Порошенко витрачає донати для ЗСУ на власний розсуд

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив вирок у справі Андрія Самарченка, уродженця Сєвєродонецька, якого обвинувачували у співпраці з російськими підприємствами під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Суд визнав чоловіка винним у колабораційній діяльності, передбаченій Кримінальним кодексом України, та призначив йому покарання у вигляді штрафу на суму 102 тисячі гривень із конфіскацією належного майна.

Згідно з матеріалами справи, до початку війни Самарченко працював у ПрАТ «Сєвєродонецький Оргхім» — підприємстві, що спеціалізувалося на розробленні проєктно-технічної документації для хімічної, нафтової та газовидобувної галузей. До 2022 року серед замовників компанії були низка російських корпорацій, які отримували технічні рішення та консультаційні послуги. Після початку збройної агресії, попри запроваджені обмеження на будь-яку співпрацю з державою-агресором, Самарченко, за даними слідства, продовжив підтримувати ділові контакти з окремими представниками російського бізнесу, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Після початку війни Самарченко разом із партнерами створив у Москві компанію «ТехИнновации» й продовжив розробку програмних продуктів для промислових клієнтів, зокрема для «Норнікеля». При цьому він залишався співробітником «Оргхіму» на посаді керівника офісу управління проєктами.

Слідство встановило, що до березня 2025 року Самарченко та його спільники через литовську компанію TP AIM UAB переказали з Росії в Україну близько 400 тисяч євро.

Обвинувачений визнав провину й уклав із прокурором угоду. Суд врахував співпрацю з правоохоронцями під час розслідування.

Суддя Олексій Фазикош визнав Самарченка винним за статтею про колабораційну діяльність. Крім штрафу та конфіскації майна, чоловіка позбавили права протягом 10 років займатися розробкою проєктів програмних продуктів для російських нафтопереробних, металургійних та інших підприємств.

У цьому році актор Олексій Гнатковський став переможцем престижної премії "Золотий ліфон", що визначається шляхом онлайн-голосування серед найпривабливіших культурних діячів України. У віці 38 років, зірка фільму "Довбуш" визнаний найсексуальнішим митцем країни. Примітно, що минулоріч премію перейменували на "Кевларовий ліфон" і вручали тільки тим, хто пішов на війну, але цьогоріч вирішили залишити цю назву для спеціальної відзнаки, врученої українським жінкам-військовим, волонтеркам і бойовим медикиням, пов'язаним із мистецтвом. Олексій Гнатковський, народився в Івано-Франківську, здобувши звання заслуженого артиста України в 2014 році, зараз працює в Івано-Франківському академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Його визнали після ролі Івана у фільмі Олеся Саніна "Довбуш", який вийшов на екрани у 2023 році. Відзначаючи перемогу Гнатковського, організатори премії підкреслили його харизматичність, талант і винахідливість, а також зазначили, що роль Івана Довбуша він зіграв настільки вдалим чином, що викликав загальне захоплення глядачів. Протягом її існування "Золотий ліфон" став своєрідним барометром привабливості українських культурних діячів, і вже вп'яте зазнавши перемоги, у цьому році актори став представником кінематографу.

Організатори премії "Золотий ліфон" вирішили залишити спеціальну відзнаку "Кевларовий ліфон" до завершення війни. Ця нагорода зазвичай вручається лише чоловікам, але цього року організаторки конкурсу зробили виняток. Вони пояснили, що "Кевларовий ліфон" є визнанням суб'єктивності учасниць, які взяли справу у свої руки і працюють на перемогу.

Також оголошено ТОП-20 найпривабливіших українських митців за версією премії:

Олексій Гнатковський — акторАртем Чех — письменник, військовийІван Леньо — музикант, лідер гурту Kozak SystemСергій Жадан — письменник, волонтер, рок-зіркаАртем Полежака — поет, військовослужбовецьЮрко Юркеш Юрченко — музикант, військовослужбовецьДмитро Зєзюлін — музикант, лідер гурту LatexfaunaПавло Вишебаба — поет, військовослужбовецьАхтем Сеїтабалаєв — актор, режисерДмитро Лазуткін — поет, військовослужбовецьТарас Цимбалюк — актор театру та кіноОлександр Лисак — поет, військовийВалерій Харчишин — музикант, фронтмен гурту «Друга ріка»Василь Піддубний — письменник, військовийПавло Казарін — журналіст, літературознавецьМихайло Матюхін — музикант, соліст гурту Schmalgauzen, актор театруПавло Коробчук — поет, волонтерІгор Мітров — поет, військовийАндрій Любка — письменник, волонтерРуслан Горовий — письменник, музикант, журналіст, волонтер. Висновки:

