Вівторок, 28 Липня, 2026

Прощання з Ліндсі Гремом: Трамп і Зеленський зустрінуться у Вашингтоні

Важливі новини

Зеленський підтвердив операції ЗСУ на території Бєлгородської області: “Війна має повертатися туди, звідки прийшла”

Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив дії підрозділів Збройних сил України на території Бєлгородської області Російської Федерації. У своєму вечірньому зверненні 7 квітня він наголосив на стратегічному значенні бойових дій у прикордонних районах РФ для зниження тиску на українські позиції та захисту прикордонних регіонів. «Фронт, наша присутність на Курщині та в Бєлгородській області – це […]

Між Прикарпаттям і Букарестом: розкішна історія перемог та розваг доньки селянського депутата

У центрі уваги — принцеса Беатріс, що несе українське прізвище Греченюк. Вона, схоже, живе подвійним життям: одне — у розкішному замку, оточена привілеями королівської родини, інше — серед простих селян Закарпаття. Її тато, колишній сільський депутат Микола Греченюк, став символом перемоги у державних тендерах на ремонти та розчистку доріг. І, можливо, саме завдяки його таланту вигравати тендери, вони мають замки, прикраси, і можливість відвідувати найдорожчі курорти світу. Між тим, ФОП Греченюка неодноразово вигравав тендери на суми, що не залишають байдужими. На тлі цього усього, село Підвиноградів, де живе родина Греченюків, відоме своїм розкішним ромським поселенням, яке нагадує про елітні райони Києва чи Москви. Все це — неймовірна сага про звичайних людей, що здатні на надзвичайні звершення.

В 2015 році, коли Микола Греченюк займав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Це було в рамках їх права на безоплатне отримання землі, яке гарантує кожному українцю Конституція. Земельні ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (за даними ЗМІ, водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року, проте зазначені особи врешті-решт відстояли своє право на землю. Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. У свою чергу, його дочка Беатриса володіє загалом трема ділянками та власним маєтком. Крім свого ФОПу, Микола Греченюк є також засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також щасливо ділиться участь у тендерах. За даними "Прозоро", ця фірма брала участь щонайменше в 124 конкурсах і загалом виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми не настільки великі порівняно з іншими "тендерними воротами", проте це не заважає доньці Миколи Греченюка, Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах), насолоджуватися розкішним життям, наповненим шопінгом у бутіках Hermes, поїздками на автомобілі Porsche та відпочинком на ексклюзивних курортах світу. У своєму Instagram вона не відстає від своїх друзів, серед яких сестра опального політика Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка – Алла Барановська. Її обранець, Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Попри їхню давню неприязнь до Балог, це не заважає обом родинам керувати рідним краєм з величністю. Наприклад, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк має в ньому свої власні покої, як "справжня принцеса". У своєму Instagram донька Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів, презентуючи свої власні дизайнерські рішення в своєму будинку. Одним із бізнесів Беатриси є ресторан "Darlin’ restobar" у Мукачевому, де в меню представлені розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, а також елітні вина.

Чоловіком Беатриси є Андрій Петьовка, який на відміну від своєї дружини не обмежується розкішним життям в соціальних мережах, а має свій автобізнес та навіть намагався взяти участь у політичному житті, балотуючись від партії "Рідне Закарпаття" у Мукачевому, але без успіху. Однак, в червні 2022 року, у розпал війни Росії проти України, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації, щоб отримати для свого сина дозвіл на виїзд за кордон на термін тримісячної дії. Ця можливість була обумовлена тим, що Андрій Петьовка, як виявилось, нібито є волонтером від Благодійного фонду "Наша паляниця". За списком осіб, для кого Василь Петьовка подавав прохання про видачу дозволів, також був і Микола Греченюк, сват сина нардепа. Однак, ці дії не залишилися непоміченими, і Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адміністративний протокол. Проте, після завершення волонтерської місії, як стверджували, НАЗК більше не мала претензій до нього. В липні 2022 року, коли були активні зазначені вище перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. І хоча можливо, в цей час чоловік та сват вирушили за кордон не для волонтерства, а для придбання подарунків на родинне свято, але в Instagram можна було побачити, що у вересні 2023 року Беатриса відправилася у розкішну подорож до Італії, можливо, з чоловіком та дитиною. Такі подорожі здавна були характерними для представників вищого суспільства Закарпаття, що завжди вражали своєю тягністю до розкішних розваг та ексклюзивних місць. Однак, при такому великому розмаїтті дорогоцінних предметів, які з'являються в їхніх соціальних мережах, виникає питання, чи не стають вони предметом контрабанди, яка масово потрапляє через Закарпатську область, яка є однією з лідерів серед областей України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті розглянуто приклади недоречного використання влади та підозрілих практик, пов'язаних з отриманням переваг окремими особами в Закарпатській області. Вона розкриває широкий спектр питань, починаючи від використання політичних зв'язків для отримання неправомірних переваг в земельних справах та надання перепусток на виїзд за кордон, і закінчуючи питаннями, пов'язаними з можливою контрабандою. Зазначена практика викликає серйозні питання щодо прозорості та чесності діяльності урядових інституцій, а також суспільної довіри до них. Такі випадки підкреслюють необхідність суворого контролю з боку суспільства і владних структур над діяльністю посадових осіб, а також важливість підтримки незалежних журналістських розслідувань для виявлення та розкриття подібних порушень.

