залежить не лише від якості проєктів чи відповідності державним нормам, а й від того, наскільки рівними є умови доступу до дозвільних процедур. Коли окремі компанії отримують можливість рухатися швидше та впевненіше за інших, це формує нерівний ринок, підриває довіру громади та створює підґрунтя для конфліктів навколо міського простору.

У багатьох випадках ключовим фактором стає не технічна сторона будівництва, а рішення посадовців, які мають забезпечувати контроль, баланс інтересів і дотримання правил. Проте практика вибірковості, що прослідковується у деяких міських радах, демонструє інше: девелопери, які мають доступ до впливових чиновників або володіють підтримкою певних груп, обходять бюрократичні етапи значно легше, ніж ті, хто працює в межах стандартних процедур.

Железняк зазначає, що головна мета Арахамії — не допустити втрати монобільшості, адже зараз фракція має 229 депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів. Втрата навіть кількох депутатів ставить стабільність цієї більшості під загрозу. Особливо ризикованою ситуація є тому, що йдеться про списочників, які, за законом, у разі виходу з фракції автоматично втрачають мандат. За даними Железняка, вони готові прийняти такі наслідки.

«Коли запас для коаліції становить лише чотири голоси, утримують усіх решту мажоритарників під будь-яким приводом. Зараз вигадали цей мирний трек до лютого», — зазначив нардеп.

У фракції ситуацію офіційно не коментують, однак неофіційно депутати визнають, що напруга зростає, а внутрішня дисципліна слабшає. Якщо тенденція збережеться, «Слуга народу» може втратити монобільшість — уперше з моменту приходу до влади.

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові деталі щодо майнового стану професорки кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ (НАВС) Оксани Хабло. Розслідування виявило ряд неприязних моментів у деклараціях викладачки, що стосуються заниження вартості її майна та непрозорих схем користування нерухомістю. Зокрема, за даними розслідувачів, Оксана Хабло занизила вартість свого автомобіля в декларації, що суперечить реальним ринковим цінам.

Крім того, було виявлено, що її чоловік протягом тривалого часу безкоштовно користується квартирою, яка належить третій особі, що може бути порушенням етичних норм. Серед іншого, професорка Хабло володіє двома земельними ділянками під Києвом. Перша з них, розміром 636 кв. м, розташована у селі Воропаїв, була набута ще в 2011 році, але її вартість в декларації вказана на рівні всього 322 грн, що є вкрай малим показником для такої площі землі в столиці та околицях.

Наприкінці вересня 2025 року Хабло знову інвестувала в нерухомість — купила квартиру площею 42,5 кв. м у Києві вартістю понад 2,5 млн грн; вона вказала, що взяла іпотеку за програмою «єОселя» та сплатила первинний внесок 523 тис. грн.

Чоловік професорки, Олександр Хабло, з 2020 року безкоштовно користується квартирою площею 75,8 кв. м, яка належить громадянину Юрію Мірошниченку.

Ще один епізод — заниження вартості автомобіля: у 2019 році Оксана Хабло зазначила придбання Volkswagen Tiguan 2013 року за 200 тис. грн, хоча ринкова вартість такої моделі, за оцінкою авторів розслідування, становить близько 500–600 тис. грн. Чоловік професорки в 2023 році придбав Audi A6 Allroad 2011 року за 400 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказані офіційні доходи: Оксана Хабло отримала 673 тис. грн зарплати в НАВС; її чоловік — 699 тис. грн у ТОВ «ЕСТАУНД КОММЕРС» та 122 тис. грн у військовій частині А7040. Також подружжя декларує 6,5 тис. дол. готівки (майже 270 тис. грн). Водночас, як зауважують автори матеріалу, професорка не вказала в публічних деклараціях, які заощадження зберігаються на їхніх банківських рахунках (подружжя має по три рахунки в різних банках).

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«У багатоповерхівці зруйновано кілька поверхів. Під завалами перебувають люди. Є пожежа. Розпочато пошуково-рятувальну операцію. Наразі відомо про 25 поранених», – каже Терехов.

Також у центрі міста був приліт до історичної частини Харкова з руйнуванням культурного ансамблю.

«В одній із перлин Харкова вибиті шибки», – повідомляє Терехов.

Ще один поряд з адміністративним будинком – він пошкоджений, як і прилеглі будинки.

Три виходи зі станції метро «Наукова» закрито внаслідок ударів по центру міста, повідомляє прес-служба метро.

Йдеться про 1, 2 та 5 виходи.

