Проросійський депутат Антал попався на схемі з ухилянтами і хабарях прикордонникам

У цей день, 18 травня, виповнюється 80 років з трагічної події – початку депортації кримських татар радянським режимом із Криму. Це день, який в Україні вшановується як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 1944 році радянська влада з Криму виселила насильно понад 200 тисяч кримських татар, направивши їх до районів Середньої Азії та Уралу. Ці люди, позбавлені рідної землі, страждали від насильства, голоду, холоду та хвороб, і близько половини з них загинули по дорозі або в місцях примусового переселення.

В Україні 18 травня вшановують пам’ять тих, хто постраждав унаслідок цієї трагедії. Проте через військове вторгнення Росії та окупацію Криму, проведення масових заходів цього року ускладнене. Кабінет Міністрів України затвердив постанову про створення оргкомітету для підготовки та проведення заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а Верховна Рада закликала міжнародне співтовариство визнати депортацію кримських татар геноцидом.

У відповідь на цю трагедію, українське суспільство влаштовує різноманітні заходи пам’яті. Наприклад, відбуваються художні виставки, публічні діалоги, а також пошук місця для встановлення пам’ятника жертвам депортації кримськотатарського народу.

У Криму, що анексовано Росією, акції пам’яті фактично заборонені. Журналісти та правозахисники отримали попередження від російських владних структур щодо “неприпустимості порушення закону” під час будь-яких масових заходів.

У висновку можна зазначити, що вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу має велике значення як для України, так і для світового співтовариства. Стежити за тим, щоб історична правда не забувалася, і підтримувати пам’ять про трагічні події в історії націй – це не лише моральний обов’язок, але й запорука запобігання подібним трагедіям у майбутньому. Варто продовжувати зусилля для визнання депортації кримських татар геноцидом міжнародним співтовариством та підтримувати заходи пам’яті як у самій Україні, так і у світі. Крім того, важливо звертати увагу на порушення прав людини в анексованому Криму та підтримувати громадянське суспільство та правозахисні організації, які докладають зусиль для виявлення правди та встановлення справедливості.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На думку Гетьмана, розширювати територію, зайняту ЗСУ в Курській області, не має стратегічного сенсу, оскільки Україна не планує анексувати ці землі. Однак утримання цієї території дозволяє Україні стримувати значну кількість російських військових, зокрема й найманців із Північної Кореї.

«Якщо росіяни зосередять великі сили, українські війська можуть відійти. Але це не поразка, а тактичний маневр, який дозволить зберегти ресурси та перекинути сили на інші напрямки», – пояснив Гетьман.

Операція на Курщині змушує РФ тримати значні сили на цій території, що знижує їхню активність на ключових ділянках фронту в Україні.

Гетьман зауважив, що перекидання українських військових з Курської області могло б призвести до аналогічного кроку з боку Росії. Це створило б загрозу на більш критичних ділянках фронту, таких як Курахівський напрямок, де Україні довелося б використовувати значно більше сил для стримування ворога.

Росія посилює свої сили в Курській області завдяки співпраці з Північною Кореєю. Крім військових із КНДР, Пхеньян передав РФ ракетні та артилерійські системи, які вже використовуються в регіоні.

Українська операція в Курській області може мати значний вплив на майбутні переговори. Як пишуть ЗМІ, Кремль прагне повернути контроль над цією територією до можливих переговорів, які можуть розпочатися після інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виклав на своїй відеоплатформі звіт, що нараховує понад 250 сторінок, де детально документується серія нападів на УПЦ, включаючи її храми та священиків. У своєму емоційному зверненні він відзначив, що законопроект 8371, який пропонує заборонити УПЦ, є виявом мови ненависті та закликав уряд України відмовитися від його розгляду. "Напади на вірян, їх вигнання зі святинь, заборона доступу до молитовних місць — це абсолютно неприпустимо", — наголосив Амстердам, закликаючи до зупинки дій, які розділяють українське суспільство. Він також заявив про те, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та відділяє себе від ідеології "русского мира", підтверджуючи це словами митрополита Київського Онуфрія. Крім того, Амстердам звернувся до американського уряду, закликавши його підтримати Україну, наголошуючи на критичному значенні такої підтримки для обох країн та висловивши своє занепокоєння щодо довіри до США після недавніх подій в Афганістані та на території України.

У висновку можна зазначити наступне:

• Стаття відображає позицію адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама щодо серії нападів на УПЦ, її храми та священиків, а також його заклик до уряду України відмовитися від розгляду законопроекту 8371.

• Відзначається, що законопроект 8371 є виявом мови ненависті та може призвести до подальшого розділення українського суспільства.

• Амстердам підкреслює, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом та відділяє себе від ідеології "русского мира", а також акцентує на повному зв'язку церкви з державою Україна в контексті захисту від російського вторгнення.

• Звернення до американського уряду свідчить про спробу залучити міжнародну підтримку для України у контексті захисту від зовнішніх загроз та підтримки національної єдності.