Юлія Бакуменко — жінка, яка тримає баланс між родиною та публічністю

Дружина Віталій Козловський, 38-річна Юлія Бакуменко, вже тривалий час залишається поруч із артистом не лише як кохана жінка, а і як професійна піарниця, яка добре знає закони медіапростору. Їхній союз сформувався на перетині особистого та професійного життя, де довіра і підтримка стали основою міцних стосунків. Попри роки спільної роботи, Юлія свідомо обирає залишатися в тіні, дозволяючи чоловікові бути в центрі уваги публіки.

За час співпраці вона навчилася тонко відчувати інформаційні хвилі, формувати імідж і водночас берегти приватність родини. Навіть після того, як їхні робочі відносини переросли в романтичні, а згодом у сімейні, Бакуменко не змінила власних принципів щодо публічності. Народження дитини лише зміцнило її прагнення оберігати особистий простір від надмірної цікавості сторонніх.

Сам Віталій Козловський це фото у своєму профілі не публікував. Натомість він поділився відео з прем’єри. Ймовірно, саме Юлія, як і раніше, займається його інформаційним супроводом і була причетна до створення цих кадрів.

Співак неодноразово підкреслював, що не втручається в рішення дружини щодо її публічності. За його словами, у їхніх стосунках панує повна довіра.

«Це її рішення. Я ніколи їй нічого не забороняю. В нас в цьому плані є повна демократія. Як вона хоче, так воно і буде. І я її слухаюся, тому що я своїй дружині дуже довіряю», — зазначив артист.

Попри багаторічну роботу у шоу-бізнесі, Юлія Бакуменко залишається людиною, яка свідомо обирає залишатися поза центром уваги. І навіть під час рідкісних публічних виходів вона, схоже, віддає перевагу стриманості та ролі підтримки.

Блінкен підтримує зняття заборони на удари американською зброєю по Росії

Після важливого візиту до Києва, де він активно обговорював питання безпеки та геополітичної стабільності, держсекретар США Ентоні Блінкен висловив свою підтримку ідеї зняття заборони на використання американської зброї для ударів по території Росії. Цю інформацію передає видання New York Times, посилаючись на анонімні джерела в уряді Сполучених Штатів. Блінкен підкреслив, що такий крок є необхідним для забезпечення обороноздатності України та стратегічної стабільності в регіоні. Це заявлення є важливим сигналом підтримки союзників в умовах зростаючої напруги на міжнародній арені та агресивних дій Російської Федерації.

«Під керівництвом Держдепартаменту зараз в адміністрації тривають енергійні дебати щодо послаблення заборони, яка дозволяє українцям наносити удари по ракетних і артилерійських стартових майданчиках прямо за кордоном із Росією», – ідеться в статті.

Але ця пропозиція «все ще перебуває на стадії формування, і незрозуміло, скільки його колег із найближчого оточення Байдена її підтримали».

За словами чиновників, проєкт ще не був офіційно презентований президенту США.

«Позиція Блінкена змінилася, тому що росіяни відкрили новий фронт у війні, що призвело до руйнівних результатів», – пише видання з посиланням на учасників обговорень.

31 грудня — день підсумків, надій і символічного переходу в новий рік

Останній день року здавна сприймався як особливий рубіж між минулим і майбутнім, наповнений символами, віруваннями та очікуваннями змін. 31 грудня у багатьох культурах вважали часом, коли варто зупинитися, озирнутися назад і осмислити пройдений шлях, аби з чистими думками увійти в новий життєвий етап. Цей день наділяли навіть містичними властивостями, вірячи, що саме в ці години слова, думки та бажання мають особливу силу.

В українській традиції 31 грудня поєднує елементи народних звичаїв, церковного календаря та сучасних святкових ритуалів. Для багатьох родин це час приготувань, спільної праці та спілкування, коли дім наповнюється ароматами святкових страв і відчуттям очікування. У цей день заведено наводити лад не лише в оселі, а й у власних думках, залишаючи образи й тривоги у минулому році.

Також цього дня відзначають кілька неофіційних міжнародних дат, серед яких День ухвалення рішень, День дванадцяти виноградин, День шампанського та День медитації заради миру.

В українській традиції 31 грудня відомий як Щедрий вечір. Це не державне, а народне й історичне свято, яке має глибоке коріння. У цей вечір прийнято готувати щедру кутю, ходити щедрувати та вбиратися в образи міфологічних персонажів — діда, баби, кози.

