Повістка вважається переданою, навіть якщо вручення особисто не здійснено

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив у своєму останньому відеозверненні, що його звіт, складений обсягом понад 250 сторінок, насичений доказами нападів на УПЦ, її священиків та храми. Він настійно закликав владу України відмовитися від розгляду законопроекту 8371, який, на думку адвоката, є проявом мови ненависті та загрозою для релігійної свободи.

"Цей законопроект — лише ще один приклад маніфестації ненависті. Напади на віруючих, вигнання зі святилищ, обмеження доступу до молитвових місць — це неприпустимо", — наголосив Амстердам. Він закликав уряд зупинити подальший розгляд законопроекту та уникати поділу суспільства.

Адвокат також підкреслив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та відокремлюється від ідеології "русского мира". Він навів висловлювання митрополита Київського Онуфрія, який заявив, що церква будує лише божий мир та стоїть на захисті держави України від російської агресії.

Крім того, Роберт Амстердам закликав Сполучені Штати підтримати Україну в цей важкий час. "Підтримка України не лише важлива для самої України, але й для світового співтовариства. Не можна підводити людей, що покладаються на обіцянки. Чи можна довіряти США після того, що сталося в Кабулі та зараз в Києві?", — зазначив він у своєму повідомленні в соціальній мережі.

У висновках до згаданої статті можна зазначити, що дії Роберта Амстердама, адвоката Української православної церкви, відображають його рішучість у захисті релігійних свобод та запобіганні подальшим нападам на УПЦ, її священиків і молитовні об'єкти. Він настійно закликає уряд України припинити розгляд законопроекту 8371, який може стати загрозою для свободи віросповідання. Також важливо відзначити позицію УПЦ щодо своєї незалежності від Московського патріархату та активну підтримку України в умовах російської агресії. Заклик Роберта Амстердама до підтримки України з боку Сполучених Штатів свідчить про важливість міжнародної солідарності та підтримки держави в складний період її історії.

У відео, що викликало широкий резонанс у Дніпрі, можна побачити групу чоловіків у камуфльованому одязі та балаклавах, що напали на військовослужбовця, який був одягнутий у цивільний одяг. Одним із присутніх на місці була помічена Евеліна Андрієвська, яка відома своїми дорогоцінними прикрасами та стильним образом. На відео її можна було помітити у вишуканому вбранні, знімаючи ситуацію на камеру і супроводжуючи боса.

Ця подія стала предметом зацікавлення через відсутність коментарів Андрієвської на скандальні події.

Андрієвська, яка колись була студенткою Київського національного торговельно-економічного університету, має за собою чотири дипломи. Її адреса в Донецьку вказана на сайті “Миротворець”. Під час окупації Донеччини вона залишалася в місті, готуючись до вступу у вуз.

Журналісти встановили, що в 2015 році вона репостнула матеріал із проросійського пабліку, який звинувачував Україну в обстрілах власних територій. Проте пізніше вона активно почала демонструвати свою підтримку України, публікуючи фото з державними символами, зустрічаючись з військовими та політиками, серед яких були президент Зеленський та генерал Буданов.

За словами бази “Миротворець”, Андрієвська є заміжньою, її обранець володіє мережею цирків, включаючи ті, що працюють в окупованій Євпаторії. Вона активно супроводжує Миколу Тищенка на різних заходах, включаючи поїздки до Дніпра, і на відео вона виступає у вишуканих сережках, схожих на модель від бренду Van Cleef за 4450 євро.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери стала дійсною бурею громадської активності, збираючи 25 тисяч голосів за три коротки дні. Це демонструє не лише важливість проблеми, але й загальний настрій нації щодо необхідних змін.

Варто відзначити, що ініціатор петиції пропонує конкретні заходи — надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця ініціатива відображає не лише потребу в змінах, а й відданість підтримці тих, хто служив у захисті країни.

Цікавою є порівняльна аналогія з іншою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників. Її збір голосів вимагав 87 днів, навіть із підтримкою великих телеграм-каналів. Порівнюючи ці два випадки, можна відчути зміну в усвідомленні громадянами важливості питань, що стосуються бюджетної сфери та державного управління.

Зазначено також, що петиція про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців. Це вказує на необхідність швидкого та ефективного реагування на такі важливі громадські ініціативи.

Нарешті, цей приклад показує, як зростає активність громадян, які залучаються до формування державної політики через засоби інтернет-комунікації. Навіть із необхідністю авторизації, подібні петиції здатні набирати голоси за лічені дні, свідчачи про зростаючу свідомість і активність громадянського суспільства.

