Поліція затримала блогерів у Києві за стрим

Журналісти Bihus.Info розкрили заплутану мережу зв'язків народного депутата Івана Крулька з партією "Батьківщина", його братом, місцевим депутатом, та готельно-ресторанним бізнесом Apartel. Ця інформація відкрила глибокі переплетення між політикою та підприємництвом, що стосуються навіть періоду повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

Після обрання Івана Крулька до Верховної Ради розпочався розмах розвитку готельно-ресторанного бізнесу, несмотря на складні політичні умови. Жоден з братів Крульків не вказав цей бізнес у своїх деклараціях, хоча брат народного депутата згадується серед партнерів у цій справі.

Іван Крулько, що є народним депутатом з 2014 року, відмовився підтримати відкриття реєстру електронних майнових декларацій, посилаючись на міркування з питань безпеки під час війни. На додаток, журналісти зафіксували його присутність на відкритті приватних готельно-ресторанних комплексів Apartel в різні періоди часу.

Теща Василя Крулька, Оксана Сабадош, також зв'язана з цим бізнесом, володіючи кількома фірмами, що управляють землею під майбутніми готельними комплексами Apartel. Права на товарний знак Apartel належать тещі Крулька-молодшого.

Додатково, з'явилися відомості про зв'язки Івана Крулька та його родини з особами, які є співзасновниками мережі Apartel. Серед них відзначаються Сергій Максименко, Михайло Мадярчик та Артем Орел. Навіть транспортний засіб, на якому Іван Крулько прибував до Верховної Ради, пов'язаний з Сергієм Максименком, що стався через орендування автобуса від нього за рахунок коштів партії "Батьківщина".

У 2023 році дружина народного депутата Івана Крулька стала користуватися кросовером Lexus NX200, який належав Сергію Максименку. Проте, Іван Крулько пояснив журналістам, що авто орендує його дружина у Максименка. Це лише один із зв'язків між політиком та бізнесменом.

У 2017 році Сергій Максименко придбав земельну ділянку на Київщині у дружини Івана Крулька. Зараз він має юридичні зв’язки як директор або власник у фірмах, що беруть участь у будівництві об’єктів мережі Apartel.

Михайло Мадярчик, також відомий як співзасновник мережі Apartel, у 2019 році придбав від Івана Крулька квартиру в ЖК “Британський квартал” за значно вищу ціну, ніж вона була придбана народним депутатом.

Артем Орел, директор однієї з фірм тещі Крулька-молодшого, у 2018 році також купив у народного депутата Крулька земельну ділянку на Київщині.

В коментарі для журналістів Іван Крулько запевнив, що не має жодного відношення до мережі Apartel і не отримує жодних прибутків від її діяльності. Проте на запитання про частку його брата в цьому бізнесі народний депутат не зміг відповісти.

Цікаво, що за час своєї роботи в парламенті майновий стан народного депутата Івана Крулька значно покращився. Перед обранням у 2013 році він разом з родиною володів кількома невеликими майновими активами. Однак у 2019 році його майно значно зростало: дві квартири у престижному столичному ЖК “Французький квартал 2”, паркомісце в цьому ж комплексі, бокс у гаражному кооперативі, два кросовери BMW X1 та X5 відповідно, а також частину згаданих земельних ділянок на Київщині та Херсонщині.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що існують значні підозри щодо зв'язків народного депутата Івана Крулька з бізнесом, який асоціюється з готельно-ресторанною мережею Apartel. Незважаючи на те, що сам Крулько заперечує свою причетність до цього бізнесу, виявлені факти свідчать про його можливий вплив на нього через зв'язки з особами, які є активними учасниками цієї мережі. Крім того, ріст майнового стану Крулька протягом його депутатської кар'єри викликає питання щодо джерел його доходів та можливого використання публічної служби для особистої вигоди. Такі відомості потребують подальшого розслідування та уважного аналізу з боку відповідних органів контролю та громадськості.

Однак, як зазначає авторитетне видання The New York Times, цей оптимізм може бути дещо стриманим через ряд об'єктивних факторів. Ключовим обмеженням є кількість кваліфікованих пілотів, здатних керувати цими складними машинами.

