Вівторок, 1 Вересня, 2026

Понад половина українських біженців можуть залишитися в Європі до 2029 року

Важливі новини

Аналіз можливих відставок серед міністрів уряду Зеленського: кого чекає звільнення?

У внутрішньопартійних кулуарах "Слуги народу" вже зафіксовані сигнали щодо наближення обговорення ключових кадрових питань у Верховній Раді наприкінці квітня. Зазначається, що на черзі для розгляду – доля кількох міністерств та високопосадових осіб, зокрема Міністерства культури, Міністерства спорту, а також особистості Ірини Верещук та її реінтеграційного відомства, і Міністерства відновлення та інфраструктури. Провідні керівники в адміністрації президента прагнуть вирішити якнайбільше кадрових питань протягом поточного парламентського засідання, свідомі того, що затягнутість у прийнятті кадрових рішень може призвести до небажаних затримок, які стали характерними для минулих урядів.

Хоча деякі перегляди в Кабінеті Міністрів вже відбулися, напруження у зв'язку з конфліктом з Росією привело до виклику на звіт віце-прем'єра з відновлення Олександра Кубракова та голови державного агентства з відновлення Мустафи Найєма більшістю голосів депутатів. Хоча можливі перестановки в інфраструктурному секторі та сфері відновлення, вони не вважаються найбільш ймовірними. У Банковій ще не прийнято остаточного рішення щодо реорганізації та ліквідації певних міністерств. Проте загальні тенденції уже спостерігаються. Ймовірно, доля Міністерства культури та інформаційної політики та Міністерства спорту буде вирішена до кінця квітня, що може призвести до їх ліквідації або передачі функцій іншим структурам.

У рамках боротьби з російською агресією в інформаційному просторі розглядається ідея створення окремого "міністерства пропаганди". Також не виключена ліквідація Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, з передачею деяких функцій іншим органам. Згідно з одним з сценаріїв, перша віце-прем'єрка та міністр економіки Юлія Свириденко може отримати додаткові обов'язки в інфраструктурному секторі. Також обговорюється можливість призначення голови "Нафтогазу" Олексія Чернишова на важливі посади в уряді.

Незважаючи на всі чутки та спекуляції, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що кадрові зміни не є пріоритетом на даний момент і будуть обговорюватися з парламентською більшістю та президентом.

Висновки з цієї статті дозволяють зробити кілька важливих висновків. По-перше, можливі зміни в уряді України, зокрема щодо долі окремих міністерств та високопосадових осіб, є предметом значної уваги і обговорень як у партійних структурах, так і в адміністрації президента. По-друге, розглядаються різні варіанти щодо подальшого розвитку кадрової політики, включаючи можливість ліквідації окремих міністерств, передачу їх функцій іншим структурам або навіть створення нових відомств. По-третє, несвідомість розгорнутих кроків ще не розроблена, але загальні тенденції вже видно, і це може мати велике значення для подальшого урядування та реформування країни.

Шахрай на Львівщині обіцяв чоловікам виїзд за кордон і роботу в оборонці, – Кіберполіція України

У Львівській області викрили 33-річного місцевого жителя, який шахрайським шляхом заволодів коштами двох чоловіків призовного віку, обіцяючи їм «допомогу» з перетином кордону та працевлаштуванням в оборонній сфері. За даними кіберполіції, зловмисник отримав від своїх жертв майже 400 тисяч гривень. Як повідомляє Кіберполіція України, чоловік діяв через інтернет та особисті зв’язки. Він переконував потенційних клієнтів, що […]

Санкції проти стратегічного активу: Мін’юст вимагає передачі акцій до держави

Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо стягнення активів російського підприємця Станіслава Гамзалова у дохід держави. Предметом справи стали 25% акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», одного з найбільших українських виробників залізничного рухомого складу, який має стратегічне значення для транспортної інфраструктури країни. Рішення про звернення до суду Мін’юст мотивує необхідністю забезпечити національні інтереси та контроль над критично важливими підприємствами у воєнний час.

ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» відоме своєю виробничою потужністю та широким асортиментом продукції: від пасажирських вагонів до вантажних платформ. Наявність значної частки акцій у власності громадянина країни-агресора, на думку державних органів, створює ризики для стабільності виробництва та безпеки транспортної інфраструктури. Позов Мін’юсту покликаний забезпечити передачу цих акцій під державний контроль та запобігти будь-яким потенційним спробам впливу на стратегічне підприємство з боку іноземних осіб.

У Міністерстві юстиції зазначають, що Станіслав Гамзалов є громадянином Російської Федерації та власником низки компаній на території РФ. За даними відомства, ці підприємства забезпечують матеріально-технічні потреби російської федерації в умовах збройної агресії проти України, зокрема співпрацюють із підприємствами військово-промислового комплексу.

В офіційному повідомленні Мін’юсту йдеться, що компанії, пов’язані з Гамзаловим, здійснюють постачання товарів для суб’єктів, задіяних у виробництві продукції оборонного призначення. Саме ці обставини українська сторона розглядає як підставу для застосування санкційного механізму з подальшою конфіскацією активів.

Згідно з даними системи YouControl, бенефіціарами ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є Станіслав Гамзалов, а також Володимир і Наталія Приходько. Наявність у структурі власності підприємства громадянина РФ, який має зв’язки з російським військово-промисловим комплексом, викликає особливу увагу державних органів в умовах повномасштабної війни.