Олексій Гнатковський став переможцем премії "Золотий ліфон", визнаним найпривабливішим митцем України за результатами онлайн-голосування.Відзнака "Кевларовий ліфон" залишилася до завершення війни, щоб відзначити суб'єктивність учасниць, які долучилися до захисту країни.ТОП-20 найпривабливіших українських митців включає представників різних галузей культури та осіб, які активно допомагають в армійній справі та волонтерстві.Премія "Золотий ліфон" продовжує підтримувати й визнавати внесок українських митців та активістів у розвиток культури та підтримку обороноздатності країни.

У Дніпровському районі столиці стався серйозний інцидент — 17-річний учень одного з навчальних закладів випав з вікна третього поверху під час навчального дня. За даними поліції, хлопець отримав численні травми, серед яких переломи обох ніг та інші серйозні ушкодження, що потребували термінової медичної допомоги.

На місце події оперативно прибули медики та правоохоронці. Постраждалого доставили до лікарні, де йому надають комплексне лікування та проводять необхідні обстеження. Лікарі оцінюють стан підлітка як тяжкий, проте стабільний, і роблять усе можливе для його стабілізації та подальшого відновлення.

На місці події працюють слідчо-оперативна група та ювенальні поліцейські. Вони опитують свідків, викладачів і учнів, щоб з’ясувати обставини того, що сталося.

За попередньою версією, хлопець вистрибнув із вікна самостійно. Правоохоронці наразі не виключають жодної з можливих версій — від нещасного випадку до можливої спроби самогубства.

Адміністрація навчального закладу співпрацює зі слідством. У поліції обіцяють надати офіційні коментарі після проведення всіх необхідних перевірок.

В Україні активно розробляються комплексні підходи для вирішення конфліктних ситуацій, які виникають навколо територіальних центрів комплектування. Одним із пріоритетних завдань є зниження випадків самовільного залишення військовими частин, що стає серйозною проблемою для обороноздатності країни. За словами народного депутата від фракції «Слуга народу», наразі проводяться численні консультації з військовими, правозахисниками та представниками громадських організацій для вироблення найбільш ефективних заходів, що дозволять зменшити напругу і підвищити довіру до процесу комплектування армії.

За останні роки питання комплектування Збройних Сил України стало однією з найбільш обговорюваних тем у суспільстві. Одним із найбільших викликів залишається необхідність забезпечити рівновагу між вимогами військової служби та правами самих військовослужбовців. Останні зміни в законодавстві та в механізмах призову на службу мають на меті не лише запобігти конфліктам, а й сприяти створенню більш прозорої та зрозумілої системи взаємодії з призовниками.

Веніславський зазначив, що на закритих засіданнях комітету Верховної Ради з нацбезпеки та оборони вже відбулися обговорення шляхів виходу з кризових ситуацій. Йдеться не лише про роботу територіальних центрів комплектування, а й про врегулювання питань, пов’язаних із самовільним залишенням частини та подальшим поверненням військових до служби.

Окремо він наголосив, що процесом напрацювання змін безпосередньо займається міністр оборони. Формується єдиний підхід, який має охопити мобілізацію загалом — від комунікації з громадянами до практичних рішень щодо комплектування бойових підрозділів.

Також народний депутат повідомив, що вже наступного тижня очікується ухвалення рішення щодо відстрочки для контрактників віком від 18 до 25 років, які вже відслужили встановлений строк.

Паралельно у військовому командуванні наголошують, що військовослужбовці, які повертаються після самовільного залишення частини, спрямовуються насамперед у підрозділи на найскладніших і найнебезпечніших ділянках фронту. Такий підхід, за оцінками командування, дозволяє швидко посилювати бойові спроможності там, де це критично необхідно.

Водночас у Збройних силах зазначають, що масове повернення військових із СЗЧ могло б суттєво змінити ситуацію на полі бою. За оцінками командирів, у разі повернення значної кількості таких бійців українська армія отримала б можливість як активніше наступати, так і ефективніше стримувати ворога.