Пограбували батьків загиблого воїна: на Черкащині затримано трьох нападників

Україна відзначається активними зусиллями щодо модернізації своїх військових літаків з метою впровадження західних плануючих авіабомб, інформує Forbes. Такий курс дій обумовлений враженням від руйнівної потужності російських плануючих авіабомб, які призводять до значних втрат серед українських військових сил. Українська армія відзначає важливість адаптації до сучасних загроз і покликана до підвищення своєї обороноздатності за допомогою новітніх технологій та вдосконалення бойової техніки.

Однак партнери не зможуть надати Україні таку саму кількість бомб, яку виробляє Росія, зазначає видання.

Планувальні бомби КАБ вагою 1100 і 2200 фунтів є «чудодійною зброєю». А контрзаходів в українців «практично немає». Але вони можуть завдати удару у відповідь своїми власними плануючими бомбами. Йдеться про американський боєприпас JDAM-ER і французький AASM, а також так звану бомбу малого діаметру SDB з дальністю планування до 69 миль.

З цією метою українські ВПС перетворюють свої 40 або 50 уцілілих винищувачів МіГ-29 і, можливо, десятки винищувачів Су-27, які залишилися, на високоточні планувальні бомбардувальники.

Це важлива подія, оскільки крихітні українські військово-повітряні сили – лише сотня колишніх радянських літаків у кількох бригадах – щосили намагаються відповідати руйнівній кампанії планерних бомбардувань набагато більших російських ВПС, які мають сотні Су-30, Су-34 і Су-35 з чотирма або навіть шістьма КАБами на кожен виліт, пише американське видання.

З появою цього літа 85 колишніх європейських винищувачів F-16 в українських ВПС буде достатньо літаків, щоб відповідати темпам бомбардувань росіян. Чого в українців явно не вистачатиме, так це бомб.

На думку Forbes, вкрай малоймовірно, що союзники України пожертвують більш ніж кількома сотнями планерних бомб на місяць – можливо, це всього лише десята частина від того, що необхідно Україні, щоб відповідати повітряній вогневій потужності Росії.

Наглядова рада державного підприємства «Ліси України» опинилася в центрі гучних подій, що поєднують у собі і кримінальне розслідування, і ризик переростання ситуації у міжнародний скандал. Правоохоронні органи встановлюють обставини можливої незаконної виплати понад шести мільйонів гривень членам Ради. Провадження відкрито за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, яка стосується розтрати майна в особливо великих розмірах — злочину, за який передбачено найсуворіші санкції в межах відповідної статті.

Паралельно зі слідством щодо виплат у центр уваги потрапив і генеральний директор підприємства Юрій Болоховець. Його ім’я фігурує в іншому кримінальному провадженні, що лише посилює недовіру до управлінських процесів усередині стратегічно важливого для країни держпідприємства. Попри це, Наглядова рада, яку очолює Олексій Кучер, не виявляє готовності оперативно реагувати на виклики та ухвалювати рішення, які могли б стабілізувати ситуацію або продемонструвати прозорість роботи органу управління.

Громадські активісти направили членам Наглядової ради офіційне звернення з вимогою терміново скликати позачергове засідання, ухвалити рішення щодо менеджменту, а також розпочати повноцінний forensic-аудит діяльності підприємства. У зверненні наголошується, що бездіяльність Ради створює для її членів не лише репутаційні, а й потенційні кримінальні ризики на рівні з посадовцями, які вже мають процесуальний статус у справі.

Однак Наглядова рада не надала жодної відповіді. Через це активісти звернулися до дипломатичних представництв країн, чиї громадяни є членами Ради, аби попередити про можливі наслідки для їхньої репутації та правового становища.

До складу Наглядової ради входять іноземні представники:Фінляндія — Янне Хар’юнпааЛатвія — Робертс СтріпніексКанада — Маркіян Витвицький

Наразі ситуація довкола «Лісів України» продовжує загострюватися, а відсутність реакції Наглядової ради лише посилює ризики як для підприємства, так і для його міжнародних партнерів.

У центрі кримінального розслідування опинилися посадові особи Одеської обласної військової адміністрації, яких підозрюють в організації незаконної схеми використання міжнародних коштів, виділених для будівництва споруди цивільного захисту подвійного призначення в місті Вилкове. Слідчі органи вже зареєстрували справу під номером №72024161010000017 від 28 листопада 2024 року, а розслідування ведеться Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки Одеської області. Встановлено, що йдеться про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, яке стосується розкрадання коштів.

Згідно з отриманими даними, посадовці обласної адміністрації можуть бути причетні до організації схеми, в результаті якої міжнародні кошти, спрямовані на будівництво укриття для цивільного захисту, були неправомірно освоєні. Одним із головних елементів справи є тендер, який на виконання цих робіт виграло ТОВ. За попередньою інформацією, тендерні процедури можуть бути пов'язані з серйозними порушеннями, що призвели до значних фінансових втрат.

Далі частина коштів нібито була перерахована на рахунки субпідрядників, що мають ознаки фіктивності — зокрема ТОВ «Астарта-Білд» та ТОВ «Скайліміт Інжиніринг», які, як стверджує слідство, зареєстровані на осіб без реального бізнес-досвіду і мешкають у тимчасово окупованому Криму.

За версією слідства, кошти потрапляли далі до пов’язаних компаній за кордоном — у Польщі, Латвії та на Кіпрі, звідки їх виводили у вигляді «офшорних» транзакцій. Серед імовірних бенефіціарів називають фінансового радника Кіпера, якого, за даними розслідування, помічали на міжнародних заходах із цифрової трансформації у Відні та Таллінні.

Слідчі кваліфікували дії за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України — тобто розтрата або привласнення майна, що завдало значної шкоди в особливо великих розмірах (у разі доведення — це кримінальна відповідальність за масштабні фінансові зловживання). Розслідування, за інформацією, зосереджене на перевірці:

фактів завищення кошторису та погоджень із донорами;

механізмів перерахунків підрядникам та наявності підставних фірм;

ролі посадових осіб ОВА в організації й погодженні тендерних закупівель;

виведенні коштів через пов’язані юрисдикції за кордоном.

Слідство продовжує документувати рух коштів, відпрацьовує банківські виписки, договори підряду та накази щодо фінансування. У разі наявності доказів причетності посадовців — можливі повідомлення про підозру, а також клопотання про тимчасові заходи стосовно майна та рахунків, за якими встановлять незаконні перекази.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ігнат зазначив, що російські безпілотники, зокрема дрони невідомого типу, часто піддаються впливу українських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), в результаті чого багато з них падають на землю без шкоди.

Термін “локаційно втрачені”, що використовується Повітряними силами, позначає ситуацію, коли ціль, яку супроводжують радіотехнічні війська, зникає з радарів. Це може статися внаслідок вичерпання пального або під впливом українських засобів РЕБ.

За словами військового, вночі 5 жовтня сили ППО збили три безпілотники, тоді як ще десять були «локаційно втрачені» на півдні та півночі України. Відзначається, що можливо, це були дрони іншого типу, і їх ідентифікація буде проведена на землі фахівцями.

Окрім того, Ігнат повідомив про зростання використання Росією дешевих безпілотників, зокрема моделі «Гербер». Ці дрони виробляються в трьох варіантах: для радіоелектронної розвідки, як дрони-камікадзе або як хибні цілі. За даними Defence Express, дрони «Гербер» виготовлені з пінопластового корпусу та на низькому технологічному рівні, що призводить до частих випадків їх самостійного виходу з ладу.