Поданий позов є частиною ширшої державної політики з виявлення та конфіскації активів осіб, які прямо або опосередковано підтримують агресію Росії проти України. Раніше Вищий антикорупційний суд уже ухвалював рішення про стягнення у дохід держави майна російських бізнесменів і олігархів, пов’язаних із оборонною галуззю РФ.

У разі задоволення позову частка Крюківського вагонобудівного заводу може перейти у власність держави. Таке рішення матиме не лише юридичне, а й стратегічне значення для економічної безпеки та транспортної галузі України в умовах війни.

Топ-менеджери збагачуються у 56 разів швидше, ніж звичайні працівники

Розрив між доходами керівників компаній і пересічних працівників набуває катастрофічних масштабів. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на міжнародне дослідження, яке охопило 2000 компаній у 35 країнах. Від 2019 року зарплати генеральних директорів зросли на 50% у реальному вираженні, тоді як доходи звичайних працівників — лише на 0,9%. Іншими словами, топ-менеджери стали […]

Термообробка овочів: користь і втрати вітамінів у різних способах приготування

Дослідження останніх років показали, що варіння овочів не завжди зменшує їхню поживну цінність. Все залежить від виду продукту та методу приготування. Деякі овочі після термообробки втрачають водорозчинні вітаміни, зокрема вітамін С, тоді як інші навпаки стають багатшими на жиророзчинні вітаміни А, Е та К, що робить їх ще кориснішими для організму.

Вчені детально проаналізували вплив різних методів обробки — бланшування, варіння, приготування на парі та в мікрохвильовій печі — на вміст вітамінів С, Е, К та β-каротину у десяти популярних овочах. Результати показали, що тривале варіння у воді призводить до найбільшої втрати водорозчинних вітамінів, особливо вітаміну С. Водночас короткочасне бланшування або приготування на пару дозволяє зберегти більшість корисних речовин, а деякі овочі навіть демонструють підвищення концентрації жиророзчинних вітамінів.

Вітамін К виявився відносно стійким до термічної обробки, особливо у зелених листових овочах. Водночас у коренеплодів, таких як морква чи картопля, після варіння спостерігалось зменшення вмісту вітамінів Е та β-каротину.

Дієтологи наголошують, що оптимально поєднувати сирі та варені овочі. Варто готувати частину продуктів на парі або в мікрохвильовій печі, щоб зберегти вітаміни, а також додавати до страв корисні жири: оливкову олію, авокадо, горіхи чи насіння для кращого засвоєння жиророзчинних вітамінів. Такі поєднання допоможуть зробити раціон більш збалансованим та корисним.

У разі досягнення так званого «крихкого миру» у російсько-українській війні в 2026 році, більше ніж половина українських біженців скоріш за все залишиться в європейських країнах щонайменше до кінця 2029 року. Такі висновки містяться в дослідженні Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), яке було використане аналітиками для оцінки майбутнього розвитку ситуації.

Звіт аналізує кілька можливих сценаріїв, які не є точними прогнозами, а вказують на ймовірну поведінку українців в залежності від політичних, економічних та безпекових умов. Перший сценарій передбачає, що в 2026 році відбудеться умовне припинення бойових дій, при якому Росія зберігатиме контроль над частинами тимчасово окупованих територій України. Водночас модель передбачає стабільні інвестиції в регіони, що залишилися під контролем українського уряду.

Згідно з дослідженням, статус тимчасового захисту для українських біженців в Європейському Союзі закінчиться в березні 2027 року. У таких умовах, за оцінками УВКБ ООН, близько 2,9 мільйона українських біженців, що становить приблизно 56% від їхньої нинішньої кількості, залишаться в Європі до кінця 2029 року. Це свідчить про те, що навіть при зниженні інтенсивності бойових дій, чимало українців не повернуться додому найближчим часом через невизначеність безпекової ситуації, економічні чинники та недостатні умови для відновлення житла.

Другий сценарій вказує на можливе продовження агресії без суттєвих змін. У такій ситуації до кінця 2029 року в Європі може залишитися близько 5,16 мільйона українських біженців, що складатиме приблизно 99% від їхньої поточної чисельності.

Третій сценарій відображає оптимістичний варіант, за якого Україна зможе відновити контроль над окупованими територіями до 2026 року. У такому випадку очікується, що кількість біженців зменшиться до приблизно 32% від поточної чисельності. Однак навіть у цьому випадку повернення буде поступовим та залежатиме від безпекової ситуації, темпів відновлення економіки та наявності житла.

УВКБ ООН наголошує, що ці сценарії не є прогнозами, а слугують ілюстрацією можливої поведінки українських біженців в різних умовах. Дослідження базується на статистичних даних та результатах опитувань, що дозволяє краще зрозуміти можливі міграційні рішення.

Крім того, в документі звертається увага на невизначеність щодо подальшої політики тимчасового захисту в ЄС після березня 2027 року, коли дія відповідної директиви закінчується. Європейська комісія веде переговори з країнами-членами щодо можливих варіантів, включаючи можливість продовження програми або її поступове скорочення.

У підсумку, УВКБ ООН відзначає, що навіть за найбільш оптимістичних сценаріїв значна кількість українців може залишатися за межами країни тривалий час. Ключовими факторами, що вплинуть на динаміку повернення, залишаються безпекова ситуація в Україні та темпи відновлення економіки і інфраструктури після завершення активних бойових дій.

Останні новини