Politico: Росія може вдарити по Києву найближчими днями — попереджає розвідка

Ранок 6 квітня непоправно змінив картину безпеки в Україні. Росія влаштувала атаку з повітря і моря, випустивши крилаті ракети із бомбардувальників Ту-95, а також використовуючи "шахеди" та "калібри". Найбільш трагічна ситуація склалася в Харкові, де загинули щонайменше шість людей. Ніч стала періодом терору, коли "шахеди" нищили центральні регіони, а вже о 5 ранку ракети з Ту-95 накрили місто. Повітряні сили також повідомили про удари ракетами "Калібр" з кораблів Чорного моря.

Група ракет взяла курс на Україну з Чернігівщини, пролягла через Полтавщину та Черкащину, але раптово змінила напрямок на Київську область, де, на щастя, вдалося уникнути великих руйнувань. Проте, селище Макарів стало свідком пошкодження промислових об'єктів. Незважаючи на це, влада підкреслила відсутність жертв та постраждалих.

У Запоріжжі ситуація була не менш критичною, зі збоями у зв'язку та багатьма постраждалими. А вже вночі в Павлограді та Миколаєві надійшли сигнали про можливі нові удари "шахедів" і "калібрів". Важливою була інформація про наближення ракет до різних міст на Хмельниччині, Вінниччині та Черкащині.

Після 6 години ранку, коли було оголошено відбій тривоги, почалися відновлювальні роботи та оцінка збитків. Мер Харкова заявив про шалені руйнування, що залишили за собою багатоповерхівки, гуртожитки та інші будівлі. Сили оборони України здійснили успішні удари, збивши декілька крилатих ракет і запобігши додатковим руйнуванням.

У перших днях весни 21 березня Росія вчинила великий ракетний удар на Київ, що призвело до поранень 17 осіб, але всі ракети були збиті. Неспокійне весняне небо не припиняло турбувати жителів столиці та околиць, де руйнування охопило житлові будинки, дитячі садки та промислові споруди.

На наступний день, 22 березня, Росія вдарила по енергетичній інфраструктурі України у наймасштабнішій атаки за часів війни. Легендарна ДніпроГЕС у Запоріжжі зазнала значних пошкоджень, а Харків опинився у темряві. Процес відновлення електропостачання триває й донині. Несправності також торкнулися семи областей півдня та сходу України, зі смертельними наслідками у Хмельницькому та Запоріжжі.

У 24 березня Росія знову нанесла комбінований ракетний удар, охопивши Київ та Львівщину, де постраждали енергетичні об’єкти. Навіть одна ракета залетіла на 39 секунд у Польщу. Газові сховища біля Стрия потрапили під особливий обстріл, а також вдарили по об’єктах у Львові та Бурштинській тепловій електростанції.

Після 25 березня настала 29-та, коли Росія вигнала населення українських областей зі своїми ракетами, "шахедами" та "кинджалами". Енергетичні об’єкти стали головними мішенями, а внаслідок атак були поранені кілька осіб. Удар тривав усю ніч, і лише добре організована оборонна система зуміла збити частину нападницьких ракет.

На 31 березня Росія застосувала свою тактику подвійного удару, вдаривши переважно по західним регіонам України, зокрема, біля Стрия, де підтвердилися жертви. Ряд атак охопив енергетичну інфраструктуру, призводячи до серйозних наслідків для енергопостачання та безпеки громадян.

У місяці квітні Росія продовжувала свої агресивні дії проти України, наносячи низку атак балістичними ракетами і "Шахедами" на Харків та Запоріжжя. 4 квітня у Харкові через удар загинули чотири людини, а під час наступного удару зазнали смертельних травм рятувальники. На 5 квітня Росія вибрала Запоріжжя як мішень для подвійного удару, що призвело до загибелі чотирьох осіб. Попередньо, Росія вже протягом всієї зими здійснювала масовані комбіновані ракетні атаки, але зупинилася з цією тактикою з 15 лютого, віддавши перевагу точковим ударам по різних містах сходу та півдня України.

Влада постійно фіксує та документує руйнування, нанесені об'єктам, зокрема Бурштинській тепловій електростанції. Ці напади не тільки призводять до втрат людських життів, а й серйозно підривають економіку та інфраструктуру країни.

Українська влада разом з міжнародними партнерами продовжує намагатися забезпечити безпеку та захист населення від агресії з боку Росії, вживаючи всіх необхідних заходів для забезпечення стабільності та безпеки на території країни.

У світлі останніх подій важливо підкреслити загострення ситуації на сході України та агресивну поведінку Російської Федерації. Атаки балістичними ракетами та "Шахедами" у Харкові та Запоріжжі, які призвели до серйозних людських втрат і руйнувань інфраструктури, є прикладом нестримної агресії сусідньої держави.

Зазначена стаття ще раз підкреслює важливість міжнародної підтримки та співпраці для забезпечення безпеки та захисту України від агресивних дій Росії. Також вона викликає необхідність продовження міжнародних зусиль для зупинення агресії та відновлення миру та стабільності в регіоні.

Україна продовжуватиме вживати всі можливі заходи для захисту свого народу та територіальної цілісності.

Згідно з останніми змінами, які внесено до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відтепер багато українських громадян, що перебувають за кордоном, стикаються з новими вимогами щодо повернення до Батьківщини. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року під номером 563 встановлює, що особи, які перебувають за межами країни протягом тривалого періоду, повинні повернутися на територію України до 16 червня цього року.

Ці нові правила зачіпають широке коло громадян, які мають українське громадянство та проживають за кордоном більше трьох місяців. Вони зобов'язані повернутися на батьківщину протягом 30 днів з моменту набуття чинності постанови та здійснити реєстрацію у відповідних територіальних центрах комплектування до визначеної дати.

Ця ініціатива визначає, що українці, які перебувають за кордоном, несуть ті ж самі обов'язки перед державою, що й ті, що залишилися на території України. Таким чином, вони також зобов'язані зареєструватися у військових органах для подальшого ведення військового обліку.

Застосування цих нових норм призведе до того, що більшість українських чоловіків, що проживають за кордоном, будуть змушені повернутися до країни, щоб виконати встановлені законом вимоги.

Ті, хто планує виїхати за кордон у майбутньому, вже не будуть зніматися з військового обліку.

Консульства допомагатимуть військовозобов’язаним українцям повернутися на батьківщину, а також інформуватимуть від імені територіальних центрів комплектування призовників віком від 18 до 25 років, які перебувають на консульському обліку.