Четвер, 5 Лютого, 2026

Прозорість бюджетних витрат як інструмент підзвітності держави

Важливі новини

Українець завдав збитків міжнародній компанії на $4,5 млн через хакерські атаки

Кіберполіція викрила 35-річного мешканця Полтавщини, якого підозрюють у масштабному несанкціонованому втручанні в роботу міжнародної хостинг-компанії. За даними слідства, з 2018 року чоловік зламував акаунти клієнтів, розгортав на них віртуальні машини і використовував потужності серверів для майнінгу криптовалюти. Правоохоронці встановили, що фігурант отримав несанкціонований доступ до понад 5 тисяч акаунтів. Унаслідок його дій компанії завдано збитків […]

ПриватБанк блокує картки “Нацкешбеку”: як клієнтам розблокувати кошти

Клієнти ПриватБанку почали масово скаржитися на блокування віртуальних карток «Нацкешбеку», відкритих для отримання фінансової допомоги в межах державної програми «Зимова єПідтримка». У банку пояснили, що обмеження пов’язані з виконавчими провадженнями, та розповіли, як клієнтам можна повернути доступ до коштів. Про це повідомляється на порталі “Мінфін”. Державний “ПриватБанк” почав блокувати віртуальні картки “Нацкешбеку”, оформлені для участі в програмі […]

The post ПриватБанк блокує картки “Нацкешбеку”: як клієнтам розблокувати кошти first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Теща чиновника Мінмолодьспорту виграла тендери на 19 мільйонів

Теща начальника відділу зимових олімпійських видів спорту Міністерства молоді та спорту України Сергія Седнєва — Оксана Шперик — виграла тендери на постачання спортивного інвентаря для зимових видів спорту на суму понад 16,6 млн грн. Усі угоди укладалися з державною установою «Укрспортзабезпечення», яка підпорядковується тому ж міністерству, де працює її зять. За даними розслідування Tribuna.com та […]

Директор бетонної фірми та чиновники привласнили 14 мільйонів на укриттях для шкіл Київщини

Правоохоронці повідомили про підозру п’яти особам, які, за версією слідства, організували корупційну схему з привласнення майже 14 мільйонів гривень під час закупівлі укриттів для шкіл у Київській області. Серед фігурантів — директор підприємства, що займається виробництвом бетону, та посадовці, які забезпечили цій фірмі перемоги в тендерах. Як повідомив Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції, організатор і один […]

Олексій Сухачов і ДБР: вплив, закритість та суперечливий образ органу

Олексій Сухачов посідає одне з ключових місць у структурі українського силового блоку, водночас залишаючись однією з найзакритіших постатей. Від 2021 року він очолює Державне бюро розслідувань, орган, який за задумом мав стати українським аналогом європейських антикорупційних та правоохоронних інституцій. ДБР повинне було розслідувати злочини високопосадовців, захищати державні інтереси та виступати незалежним контрольним механізмом у системі влади.

Проте реальність останніх років демонструє дещо інший образ керівника та його відомства. За інформацією джерел, діяльність Бюро під керівництвом Сухачова не завжди відповідала заявленим принципам прозорості та неупередженості. Замість цього ДБР часто фігурує у суперечливих політичних та корупційних історіях, викликаючи питання щодо того, наскільки орган здатен ефективно протидіяти злочинам серед еліти та забезпечувати незалежний контроль влади.

Не менше запитань викликає й особистий фінансово-майновий профіль керівника ДБР. Формально Сухачов не має власного житла. Але його родина фактично живе зовсім не так, як це виглядає у деклараціях. На його сина оформлена квартира в Києві площею близько 50 квадратів у новобудові комфорт-класу — придбання, яке складно пояснити офіційними доходами. Ще одна квартира — 107 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі з підземним паркінгом — записана на іншу особу, та в документах зазначена як така, що перебуває у користуванні сім’ї. Дружина володіє земельною ділянкою в області, яка лише з початком повномасштабної війни суттєво зросла в ціні. На цьому тлі формальна адреса у вигляді кімнати в гуртожитку виглядає радше як спроба створити ілюзію скромного побуту, аніж відображення реальності.

Схожа картина й із транспортом. Родина користується Lexus RX-350, Toyota Camry та Mercedes GL-350 — машинами, які оформлені частково на третіх осіб. У декларації зафіксовані великі суми готівки — десятки тисяч доларів і понад мільйон гривень, а також суттєві залишки на банківських рахунках. Ще дивнішими виглядають три подарунки, зроблені самим Сухачовим у розпал війни — на сотні тисяч гривень кожен. Для керівника правоохоронного органу, який формально живе дуже скромно, подібні фінансові «жести» більше нагадують рухи коштів, що потребують додаткового пояснення, аніж благодійність чи сімейні операції.

На цьому тлі все очевиднішою стає тенденція вибіркового підходу ДБР до звернень громадян і заяв про корупцію. За інформацією від джерел у системі, значна частина скарг не просто не розглядається — вони свідомо ігноруються або оформлюються формальними відповідями, що не передбачають жодних реальних дій. Така практика фактично паралізує основну функцію Бюро й створює враження, що ДБР перетворилося на механізм фільтрації «незручних» тем, а не на орган контролю.

Усе це разом — знищені резонансні справи, непрозоре майно, питання щодо джерел доходів і вибіркова правоохоронна політика — створює небезпечний образ керівника, під управлінням якого ДБР рухається не в бік незалежності, а в бік політичної та фінансової залежності. І поки суспільство очікує прозорості, орган, покликаний її забезпечувати, дедалі більше нагадує структуру, де найважливіші рішення ухвалюються не в інтересах держави, а в інтересах тих, хто має доступ до її керівництва.

Міністерство фінансів оголосило про впровадження публічного дашборду, який покликаний посилити відкритість і контроль за використанням бюджетних коштів. Новий інструмент надає громадянам, журналістам і експертам можливість у зручному форматі відстежувати чисельність працівників державних органів, а також динаміку відповідних показників у розрізі установ і періодів.

Запуск такого дашборду є важливим кроком у напрямі підвищення підзвітності державного сектору. Відкрита інформація про кадровий склад і пов’язані з ним видатки дозволяє краще розуміти, як формуються витрати бюджету та які управлінські рішення впливають на їхній обсяг. Це, своєю чергою, створює передумови для більш зваженого суспільного діалогу щодо ефективності роботи органів влади.

Водночас середній рівень заробітної плати в апаратах центральних органів влади продемонстрував зростання. За даними Мінфіну, у 2024 році середня зарплата становила 54,4 тисячі гривень, а у 2025 році — вже 59,7 тисячі гривень. Таким чином, приріст склав близько 9,7 відсотка. У грудні середня заробітна плата сягнула 81,63 тисячі гривень, що на 2,3 відсотка більше, ніж у грудні попереднього року.

Найбільше зростання оплати праці зафіксовано в окремих центральних органах, зокрема в Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також у Державному управлінні справами.

У Міністерстві фінансів пояснюють, що традиційно вищі грудневі показники пов’язані з одноразовими виплатами. Йдеться про компенсації за невикористані відпустки, матеріальну допомогу, вихідні виплати та інші нарахування, передбачені чинним законодавством.

Загалом оприлюднені дані свідчать про те, що у 2025 році зростання заробітних плат державних службовців відбувалося поступово й без різких стрибків, паралельно зі скороченням чисельності працівників у державному секторі.

Останні новини