Поліцейський на Київщині отримав 9 років за смертельну ДТП в стані алкогольного сп’яніння

У зв’язку із втратою деяких позицій на напрямку Часового Яру на Донеччині у 67-й окремій механізованій бригаді "Добровольчий український корпус" розпочалися перевірки та переведення командирів і військових до інших підрозділів. Ситуація викликає серйозні обговорення, як серед військових, так і серед громадськості. За інформацією, опублікованою на сторінці у Facebook 67-ї ОМБР ДУК, вище командування ЗСУ розпочало процес переведення всіх командирів і бійців ДУК ПС в інші військові частини. Однак мотиви таких дій залишаються невідомими. У між тим, спроби зупинити цей процес та встановити причини не дали результатів. Деякі особи вважають, що розпорошення бійців ДУК ПС по різних підрозділах Збройних сил може загрожувати існуванню самого корпусу. У зв’язку з цим у бригаді активно працюють комісії, які складають списки бійців, що активно захищали Україну з перших днів існування частини. На даний час, проводяться службові розслідування з приводу командирів підрозділів, і не виключено, що будуть відкриті кримінальні провадження за надуманими звинуваченнями у невиконанні бойових приписів. Командири та бійці готові відстоювати свою честь та гідність у законний спосіб, однак вони виконують всі накази командування. Залишається незрозумілим, чому прийнято рішення про ослаблення боєздатного підрозділу, який є ключовим у відповіді на агресію. ЗМІ повідомляють, з посиланням на джерела в командуванні напрямку, що військове керівництво цікавилося причинами "просідання" бригади під Часовим Яром. Встановлено, що керівництво бригади більше довірило тим, хто вже був у складі, аніж новобранцям, що приєдналися пізніше. Це викликало нестабільність і, в кінцевому підсумку, втрати на фронті. Повідомляється, що корінь проблеми полягає в складнощах переформатування колишнього добровольчого підрозділу в регулярну бригаду Збройних сил. Нагадаємо, що "Добровольчий український корпус" (ДУК) був сформований у 2014 році "Правим сектором" під час війни на Донбасі. Цей корпус протягом тривалого часу не входив до складу офіційних силових структур України, що породжувало питання щодо його статусу.

Загалом, зазначена стаття свідчить про серйозні зміни в структурі та керівництві "Добровольного українського корпусу" у зв'язку з втратами на фронті та намаганнями влади переорганізувати цей підрозділ. Перевірки та переведення командирів та військових у інші підрозділи свідчать про напружену ситуацію в рядках самого корпусу та спробу влади змінити його структуру. На фоні цього виникають різні гіпотези щодо мотивів таких дій, від намірів ослабити корпус до зусиль забезпечити його ефективне функціонування у складі Збройних сил України. Водночас, з'являються питання щодо дисципліни в самому корпусі та ставлення керівництва до різних груп військових. Крім того, акцентується проблематика переформатування добровольчих підрозділів у регулярні частини ЗСУ, що може вимагати додаткових заходів з координації та адаптації.

У своєму відеозверненні адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, розкрив деталі звіту, обсяг якого перевищує 250 сторінок, що містить докази серії нападів на УПЦ, а також її храми та духовенство. Він знову наголосив на необхідності припинення розгляду законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, характеризуючи його як вираз мови ненависті. Амстердам закликав уряд утриматися від подальшого подальшого розгляду цього законопроекту, наголошуючи на тому, що такі напади на віруючих та обмеження доступу до молитовних місць є неприпустимими.

Він також підкреслив, що УПЦ є незалежною від Московського патріархату, а її позиція стосовно ідеології "русского мира" вже була чітко висловлена митрополитом Київським Онуфрієм. Амстердам наголосив на повному зв'язку УПЦ з державою Україна та її захисті під час російського вторгнення.

Додатково, він звернувся з закликом до підтримки України з боку США, відзначаючи, що підтримка України має велике значення не лише для самої країни, а й для міжнародної спільноти. Він порівняв ситуацію в Афганістані з теперішнім становищем у Києві, закликаючи не покидати Україну в часи випробувань.

У вищезгаданій статті розкриваються важливі аспекти, пов'язані з ситуацією, що склалася навколо Української Православної Церкви. Зібраний адвокатом Робертом Амстердамом звіт із доказами нападів на УПЦ, на її церкви та священство свідчить про серйозні загрози, з якими стикається ця релігійна громада. Заклик від адвоката до влади України припинити розгляд законопроекту 8371, що загрожує забороною УПЦ, є актуальним і важливим.

Також відзначається позиція УПЦ, яка чітко відмежовується від Московського патріархату та підтримує суверенітет України, що є важливим фактором у контексті сучасної політичної ситуації. Заклик до підтримки України з боку США підкреслює важливість міжнародної підтримки для українського суверенітету та безпеки.

Загалом, стаття свідчить про необхідність захисту релігійної свободи та прав УПЦ, а також підтримки України в умовах її внутрішньополітичних та зовнішньополітичних викликів.

Молдовські посадовці зіткнулися з необхідністю розробки комплексного підходу до вирішення цієї проблеми, враховуючи як міжнародні зобов'язання країни, так і національне законодавство. Експерти з міграційного права наголошують на важливості дотримання балансу між гуманітарними міркуваннями та питаннями національної безпеки.

Видання пише, що Республіка Молдова надає іноземцям чотири форми захисту: статус біженця, гуманітарний захист, тимчасовий захист і політичний притулок.

У березні 2023 року Генеральна інспекція з міграції запровадила тимчасовий механізм захисту – статус, яким можуть скористатися громадяни України на території Молдови.

Офіційні дані, з якими ознайомилося Радіо Свобода, свідчать, що за рік і два місяці 12 764 українські чоловіки віком від 18 до 59 років – тобто більшість тих, хто в’їхав нелегально, – отримали саме такий статус тимчасового захисту.