Прем’єр Британії наполягає на гарантіях для України

Український співак Віталій Козловський вирішив піти на радикальний крок для анонсування прем'єри свого нового кліпу. Він опублікував у Instagram відео, яке стало справжнім шоком для його підписників. На записі артист позує повністю оголеним у душі, його тіло покрите лише краплями води та розмитими тінями. Замість звичних постів з фотографіями або анонсами на червоній доріжці, Козловський вибрав найбільш особистий спосіб, що привернув до себе увагу.

Відео миттєво стало вірусним, а в описі до ролика співак натякнув на несподіваний сюжет майбутнього кліпу. Шанувальники почали активно обговорювати, що саме цей крок має на меті – привернути увагу до нової роботи або ж створити певний імідж для артистичної кар'єри.

Виконавець запитав фанатів, чи здогадуються вони, на яку пісню вийде кліп 26 вересня. Акцент на слові «Знаєш» одразу нагадав про його культовий хіт 2007 року на вірш Івана Франка «Чому являєшся мені у сні?». У самому ролику прозвучав короткий уривок пісні, що підтвердило здогадки підписників — хіт отримає нове життя.

У коментарях розгорілися суперечки. Частина аудиторії радіє поверненню улюбленої пісні, інші ж критикують співака за використання оголеного тіла як інструменту піару. «Фу, без оголеного тіла ніяк?», «Військова форма тобі личила більше», — пишуть одні. Водночас інші зізнаються: «Ай, зроби холодніше, бо гарячооо…», «Це буде підпал!».

Як би там не було, Козловському вдалося досягти головного — за день до прем’єри його ім’я і кліп активно обговорюють, а інтрига навколо оновленого хіта лише зростає.

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Це розслідування має особливу актуальність у світлі енергетичної кризи, викликаної повномасштабною агресією Росії.

Йдеться про:

За даними слідства, наприкінці липня 2022 року через воєнні дії ринок вугілля в Україні був обмежений. З метою сталого проходження опалювального сезону 2022/2023 Кабінет Міністрів України зобов’язав ДП «Укрвугілля» постачати енергоносій визначеним виробникам електричної енергії, зокрема державному ПАТ «Центренерго».

Попри такі обмеження, бенефіціар приватної компанії, яка мала договір з ДП «Укрвугілля», у змові з ексзаступником міністра енергетики України схилив директора ДП до продажу вугілля його компанії, яка до того ж мала понад 50 млн грн заборгованості перед ДП. У результаті «Укрвугілля» поставило приватній компанії майже 24 тис. тонн сировини, яку та перепродала з надлишком у майже 20 млн грн.

Водночас ПАТ «Центренерго» недоотримало 12,5 тис. тонн вугілля та було змушене викупити його у жовтні 2022 року за значно вищою ціною, переплативши майже 12 млн грн.

За даними джерел, у махінаціях підозрюють:

Нагадаємо, заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков реалізував схему з викрадення 300 млн доларів (2,4 млрд гривень) на проєкті сторіччя в Одеському порту разом із директором порту Миколою Павлюком та мостобудівником Беккером.

Закарпаття в 2024 році стало яскравим прикладом того, як одна з найбагатших природних галузей, лісова, приносить бюджету лише крихти, у той час як тіньові заробітки обчислюються мільярдами. За офіційними даними, в області протягом року було вирубано близько 700 тисяч кубометрів лісу — це приблизно 400 тисяч дерев. Більшість з них була перероблена на понад 200 місцевих пилорамах і в подальшому продана за кордон. Здавалося б, це має бути джерелом стабільних доходів для місцевих громад, економічного розвитку та поповнення державної скарбниці.

Однак реальність виглядає зовсім інакше. Попри масштабну лісозаготівлю, місцеві бюджети отримали лише 17 мільйонів гривень. Така сума вражає своєю скромністю на фоні величезних обсягів лісозаготівлі і тіньового обороту, який насправді значно більший. За оцінками експертів, більша частина лісу, що вирубується, йде через нелегальні канали, не потрапляючи до офіційної економіки. Внаслідок цього місцеві бюджети недоотримують мільярди гривень, які могли б стати основою для розвитку інфраструктури, соціальних програм чи підтримки місцевих ініціатив.

Цей дисбаланс оголює абсурдність системи: регіон, де ліс — основний природний ресурс, отримує від його експлуатації менше, ніж два заклади громадського харчування. І це при тому, що лісова галузь потенційно здатна стати одним із головних донорів держбюджету. За оцінками експертів, Україна щороку могла б отримувати до 880 мільярдів гривень доходу, що приблизно дорівнює вартості закупівлі понад 600 винищувачів F-16.

Однак реальні надходження виглядають жалюгідно: у 2022 році ліс дав державі лише 23,3 мільярда гривень, а решта коштів — за оцінками аналітиків, сотні мільярдів — осідають у тіньових схемах, які десятиліттями контролюють “лісові барони”.

У 2022 році держава створила єдиного оператора лісової галузі — ДП «Ліси України», до якого увійшли 158 лісгоспів та 9 регіональних офісів. Ідея центральної реформи полягала в боротьбі з хаосом, розпорошеними фінансовими потоками та корупційними практиками. Але на практиці «реформа» перетворилася на централізацію старих схем у нових руках.

Керівником новоствореного підприємства став Юрій Болоховець, якого раніше звільнили з Держлісагентства за фінансові порушення. Його призначення наробило шуму ще на старті — і недарма. Замість очищення галузі система отримала адміністратора, здатного звести всі тіньові потоки під єдиний дах.

За інформацією зсередини системи, саме під час керівництва Болоховця ліс остаточно перетворився на товар для корупційних оборудок.

Основні схеми виглядають так:

– під виглядом санітарних рубок вирубуються цілком здорові дерева;– деревину продають не напряму, а через фірми-прокладки, які штучно занижують реальну вартість;– після цього деревина “подорожує” через десятки приватних пилорам, де легалізуються обсяги та доходи;– зароблені гроші виводяться через публічні закупівлі та маніпуляції з договорами постачання.

Найбільші прибутки приховує ще один напрям — постачання деревини для оборонних споруд. Після початку повномасштабної війни ціни різко злетіли, і деревина продавалася за тарифами, що в рази перевищували ринкові. Саме тут і «осідали» найбільші гроші — не в бюджетах громад, а в кишенях наглядачів лісового бізнесу.

У результаті Закарпаття втрачає не просто гроші — воно втрачає можливість розвитку. Громади, на території яких ведеться масова вирубка, не отримують адекватних компенсацій, інфраструктура не розвивається, а лісові масиви деградують.

Натомість десятиріччями збагачуються ті самі люди, які й «реформують» галузь. Централізація лісгоспів у рамках «Лісів України» не зламала старі схеми — вона лише укрупнила їх і зробила ще менш прозорими.