Про те, що родина народного депутата Ярослава Железняка має тісні бізнес-зв’язки з росіянами та й досі веде бізнес в окупованому Донецьку, співпрацюючи з самопроголошеною владою ДНР, йшлося у нашому попередньому матеріалі. На додачу до вже озвучених фактів, журналістам через сторонній спеціальний пошуковий ресурс вдалося ідентифікувати матір Ярослава Железняка у російських соціальних мережах.

З’ясувалося, що у забороненому в Україні “Вконтактє” матір народного обранця Ірина Железняк представляється за дівочим прізвищем та активно публікує свої фото на розкішних авто. Ірина Железняк (Ходаріна) також називає себе мешканкою москви й має у друзях значну кількість росіян.

Цікаво, що і сам Ярослав Железняк мав профіль у “Вконтактє”, який й досі не видалений.

За допомогу у встановлені особи Ірини Железняк (Ходаріної) редакція висловлює вдячність спеціальним підрозділам правоохоронних органів України, які більш детально та глибоко досліджують проросійські корені активів та бізнес-діяльність родини народного депутата.

Нагадаємо, ще в березні 2020 року, коли “Компромат.Leaks” опублікувало дані, стверджувалося, що сім’я нардепа Ярослава Железняка “має бізнес в Донецьку і співпрацює з владою так званої ДНР”. З того часу пройшло понад три роки. Водночас згідно з даними OpenData, рідні політка й досі продовжують контролювати донецьку компанію ТОВ “КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ ОФІСНОГО ЦЕНТРУ“ КОНГРЕС-ХОЛ”, а відповідно, й співпрацювати з окупаційною владою.

Так, за даними з Реєстру, серед співвласників ТОВ “КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ ОФІСНОГО ЦЕНТРУ“ КОНГРЕС-ХОЛ” – Железняк Ірина Василівна – мати Ярослава Железняка.

Бізнес-партнером пані Железняк у цьому бізнесі є особа на ім’я Жигулін Олексій Михайлович. В Україні він перебуває під дією антиросійських санкцій РНБО.

Напередодні в Україні наростає напруженість між двома ключовими антикорупційними органами – Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Інформація щодо дій прокурорів САП у рамках слідства, пов'язаного з НАБУ, викликала широкий резонанс не лише серед громадськості, але й у ЗМІ. Виникла необхідність уточнення та об'єктивного аналізу подій, що стосуються діяльності цих важливих структур.

Спочатку у ЗМІ пройшла інформація, що САП проводить слідчі дії в НАБУ з приводу витоку інформації з Бюро у корупційній справі про «велике будівництво». Як повідомлялося, дії ці проходили у детектива НАБУ Валерія Полюги та ексголови Броварської РДА Біркадзе. А витік інформації був на користь одного з фігурантів справи про «велике будівництво» Юрія Голика, якого вважали людиною, близькою до ексзаступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка.

Учора НАБУ виступило з різкою заявою з цього приводу. З одного боку – підтвердивши, що ведеться розслідування щодо витоку, але, з іншого боку, заявивши, що веде його саме НАБУ. І далі йшов наїзд на САП: «Повідомляємо колегам у САП: у НАБУ було і є достатньо ресурсу для здійснення розслідування. НАБУ завжди гарантує незалежне розслідування і чекає від наших основних партнерів такого ж підходу».

При цьому антикорупційні активісти, пов’язані із західними посольствами (зокрема, Шабунін і Ніколов), у конфлікті стали на бік САП, натякаючи на прийдешні проблеми у керівників НАБУ. Наприклад, у заступника голови НАБУ Гізо Углави. А джерела, близькі до керівництва НАБУ, заявили, що обшуків в Углави не було, і що все, що відбувається, – «вкидання» глави САП Клименка, який діє у зв’язці з Шабуніним.

Що відбувається?

Усе почалося ще 2022 року, коли з посади керівника НАБУ пішов Артем Ситник, який користувався підтримкою західних структур і пов’язаних із ними активістів. Новим керівником НАБУ став Семен Кривонос. Причому, активісти відразу до його кандидатури поставилися з підозрою, що вказувало – він не з їхньої «тусовки». На відміну від глави САП Клименка, який користувався їхньою повною підтримкою.

Далі в НАБУ важлива зміна відбулася 2023 року – звільнили голову управління детективів, праву руку Ситника, Калужинського. За неофіційними даними – через злив інформації у кримінальних справах олігарху Ігорю Коломойському.

Активісти це сприйняли в багнети.