Щедрий вечір вважається символом достатку, радості та єдності громади. Саме тому здавна вважалося важливим зустріти цей день у доброму настрої.

За новим церковним календарем 31 грудня вшановують святу мученицю Меланію Римлянку, а також митрополита Петра Могилу — одного з найвизначніших українських церковних діячів, який зробив значний внесок у розвиток освіти та православної традиції.

За старим стилем цього дня згадують патріарха Модеста Єрусалимського.

У народі 31 грудня пов’язували з передбаченням погоди та майбутнього року. Вважалося, що:

якою буде погода цього дня, таким буде січень;чим сильніші морози наприкінці року, тим холоднішою буде решта зими;крижані візерунки на вікнах віщують хуртовини;ясне зоряне небо вночі обіцяє рясні снігопади.

Також слов’яни відзначали свято Маланки та Василя, вважаючи їх подружжям. На стіл ставили кутю, м’ясні страви, кров’янку, вареники, пироги й хліб. Молодь щедрувала до світанку, а дівчата ворожили на кохання та долю.

У народних віруваннях вважалося небажаним переносити негатив у новий рік. Тому 31 грудня не радили сваритися, з’ясовувати стосунки чи плекати погані думки. Навпаки, день варто провести в мирі, попросити вибачення у тих, з ким були непорозуміння.

Також не рекомендували носити брудний або зношений одяг, користуватися тріснутим посудом чи позичати гроші. Вірили, що такі дії можуть принести фінансові труднощі та негаразди в наступному році.

28 липня у Вашингтоні відбудеться прощальна церемонія на честь сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який помер 11 липня на 71 році життя. Президент США Дональд Трамп виголосить промову під час похорону, який збереться не лише для американських політиків, а й для світових лідерів. Серед них очікується президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та президент Фінляндії Александр Стубб. Ця подія стане однією з найзначніших державних церемоній у Сполучених Штатах у 2023 році, підкреслюючи міжнародний вплив Грема, який був одним із ключових республіканців останніх десятиліть.

Згідно з інформацією, наданою ABC News та Associated Press, тіло Ліндсі Грема спочатку буде виставлено в Капітолії США, де кожен зможе віддати останню шану сенатору, який служив у Конгресі понад 30 років. Після офіційної частини в Ротонді Капітолія запланована заупокійна служба у Вашингтонському національному соборі, де виступить Трамп, а також віцепрезидент Джей Ді Венс і телеведучий Шон Ганніті.

Церемонія в столиці стане початком прощання; наступного дня труну перевезуть до Південної Кароліни — рідного штату Грема, де й відбудеться поховання. Саме цей штат сенатор представляв у Конгресі понад три десятиліття.

Участь президента Зеленського викликає особливий інтерес у міжнародних ЗМІ. Сподіваються, що він не лише візьме участь у церемонії, але й зустрінеться з Трампом у Білому домі. Цю інформацію раніше підтвердили представники американської адміністрації.

Ліндсі Грем завжди був одним з найактивніших захисників України серед американських політиків. Він багаторазово відвідував Київ, зустрічався з президентом Зеленським і активно підтримував військову допомогу Україні, закликаючи до посилення санкцій проти Росії. Лише за кілька днів до своєї смерті сенатор відвідав Україну, просуваючи в Сенаті законопроект про нові санкції, які Трамп готовий був підтримати.

Політична кар'єра Грема тривала понад 30 років, він здобув репутацію впливового республіканця у питаннях оборони та міжнародної безпеки. Його погляди на зовнішню політику США завжди акцентували на активній ролі Вашингтона у світових конфліктах, зміцненні НАТО і підтримці військової допомоги союзникам.

Ставлення Грема до Трампа було суперечливим. Спочатку, під час президентських виборів 2016 року, він жорстко критикував Трампа, але згодом став одним із його найкращих союзників. Після подій 6 січня 2021 року Грем спробував дистанціюватися від Трампа, але незабаром відновив співпрацю.

Смерть сенатора стала наслідком розшарування аорти, що була спричинена атеросклерозом. Вона стала для багатьох несподіванкою, адже Грем не скаржився на проблеми зі здоров'ям.

Після його смерті губернатор Південної Кароліни призначив його сестру Дарлін Грем тимчасово виконувати обов'язки сенатора до спеціальних виборів. Вона вже висловила бажання балотуватися на повний термін, отримавши підтримку Трампа.

Похорон Ліндсі Грема не лише відзначить прощання з видатним сенатором, але й стане важливою дипломатичною подією. З присутністю світових лідерів і запланованими двосторонніми зустрічами у Вашингтоні, ціла низка питань щодо підтримки України й формування американської політики стосовно війни з Росією залишатимуться в центрі уваги.

Останні новини