Четвер, 16 Липня, 2026

Потенційний новий фронт: експерти вказують на небезпечні напрямки російських військових дій

Важливі новини

Критика політики Фіцо: ексглава МЗС Словаччини про загрозу російських дронів

Іван Корчок, колишній міністр закордонних справ Словаччини, виступив з...

ЗАТРИМАННЯ “ВІТЬКА МАЛОГО”: ДЕТАЛІ СПЕЦОПЕРАЦІЇ ТА НОВІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

26 лютого 2026 року правоохоронні органи провели масштабну операцію, у результаті якої було затримано Віталій Дичка, відомого у кримінальному середовищі під прізвиськом «Вітьок Малий». За попередніми даними, спецзаходи здійснювали співробітники Національна поліція України у межах відкритого кримінального провадження.

Операція з затримання готувалася заздалегідь і проходила під процесуальним керівництвом прокуратури. За інформацією з джерел у правоохоронних органах, підозрюваного тривалий час розробляли оперативні підрозділи. Слідчі зібрали достатню доказову базу, що дозволила провести затримання відповідно до чинного законодавства. Під час спецоперації було залучено кілька груп силовиків, аби мінімізувати ризики та забезпечити безпеку цивільних осіб.

Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Окремо варто зазначити, що раніше щодо Дички було ухвалено вирок — 15 років позбавлення волі за низкою тяжких злочинів. Після подання апеляційної скарги суд визначив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 тисячі гривень на період перегляду справи. Заставу внесли, і він вийшов на свободу до рішення апеляційної інстанції.

Серед попередніх обвинувачень — умисне нанесення тілесних ушкоджень, розбій із проникненням або застосуванням зброї, незаконне зберігання зброї, вимагання в особливо великих розмірах, а також участь у кримінальній ієрархії.

Тепер до переліку можливих вироків може додатися ще один — за самовільне залишення служби під час воєнного стану. Слідчі дії тривають.

Ліцеїстка з Житомира з максимальними балами НМТ не отримала жодної пропозиції від українських вищів

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Не треба забувати, що в Україні триває війна, і перебування в багатьох містах, зокрема в Києві, досить небезпечне”, – зазначив її тато в коментарі житомирським ЗМІ.

Дівчина обрала Ягеллонський університет у Кракові, де навчатиметься безплатно, адже в них із татом є карта поляка. Польську вона вчила з дитинства. Вивчатиме молекулярну та клітинну біофізику

“На мій вибір вплинуло й те, що 2022 року під час війни ми з мамою деякий час перебували в Нідерландах, де в старшій школі я обрала природничий профіль. Мене цікавить наукова робота”, – каже дівчина.

Загалом в Україні 7 дітей, які цього року набрали 800 балів. Це означає, що вони не зробили жодної помилки в усіх чотирьох предметах Національного мультипредметного тесту.

Святвечір і день пам’яті святої Євгенії Римської: духовні сенси 24 грудня

24 грудня в Україні має особливе значення, поєднуючи глибокі християнські традиції та очікування одного з найбільших церковних свят — Різдва Христового. Цей день відомий як Святвечір, час внутрішнього зосередження, родинної єдності та духовної підготовки до народження Спасителя. Паралельно церковний календар нагадує про подвиг святої преподобномучениці Євгенії Римської, чия історія стала прикладом незламної віри й самопожертви.

Святвечір здавна вважається моментом тиші та очищення. Саме цього дня віряни дотримуються строгого посту до появи першої зірки, яка символізує Вифлеємське світло. За традицією, родини збираються за святковим столом, на якому має бути дванадцять пісних страв, що уособлюють апостолів. Центральне місце серед них посідає кутя — знак єднання живих і померлих поколінь, подяки за прожитий рік і надії на прийдешній.

У Святвечір віряни дотримуються строгих духовних і побутових обмежень. Не рекомендується голосно розмовляти та галасувати під час вечері. Святвечір вважається родинним днем, тому не варто запрошувати гостей. Забороняється сваритися, лихословити та з’ясовувати стосунки — день має пройти у спокої, тиші та молитві.

