У Луцьку внаслідок атаки безпілотників зруйновано термінал “Нової пошти”

Відомо, що ВАКС вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього чиновника Міноборони, підозрюваного в зловживанні повноваженнями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на вражаючу суму, що складає практично півтора мільярда гривень. Це рішення було ухвалено з відповідальністю, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання. Згідно з коментарем адвоката Назара Кульчицького, суд змінив запобіжний захід, звільнивши Лієва під таким зобов'язанням і направивши вирок до СІЗО.

Під час засідання прокурор був відсутній, що, безумовно, викликало певні питання. Суд повернув справу щодо Лієва в компетенцію Національної поліції, оскільки НАБУ та САП не представили достатніх доказів для продовження провадження щодо його участі у злочинних справах. Зокрема, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що САП не знайшла достатніх доказів для обґрунтування підозри у зловживанні, що є ключовим фактором у прийнятті рішення судом.

Варто відзначити, що Олександра Лієва раніше взяли під варту, встановивши заставу в розмірі 50 мільйонів гривень, проте через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. Щоправда, рішення суду про відпустку під особисте зобов'язання було скасовано ВАКСом 9 квітня. Однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу, як пояснив адвокат.

ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення воно залишило цей клопіт без розгляду. Ці обставини ще раз підкреслюють складність і недоліки в судовій системі, особливо у вирішенні справ, пов'язаних з корупцією та високим рівнем корупційних ризиків.

Згідно з наведеною статтею, суд ухвалив рішення щодо Олександра Лієва, експосадовця Міноборони, підозрюваного у причетності до махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Попри відсутність прокурора під час засідання, суд вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли представити достатніх доказів для продовження провадження, що призвело до повернення справи до Національної поліції. Вирішальним фактором у судовому рішенні став відсутній склад злочину, визначений суддею. Попри раніше встановлену заставу, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, проте пізніше це рішення було скасовано, а через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ці обставини підкреслюють складність в судовій системі та необхідність вдосконалення процесів, особливо у справах, пов'язаних з корупцією.

У своєму відеозверненні адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, висловив серйозну обуреність стосовно різкого наростання нападів на УПЦ та її священиків. Згідно з його заявою, зібраний звіт містить понад 250 сторінок неоспоримих доказів цих нападів. Заклик до влади України утриматися від розгляду законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ, став однією з головних тез адвоката.

Амстердам переконливо заявив, що запропонований законопроект є лише виявом мови ненависті та може спричинити подальше розшарування суспільства. Напади на вірян, вигнання їх із храмів та обмеження доступу до молитви мають бути категорично виключені з дійсності, наголосив він.

Далі адвокат підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та відмову від будь-яких ідей "русского мира". Відомі слова митрополита Київського Онуфрія про будівництво лише "божого миру" стали одним із ключових аргументів.

Заклик до підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки також звучав у зверненні Амстердама. Він підкреслив критичне значення підтримки для України не лише для неї самої, але й для міжнародної спільноти. Зазначивши приклади з Афганістану та Києва, він закликав до уважнішого ставлення до потреб та ситуації в Україні.

У висновку можна зазначити наступне:

• Напади на Українську православну церкву та її священиків – це серйозна проблема, підтверджена об'єктивними доказами, які зібрав адвокат Роберт Амстердам у своєму звіті.

• Законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ, є неприйнятним і може лише загострити конфлікт в українському суспільстві. Важливо, щоб влада України враховувала цей факт та утримувалася від подальшого розгляду даного законопроекту.

• УПЦ має свою власну позицію, незалежну від Московського патріархату, і активно виступає за захист інтересів своїх вірян та підтримку держави України.

• Підтримка України з боку міжнародної спільноти, зокрема з боку США, є критично важливою у контексті захисту суверенітету та територіальної цілісності країни.

Усі ці моменти свідчать про необхідність уважного ставлення до ситуації з УПЦ та активної підтримки України у вирішенні цих проблем.