Проблема зупинення обстрілів Харкова: аналіз факторів, що впливають на ефективність ЗСУ

Результати кримінального розслідування розкривають комплексні фінансові маніпуляції, що включають ухилення від сплати податків та легалізацію доходів, здійснені через мережу підприємств, що мають зв'язки з газовим олігархом Миколою Злочевським. Зокрема, фірма ТОВ "Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ»", яка є частиною Burisma Group, стала об'єктом розслідування за звинуваченнями у фінансових махінаціях. Виявлено, що через низку підприємств, серед яких ТОВ "Скела Терціум", ТОВ "ГК Інвестсервіс", ТОВ "Синергія Газ Енерджи" та інші, здійснювалися операції із залучення коштів та ухилення від сплати податків, які становили значні суми. Грошові перекази та торгівля газом відбувалися через ці підприємства, що створювало можливість для незаконних фінансових операцій та ухилення від оподаткування. Дії з легалізації незаконно одержаних доходів відбувалися через використання фіктивних схем та виправдовувалися операціями з агентських послуг. Однак завдяки викриттю цих фінансових маніпуляцій, проведеному правоохоронними органами, стало можливим припинити цю діяльність та розпочати розслідування з метою притягнення винних до відповідальності перед законом.

Виявлено, що через ТОВ "Скела Терціум" працювали особи зі світу бізнесу, серед яких були Микола Злочевський та Ставицький. Цей ланцюжок включав також видобувника "Еско-північ", ПрАТ "Укрнафтобуріння" та ТОВ "Газтранспостач", яке передало свої права ТОВ "Скела Терціум". Протягом двох місяців ТОВ "Газторгпостач" здійснило продаж газу на суму 454 млн гривень компанії "Скела Терціум". У лютому 2024 року Шевченківський районний суд скасував арешт з мультивалютних рахунків компанії "Еско-Північ". Цікаво, що це відбулося після звільнення Злочевського від кримінальної відповідальності у серпні 2023 року. Злочевський перерахував 500 млн гривень на допомогу Збройним Силам України для проєкту "Армія дронів", проте все одно потрапив до списку корупціонерів. Його обвинувачували у "хабарній" справі, але участь у судовому засіданні брав дистанційно, перебуваючи на Кіпрі. На фінальному етапі Феміда з відкритого розгляду справи перейшла у закритий, що дозволило приховати від громадськості повний текст вироку щодо Злочевського. Газодобувний бізнес Миколи Злочевського є частиною групи Burisma, до якої входить 12 операційних компаній, серед яких "Еско-Північ", "Парі", "Перша українська нафтогазова компанія", "Алдеа-Україна", "Сістемойлінжінірінг", "Бурісма Сервіс", "Технокомсервіс", "Надрагаз", "Надрагазвидобування", "Газойлінвест", "Куб-Газ" та "Нафтопромислова геологія". У 2021 році ексміністр екології і природних ресурсів Злочевський переоформив компанії з видобутку корисних копалин на двох дочок Анну і Карину.

У результаті дослідження статті стало відомо, що компанія ТОВ "Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ», що входить у склад Burisma Group та належить газовому олігарху Миколі Злочевському, вийшла з справи щодо ухилення від сплати податків. Ця справа була ініційована ще у 2018 році та перейшла з СБУ до Нацполіції. У розслідуванні зазначалося, що протягом періоду з 2016 по 2019 роки група осіб вчиняла податкові правопорушення шляхом незаконного переведення коштів, сприяння у привласненні та легалізації доходів. Зокрема, вказувалася участь ТОВ "Еско-Північ" у цих діях, але пізніше був знятий арешт з його рахунків. Деталі судового процесу, що стосувалися Злочевського, виявилися відкритими лише частково, а сам він, звільнений від кримінальної відповідальності, продовжував свою діяльність, перераховуючи кошти на військові потреби. Також було зазначено, що у 2021 році Злочевський змінив власницькі структури своїх компаній, перейменувавши їх на імена своїх дочок.

Механізм рекрутингу в армію, хоча і має вигляд ефективного на перший погляд, часто зазнає критики через складнощі у забезпеченні військових підрозділів необхідними фахівцями. Міністерство оборони України оголошує про запровадження нової системи рекрутингу, що передбачає більш прозорий та узгоджений процес. Кандидати на службу мають можливість вибрати підрозділ та посаду відповідно до їхніх умінь та інтересів. За цією програмою їм надається консультаційна підтримка з боку рекрутерів, що працюють у центрах надання адміністративних послуг, а також на веб-сайтах пошуку роботи та військових частин. Після вибору позиції кандидати проходять співбесіду, фізичну підготовку та психологічне тестування. При успішному завершенні цих етапів їм видається рекомендаційний лист, на підставі якого вони звертаються до військового відділу для документального оформлення та медичного обстеження. Ті, хто мають військовий досвід протягом останніх 10 років, можуть швидше потрапити до військових частин за рекомендаційними листами. Також передбачено, що особи без військового досвіду проходять навчання в спеціальних навчальних центрах перед направленням до військової частини. Проте не всі експерти поділяють оптимізм стосовно ефективності цієї схеми. Деякі вважають, що мобілізація залишається основним методом забезпечення Збройних Сил України під час повномасштабної війни. Крім того, існують проблеми корупції та бюрократії, які ускладнюють процес рекрутингу. Командири великих підрозділів, зокрема, часто вимушені давати хабарі рекрутерам для отримання найкращих кадрів. Також відзначається недолік у врахуванні цивільного досвіду осіб, які викликаються на службу, що може призвести до непродуктивного використання їхніх навичок у військових частинах. Незважаючи на спроби вдосконалити систему рекрутингу, деякі проблеми залишаються невирішеними, що може підірвати її ефективність у довгостроковій перспективі.

Введення системи рекрутингу вирішує деякі проблеми тих, хто мав бажання служити у певному підрозділі. Проте ніхто не може гарантувати, що командир не змінить робочі обов’язки підлеглому. У такому випадку, відмовитися від нових завдань неможливо, і доведеться пройти перекваліфікацію. Сімутін підсумував, що ця ситуація може стати перешкодою у випадку зміни обставин чи стратегії командування. Однак, наявність прозорої системи рекрутингу стимулює бажання громадян приєднатися до армії, роблячи процес вступу більш доступним та об'єктивним. Але, як показує практика, важливо постійно вдосконалювати процеси та контролювати їхню ефективність, щоб забезпечити належний рівень військової готовності та безпеки країни.

У висновку можна зазначити, що впровадження нової системи рекрутингу в українську армію є кроком у напрямку більш прозорого та об'єктивного відбору кандидатів на службу. Програма надає можливість аплікантам обирати підрозділ та посаду відповідно до їхніх умінь і інтересів, що сприяє підвищенню мотивації призивників та забезпеченню армії якісними кадрами. Проте важливо враховувати існуючі проблеми, такі як корупція, бюрократія та недостатнє урахування цивільного досвіду призовників. Ці аспекти потребують подальшого вдосконалення та контролю для забезпечення ефективності системи рекрутингу в довгостроковій перспективі. Важливо також забезпечити стабільність та неперервність процесу, щоб армія могла ефективно функціонувати та виконувати свої завдання збереження національної безпеки.