Здавна наші предки уважно спостерігали за природою цього дня. Вважалося, що зоряне небо віщує щедрий урожай, відлига — неврожайний рік, чисте небо без хмар — багатство грибів, а заметіль — добрий медозбір.Традиційно родина сідає за святковий стіл із появою першої зірки, що символізує Вифлеємську зорю. На столі має бути 12 пісних страв — за кількістю апостолів. Головною з них є кутя, а також готують узвар, пісний борщ, вареники, рибу та гриби.

Цього дня іменини відзначають Микола, Сергій, Євгенія та Клавдія.Талісманом людей, народжених 24 грудня, вважається бірюза — камінь щастя та захисту, який здавна використовували як оберіг, зокрема для дітей.

24 грудня народилися український політик і публіцист В’ячеслав Чорновіл, олімпійський чемпіон з фехтування Григорій Крісс та Герой України, військовослужбовець ЗСУ Олексій Сенюк.

Цей день відзначений низкою важливих подій в історії України та світу — від укладення міжнародних договорів і прем’єр опер до першого авіабомбардування та запуску українського супутника «Січ-1М».

В Україні 24 грудня також святкують День працівників архівних установ. Професійне свято архівістів підкреслює значення їхньої роботи у збереженні національної пам’яті та історичних документів.

Крім того, цього дня відзначають День ґоґоль-моґолю — традиційного домашнього смаколика, який вважають поживним і корисним для здоров’я.

Російські війська контролюють понад половину Торецька: нові дані від місцевої адміністрації

«Орієнтовно в районі 40-50% міста, можна сказати, перебуває під контролем ЗСУ. Решта території – ворогом захоплена», – сказав Василь Чинчик.

За його даними, за минулу добу росіянам не вдалося просунутися. У Торецьку залишається ще близько 1150 цивільних, триває їхня евакуація, повідомив Чинчик.

Зазначимо, що за укранськими військовими картами росіяни контролюють набагато менше, ніж половину міста. За російськими ж, вони вже захопили частину центру міста та мікрорайони Нахалівка і Забалка.

Після проведення виборів до Державної думи Росії існує ймовірність, що країна-агресор може активізувати військові дії проти України, зокрема відкрити новий фронт. Серед найбільш вірогідних напрямків називають Чернігівську область. Ситуація може ускладнитися, якщо Кремль укладе угоду з Білоруссю, як зазначив Роман Костенко, секретар парламентського комітету з національної безпеки, оборони та розвідки.

Костенко підкреслив, що після виборів в Росії можливе збільшення активності військових і спроби розширити масштаби конфлікту. Він акцентував увагу на Чернігівщині, наголошуючи на ризиках, які можуть виникнути в результаті підтримки Білорусі. "Якщо відкриється Чернігівський фронт і Білорусь візьме участь, наші сили не зможуть впоратися з цим", – заявив він у програмі "Київ24", додавши, що Україні доведеться знайти додаткові ресурси для захисту.

Водночас військовий аналітик Олександр Коваленко з групи "Інформаційний спротив" вважає, що в даний момент російське військове угрупування у Брянській області не здатне на великомасштабну наступальну операцію. Він прогнозує, що найближчі загрози можуть проявлятися через диверсії і локальні рейди у прикордонних зонах.

Заступник голови Державної прикордонної служби Андрій Демченко вказав на можливість того, що Росія може здійснити наступ не лише з території Білорусі, а й зі своєї власної землі. На його думку, це наразі виглядає найбільш ймовірно, хоча українські сили уважно контролюють ситуацію на північному кордоні.

Сергій Бескрестнов, радник міністра оборони, вважає, що війна переходить у нову фазу, де дедалі більше значення набувають удари по тиловій інфраструктурі. За його словами, Росія могла б намагатися атакувати об'єкти на глибині до 100 км від кордону, включаючи автозаправні станції, логістичні склади та електропідстанції. Водночас він запевнив, що Україна також має достатні можливості для відповідних ударів по російських військових об'єктах.

Попри всі прогнози, основні зусилля російських військ зосереджені на сході України, де ситуація залишається напруженою, зокрема на напрямках Лиман, Покровськ та Куп’янськ. Олександр Сирський, головнокомандувач Збройних сил України, раніше заявляв, що Росія все ще прагне повної окупації Луганської та Донецької областей.

На сьогодні немає підтверджень підготовки масштабного наступу на Чернігівщину з боку російських військ, а українські військові продовжують уважно відстежувати ситуацію на північному кордоні, враховуючи можливі зміни в обстановці.

Останні новини