Небезпека безпеки: якщо не підсилювати військову допомогу Заходу та не переглядати стратегію, ЗСУ може зазнати раптового погіршення становища до літнього періоду

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Головуюча суддя під час оголошення ухвали зазначила, що “апеляційну скаргу захисника Дубілета Олександра Валерійовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 16 жовтня 2024 року залишити без змін”. Це означає, що арешт ексбанкіра залишається чинним, попри спроби захисту оскаржити рішення.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ще у жовтні 2023 року оголосило про розшук Олександра Дубілета. Колишнього голову правління ПриватБанку підозрюють у причетності до масштабного фінансового шахрайства, що завдало державі значних збитків.

Розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 триває з 2017 року. Дубілету інкримінують вчинення злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України:

Ще у жовтні 2021 року Вищий антикорупційний суд надав дозвіл на заочне розслідування щодо Дубілета через його відсутність в Україні та ухилення від слідства. Враховуючи тривалий характер справи та серйозність звинувачень, правоохоронці наполягають на утриманні підозрюваного під вартою для запобігання його можливому ухилянню від правосуддя.

Наразі рішення суду означає, що Олександр Дубілет залишатиметься під арештом. Захист підозрюваного має право звертатися до інших судових інстанцій, однак шансів на перегляд справи небагато, оскільки арешт був підтверджений вже на апеляційному рівні.

Європейська Комісія працює над розробкою правового механізму, який дозволить заблокувати можливість Угорщини перешкоджати продовженню санкцій проти Росії. Це питання набуває особливої ваги, оскільки без узгодженого продовження санкцій використання понад 140 мільярдів євро заморожених російських активів на користь України стає неможливим. Джерела Politico повідомляють, що Єврокомісія наполягає на створенні системи, яка зніме ризики блокування з боку окремих держав-членів, зокрема Будапешта.

Одним із ключових мотивів для пришвидшення цього рішення є ризики для бельгійської фінансової системи, де розташований кліринговий гігант Euroclear. Якщо санкції проти Москви не будуть продовжені одностайно, Бельгія може опинитися перед необхідністю повернення Росії мільярдів євро з прибутків, отриманих від заморожених активів. Саме ця загроза створює додатковий тиск на Брюссель у пошуку правового інструменту, який дозволить обійти потребу у згоді всіх членів ЄС.

Санкції ЄС проти РФ нині мають поновлюватися кожні шість місяців і потребують одностайної підтримки всіх країн-членів. Це дає прем’єру Угорщини Віктору Орбану право заблокувати рішення — і поставити під загрозу схему використання доходів від російських активів.

Щоб уникнути цього, Єврокомісія пропонує застосувати статтю 122 Договору ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю, якщо цього вимагає економічна ситуація та «солідарність між державами-членами».

Юристи ЄС уже підтвердили, що таке тлумачення статті є можливим, оскільки зупинка санкцій спричинить економічні ризики для всього Союзу. Використання цієї норми дозволило б:

— позбавити Угорщину можливості блокувати поновлення санкцій;— продовжувати санкції не раз на пів року, а один раз на три роки;— гарантувати безпеку механізму надання Україні фінансової допомоги із прибутків від активів РФ.

Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, побоюється, що у разі зриву санкцій країна юридично стане відповідальною за повернення заморожених коштів Росії. Йдеться про десятки мільярдів євро, які Euroclear отримав як прибуток від операцій з активами РФ.

Саме цей ризик стримував Брюссель від погодження фінансової моделі допомоги Україні. Тому юридична «страховка» від Єврокомісії є вирішальною.

За інформацією Politico, Єврокомісія прагне переконати прем’єра Бельгії Барта Де Вевера підтримати пакет, щойно буде готовий юридичний механізм.

Питання повністю прив’язане до термінів: у разі провалу домовленостей до квітня бюджет України може вичерпатися, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів під час війни.

18 грудня відбудеться саміт ЄС, на якому лідери розглянуть питання російських активів та санкційного пакета. Повна пропозиція Бельгії щодо механізму позики очікується 3 грудня.

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.