Професійний ремонт квартир у Києві: від ідеї до бездоганного результату

Україна демонструє неймовірну стійкість та рішучість у розвитку своєї енергетичної галузі, незважаючи на складні обставини. Нафтовидобувна промисловість країни продовжує нарощувати потужності, що є свідченням економічної витривалості та стратегічного планування.

Історія видобутку нафти на території України сягає далеких часів. Вже в III столітті до нашої ери були відомі нафтові води на Керченському півострові, а в XIII столітті в Галичині використовувалася “скельна олія” у медицині та для змащення коліс.

Початок промислової експлуатації відзначений у 1771 році в промислі Слобода-Рунгурській, Івано-Франківській області. Протягом наступних століть видобуток нафти активно розвивався, зокрема в районі Борислава, що стало найбільшим нафтовим промислом у Європі на перетині XIX-XX століть. Перший патент у світі на виготовлення гасу з нафти був отриманий у Львові в 1853 році.

Найбільший обсяг видобутку нафти в Україні досягнув піку у 1972 році, коли було видобуто 14,5 мільйонів тонн. Проте пізніше обсяги зменшувалися через виснаження запасів і відсутність відкриття нових великих родовищ.

На сьогодні в Україні виділяють чотири нафтогазоносні провінції, що об’єднують дев’ять нафто-, газо- та нафтогазоносних областей. Східний регіон, який включає Дніпровсько-Донецьку область, має найбільші обсяги розвіданих родовищ нафти та газу. Західний регіон охоплює Передкарпатську, Складчасті Карпати, Закарпатську та Волино-Подільську області з значними родовищами.

За даними “Порталу даних видобувної галузі України”, на кінець 2020 року загальні запаси нафти становили понад 85 мільйонів тонн, з яких більшість припадає на Східний регіон. На 2023 рік видобуток нафти зріс на 2,1 мільйона тонн, з “Укрнафти” припадає 67% цього обсягу.

Плани “Укрнафти” на найближчі роки включають посилення інвестицій у відновлення та модернізацію видобувного обладнання, що спрямоване на збільшення продуктивності і підвищення видобутку.

Уночі 3 червня, історія нашої землі знову осягнула біль і страх. Російські загарбники, безжальні, як завжди, спустили на нас свою смертельну руку. Цього разу жертвою стала Зміївська громада Харківської області, мирне містечко, що неслило в собі спокій і співчуття.

Темна ніч, пронизана вибухами та вогнем, принесла лихо. Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, тремтячи від обурення та розпачу, стояв перед нацією, щоб розповісти про катастрофу. Ракети, які несли смерть, не дістали милосердя навіть до будинків відпочинку, де люди шукали тілесний та духовний відпочинок. Тепер там лишилися лише руїни та спогади про минуле щастя.

Серце нашої нації знову переживало біль втрат. Є жертви, є поранені — ця війна забирає найцінніше, залишаючи тільки сліди траурної пам'яті. Але навіть серед розрухи і скорботи, від нас вимагають силу, єдність і непохитну віру у майбутнє. Нехай кожен вибух ракети зміцнить нашу вольову стійкість, а кожна сльоза перетвориться на кристалічний оберіг нашої незалежності. Нехай жертви цієї трагедії стануть останніми, а мир і злагода повернуться до нашої землі.

“Противник випустив щонайменше п’ять ракет на громаду після опівночі, що призвело до влучань на територію відпочинкового комплексу. Один цивільний чоловік загинув, дані про постраждалих уточнюються”, — повідомив він.

Також двоє цивільних отримали поранення, чоловік і жінка, додав Синєгубов.

“Будинки бази відпочинку зазнали пошкоджень”, — додав він.

Раніше, невдовзі після опівночі 3 червня, містяни почули вибухи в Харкові. Місцеві жителі визначили, що вони походили з-поза меж міста. У зв’язку з цим у Харківській області оголосили повітряну тривогу, попереджаючи про загрозу ворожих авіаційних ударів і ракетного обстрілу.