Запит на політичний захист з боку влади українськими бізнес-структурами стає неабиякою проблемою, зважаючи на те, що замість допомоги вирішення проблем вони часто стикаються з тиском та втручанням у їх діяльність. У цьому контексті крупні українські підприємства все частіше обирають альтернативний шлях — налагодження контактів з західними партнерами, оминаючи пряму взаємодію з Офісом Президента та іншими вітчизняними політичними структурами.

Такий вибір зумовлений не лише бажанням уникнути непередбачуваного втручання з боку внутрішньої політичної системи, але й необхідністю захисту від надмірного тиску та негативного впливу з боку силових структур. Консолідація з західними партнерами надає бізнесу не лише додаткові можливості для розвитку та розширення, а й забезпечує важливий рівень захисту від негативних впливів.

Така стратегія співпраці зарекомендувала себе як ефективний механізм збереження бізнес-інтересів в умовах складного політичного та економічного середовища. Навіть попри можливі ризики та складнощі, пов'язані з міжнародною співпрацею, українські компанії обирають цей шлях у розумінні, що він принесе їм більше стабільності та можливостей для успішного функціонування на ринку.

Показовим у цьому плані є «кейс Віталія Кропачова» – мільярдера, відомого своєю проукраїнською позицією. Не так давно у Кропачова відбулися обшуки, а сам він був взятий під варту без права внесення застави.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

За даними слідства, через своє підприємство та посадових осіб Міністерства енергетики та Державної податкової служби Віталій Кропачов завдав державі збитків на понад 2 млрд грн на махінаціях у вугільній сфері. Водночас адвокати Кропачова заявляють про фальсифікацію кримінальної справи щодо їхнього підзахисного, з метою тиску на бізнес.

Нагадаємо, зовсім нещодавно ДБР затримало іншого відомого українського підприємця: Ігоря Мазепу. Його звинуватили в організації «схем», які завдали державі шкоди на 7 мільйонів гривень, за що Мазепі загрожувало до 12 років позбавлення волі. Кейс Ігоря Мазепи викликав величезний резонанс у суспільстві, а сам Мазепа заявив, що його затримали «за критику правоохоронного свавілля».

Ігоря Мазепу асоціюють із власником пулу українських ЗМІ, який має хороші зв’язки в США і Європі – Томашем Фіалою. У кейсі з Віталієм Кропачовим, який також є власником пулу ЗМІ, зокрема одного з телеканалів, простежується аналогічний зв’язок. Деякі експерти пов’язують арешт Віталія Кропачева з бажанням забрати або поставити під контроль медіа-активи, які йому належать, але прямих доказів цьому немає.

Ще одна причина, порівняти «кейс Віталія Кропачова» з «кейсом Ігоря Мазепи», той факт, що прізвище Віталія Кропачова широко відоме в колі спецслужб і західних журналістів, та й, мабуть, усього світового співтовариства. Адже саме завдяки Віталію Кропачеву світ дізнався, що пасажирський авіалайнер Boeing 777 було збито внаслідок запуску ракети з російського зенітно-ракетного комплексу Бук. Події відбувалися в рідній для Кропачова Донецькій області, саме він зібрав усі докази і вивозив ключових свідків на підконтрольну Україні територію.

Кейси Ігоря Мазепи та Віталія Кропачова показують, що через необґрунтовані переслідування з боку силового блоку бізнес почав сприймати українську владу як «рейдерів».

Логіка доволі проста, адже бізнес сприймає будь-яке свавілля силовиків як волю Президента, тоді як зайнятий війною Володимир Зеленський цілком може не знати про те, що відбувається. Нагадаємо, що існує загальна практика, коли президента країни про те, що відбувається, інформують у вигляді «доповідей» та «аналітичних» записок, які здебільшого готують ті самі силовики.

У цій ситуації одна частина українських еліт, через старі зв’язки, намагається вести сепаратні переговори з РФ, що є одним із пріоритетних напрямків роботи для української контррозвідки. У той час як інша частина української еліти, яка відкрито підтримала Україну і багато допомагає українській армії, зі зрозумілих причин не може перейти на бік РФ.

Як наслідок, малий та середній бізнес, намагаючись захиститися від правоохоронного свавілля, гуртується навколо проукраїнських опозиційних сил. Назвемо їх «колективним Порошенком». Водночас крупні гравці, як-от Ігор Мазепа та Віталій Кропачов, можуть собі дозволити напряму, або через лобістів, вести діалог із Західними структурами.

Хоча звучить це парадоксально, але тиск силовиків на український бізнес послаблює насамперед позиції Офісу Президента, змушуючи українських підприємців шукати прямі комунікації з політичними силами в Європі та США.