Поліція викрила схему з неякісним маслом і сиром для ЗСУ на 600 млн

Україна зробила важливий крок у забезпеченні енергетичної безпеки, заклавши основу для регулярних поставок американського зрідженого природного газу (СПГ) через грецькі термінали та інфраструктуру «Вертикального коридору». Меморандум про співпрацю було підписано між групою «Нафтогаз» та грецькою компанією ATLANTIC-SEE СПГ TRADE S.A. під час міністерської зустрічі Партнерства з трансатлантичного енергетичного співробітництва (P-TEC).

Міністерство енергетики України зазначає, що цей документ створює передумови для довгострокових та регулярних поставок американського скрапленого газу на український ринок. Крім того, меморандум передбачає активне використання грецької газової інфраструктури, що дозволяє збільшити обсяги імпорту та зменшити залежність від традиційних маршрутів постачання.

Міністерка енергетики Світлана Гринчук зазначила, що рамки співпраці охоплюють період до 2050 року, а реалізація домовленостей відбуватиметься поетапно.

«Довгострокове партнерство дозволить забезпечити стабільні поставки СПГ, інтегрувати українську газотранспортну інфраструктуру в транзитні маршрути до Європи, а також створити стійку систему зберігання й розподілу американського газу. Ми закладаємо новий фундамент у трансатлантичній співпраці та робимо крок до довгострокової енергетичної стабільності», — підкреслила вона.

У міністерстві також звернули увагу, що нові логістичні ланцюги можуть не лише посилити енергетичну безпеку України, а й зробити її важливою складовою загальноєвропейської системи забезпечення газом у регіоні Південно-Східної та Центральної Європи.

За оцінками експертів ринку, інтеграція в систему постачання СПГ через Грецію та участь у «Вертикальному коридорі» дає Україні можливість зменшити залежність від традиційних маршрутів, диверсифікувати джерела імпорту та посилити свою роль як транзитного та газорозподільчого хабу.

«Ми дякуємо партнерам зі США та Греції. Це не лише енергетика — це про посилення економічної й геополітичної стійкості України», — додала Гринчук.

Україна переходить від моделі викопної та сировинної економіки до системи, що базується на інноваціях, сталому розвитку та ефективному використанні ресурсів. Цей процес не є миттєвим, але він уже визначає стратегічний вектор держави на найближчі десятиліття. Зміни продиктовані як глобальними викликами, так і внутрішньою потребою посилити енергетичну, економічну та технологічну незалежність країни.

Відмова від застарілих підходів означає поступове скорочення залежності від викопних джерел енергії, модернізацію промисловості та впровадження сучасних екологічних стандартів. У центрі нової моделі — розвиток відновлюваної енергетики, цифрових рішень, науки та людського капіталу. Такий підхід дозволяє не лише зменшити негативний вплив на довкілля, а й створити нові робочі місця, підвищити конкурентоспроможність української економіки та залучити інвестиції.

За його словами, держава запускає мережу представництв у країнах Європи, які відповідатимуть за просування українських розробок, кооперацію з місцевими підприємствами та організацію виробництва. Йдеться насамперед про Балтійські держави та країни Північної Європи.

У межах цієї стратегії українські технології вже інтегруються у закордонні виробничі лінії. Зокрема, в Німеччині стартує виготовлення дронів за українськими розробками, а у Великій Британії вже працюють відповідні виробництва. Перший дрон, створений на німецьких підприємствах, планують представити в середині лютого.

Президент наголосив, що безпека європейських країн дедалі більше залежить від сучасних технологій, зокрема безпілотних систем. Саме тому українські рішення, випробувані в реальних бойових умовах, викликають значний інтерес у партнерів.

Йдеться не лише про експорт готової продукції, а й про повноцінну кооперацію — локалізацію виробництва, спільні проєкти та залучення українських інженерів і фахівців до міжнародних програм. Водночас війна та регуляторні обмеження поки що стримують повноцінний вихід частини компаній на зовнішні ринки.

Окремо Зеленський підкреслив, що 2026 рік має стати роком масштабних інвестицій у сектор оборонних технологій, передусім у безпілотну індустрію. Наразі в Україні працює близько 450 компаній, які виробляють дрони, з них 40–50 — великі гравці ринку. За словами глави держави, інтерес інвесторів до галузі постійно зростає.

Керований експорт озброєння, за задумом влади, дозволить залучати додаткові фінансові ресурси. Отримані кошти планують спрямовувати на закупівлю дефіцитної техніки та масштабування виробництва, що безпосередньо вплине на забезпечення українських військових на фронті.

Таким чином, оборонна сфера поступово перетворюється не лише на елемент безпеки, а й на одну з ключових галузей економіки, здатну забезпечувати валютні надходження, робочі місця та технологічний розвиток країни.

Українські військові продемонстрували високий рівень професіоналізму, здійснивши унікальну евакуаційну операцію за участю наземного роботизованого комплексу (НРК). Завдяки цій технології вдалося безпечно вивезти одразу трьох поранених бійців із передової, мінімізувавши ризики для особового складу. Операцію виконали оператори НРК 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», які попри складні погодні умови — сильний дощ та густий туман — успішно керували роботом практично «наосліп», орієнтуючись лише на заздалегідь запрограмовані координати.

Тумани й опади створювали додаткові складнощі в навігації, проте одночасно слугували природним маскуванням, приховуючи рух НРК від потенційних загроз. Це дозволило здійснити евакуацію непомітно та ефективно, забезпечивши безпеку як поранених, так і операційної групи. Використання роботизованих систем у бойових умовах підкреслює зростання ролі сучасних технологій у забезпеченні оперативної безпеки та рятувальних заходів.

Наземні роботизовані комплекси — це дистанційно керовані безпілотні платформи, які Збройні сили України активно використовують для логістики, розвідки та бойових завдань. Вони дозволяють доставляти вантажі, евакуйовувати поранених і виконувати небезпечні місії, мінімізуючи ризики для військовослужбовців.

Такі операції демонструють високий рівень технологічної підготовки українських військових та впровадження сучасних інновацій у бойову практику, що підвищує ефективність та безпеку дій на передовій.