У висновках можна зазначити наступне:

• Громадянська активність в Україні набуває все більшого значення, як свідчить успішна збір підписів петиції про мобілізацію працівників бюджетної сфери за короткий час.

• Ініціатива щодо пріоритетного прийому на роботу демобілізованих зі Збройних Сил України відображає важливість підтримки тих, хто брав участь у захисті країни.

• Порівняння з іншою петицією показує різницю в усвідомленні громадянами проблем та їх готовності до швидкого реагування на них.

• Зацікавленість президента в розгляді петиції свідчить про важливість врахування громадської думки в процесі формування державної політики.

• Швидкий набір голосів навіть за умови авторизації свідчить про активність громадянського суспільства та їх бажання брати участь у вирішенні важливих питань країни.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Видання Коротко про проаналізувало рівень мінімальних зарплат у різних країнах. Навіщо? Та тому, що найчастіше українські біженці в Європі працюють саме за мінімалку.

Останній рік експерти ринку праці тільки й роблять, що говорять про зростання українських зарплат. Але при цьому заробітки все одно бажають кращого.

Середня зарплата в Україні, за підсумками другого кварталу 2024 року, становила 20 964 грн, або близько 455 євро. Для порівняння: у Польщі середня зарплата у серпні становила 8190 злотих брутто (1916 євро), а, наприклад, у Швейцарії – 8012 швейцарських франків (8493 євро).

Експерти не перший рік кажуть, що середня зарплата мало про що каже, що видно з нашого прикладу. Недарма її часто називають “середньою температурою по лікарні” і наводять приклад із голубцями (коли одні їдять капусту, інші – м’ясо, а в середньому всі їдять голубці).

Набагато більш інформативною є медіанна зарплата – значення, яке розподіляє статистичний ряд зарплат на дві рівні частини. Якщо ми розташуємо зарплати співробітників нашої умовної компанії в порядку зростання, отримаємо ряд 20 000, 20 000, 20 000, 20 000, 100 000. У середині цього ряду і знаходиться медіанна зарплата – 20 тис. грн.

Економісти одностайно вважають, що медіанна зарплата набагато краще відбиває реальну ситуацію в умовах значних відмінностей у заробітках. Саме тому у Європі вже давно перейшли на підрахунок медіанної зарплати. Але український Держстат, як і раніше, бере середню.

Тому доцільно порівнювати між собою все ж таки мінімальні зарплати.

З 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата в Україні відповідно до бюджету на 2024 рік зросла до 8000 грн. Економісти сприйняли ці новини без ентузіазму, пояснюючи, що грошей у кишенях українців більше не стане. Все просто: оскільки половина зарплат перебуває в тіні, зростання мінімалки призводить лише до зростання офіційної частини та, відповідно, до збільшення податкового навантаження, але при цьому «конвертна частина» зменшується.

Відзначимо одразу, що мінімальні зарплати є не у всіх європейських країнах. Наприклад, ініціативу запровадити мінімальну зарплату у Швейцарії жителі країни категорично відкинули ще десять років тому, але при цьому середня зарплата у Швейцарії, як уже говорилося вище, є однією з найвищих у Європі.

Немає мінімальної зарплати і в Норвегії, проте місцеві роботодавці, щоб уникнути проблем, намагаються знаходити взаємовигідні компроміси з профспілками. 2024 року мінімальний розмір погодинного заробітку на некваліфікованій роботі в Норвегії становив 18 євро. Тобто при 40-годинному робочому тижні людина на такій роботі заробить 720 євро, що з розрахунку 176 робочих годин еквівалентно 3168 євро на місяць.

За даними Євростату, найвищу мінімалку в Європі встановлено в Люксембурзі – 2571 євро. На другому та третьому місці – Ірландія та Нідерланди з 2146 євро та 2070 євро відповідно.

Якщо говорити про європейські країни з найбільшою кількістю українських біженців, то у Польщі мінімальна зарплата становить 978 євро, у Німеччині – 2054 євро, у Чехії – 764 євро.

Як бачимо, найнижча європейська мінімалка вдвічі перевищує українську. І з огляду на те, що нам із такою зарплатою жити не один рік, до європейських заробітків ми навряд чи наблизимося найближчим часом.

Нагадаємо, у проєкті бюджету-2025 передбачено замороження соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум становитиме 2920 гривень, що також не змінюється порівняно з 2024 роком. Для державних службовців цей показник складатиме 2102 гривні. Таким чином, соціальні виплати залишаться на нинішньому рівні, що може викликати невдоволення серед населення.