А вже цього року, вони розкритикували Кривоноса і Гізо Углаву за реформу управління детективами в НАБУ, звинувачуючи їх у прагненні взяти під свій контроль слідство.

Тобто, судячи з усього, в НАБУ вирішили провести «чистку» людей Ситника, що і викликало таку гостру реакцію групи підтримки колишнього глави Бюро.

І тепер конфлікт вийшов у відкриту фазу. Ймовірна мета – «збити» керівництво НАБУ і відновити вплив активістів на цю структуру.

Вони користуються підтримкою з боку західних посольств.

Однак Офісу президента успіхи Шабуніна і Ко не потрібні.

Як повідомляють джерела, близькі до Банкової, останнім часом стосунки Зеленського і західних структур досить напружені. Це, зокрема, проявилося під час візиту до Києва держсекретаря США Блінкена, який, за даними джерел, виставив Зеленському низку вимог (включно з кадровими), які президент виконати відмовився і, своєю чергою, висунув претензії до посла США в Україні Бріджит Брінк, що підтримує тісні зв’язки з активістами на кшталт Шабуніна.

“У Зеленського позиція така: я спілкуюся безпосередньо з лідерами західних країн, вони нічого такого не вимагають. Тому, якщо якісь вимоги виставляють західні посли та інші клерки, і ми вважаємо ці вимоги неприйнятними, ми їх будемо ігнорувати”, – сказало джерело.

А якщо НАБУ і САП діятимуть як єдине ціле під контролем західних структур і під впливом активістів, то є ймовірність того, що, помстившись за «неслухняність», антикорупційні структури почнуть розслідування проти оточення Зеленського. Причому, за однією з версій, саме це і є головною метою нинішніх рухів проти керівників НАБУ.

Тому Банкову цілком влаштовує конфлікт НАБУ і САП, що зменшує для неї загрозу скоординованого удару з їхнього боку.

До речі, подібна ситуація вже була за Порошенка, коли почався конфлікт між керівництвом НАБУ і головою САП Холодницьким. Що частково паралізувало роботу антикорупційної вертикалі.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт підтвердив, що Харлан візьме участь у турнірі, який проходитиме з 5 по 7 грудня. Це змагання стало знаковим для Ольги минулого сезону, коли вона здобула “срібло” і розпочала феноменальний рік, кульмінацією якого стали дві медалі на Олімпійських іграх у Парижі.

Попри те, що українських шаблісток наразі немає у списку учасників турніру, офіційні заяви свідчать, що Ольга готова до змагань і налаштована на високі результати.

Нещодавно Ольга стала жертвою фейкової інформації. У соціальних мережах з’явилася неправдива новина про її смерть, яка шокувала спортсменку. У своєму зверненні Харлан закликала співвітчизників ретельніше перевіряти інформацію, наголошуючи на важливості боротьби з дезінформацією.

За останні дні надійшла інформація від нашого джерела, яка свідчить про намір Банкової системи перенести відповідальність за невдачі у розвитку харківського напрямку на плечі військових, які знаходяться на передовій та виконують бойові завдання. Це ставить під сумнів дієвість заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією, оскільки вони часто визначаються не офіційними чиновниками, а нижчим рівнем персоналу і штабною роботою, які, як відомо, часто стають об'єктом внутрішнього розслідування через факти корупції в особливо великому масштабі.

Це вже пряме протистояння офісних і військових.

Порушення кордону в Харківській області 10 травня, здійснене російськими військами, могло статися через недбалість українських військовослужбовців, встановив Ленінський районний суд Харкова у своєму рішенні від 22 травня.

ДБР звернулася до суду із клопотанням про тимчасовий доступ до документів у зв’язку з розслідуванням фактів недбалого ставлення до військової служби.

Суд дав дозвіл на доступ до документів бойового управління, документів про посадові обов’язки командира та його заступників, планування бойових завдань та підтримки, а також наказів і оперативних директив. Слідчий також отримав тимчасовий доступ до матеріалів, які перебувають у володінні мобільного оператора.

Прорив лінії фронту був зафіксований о 5:00 10 травня, що викликало обурення та поширення інформації в соціальних мережах та медіа. Однак начальник ОВА Олег Синєгубов заявив, що ситуація на Харківському напрямку стабілізувалася, а прорив зупинено завдяки діям певних військових підрозділів.