Понеділок, 27 Липня, 2026

Закриті оборонні закупівлі та їхні наслідки для забезпечення фронту

Важливі новини

Понад 100 мільйонів за пелети для опалення у Марганці отримали підрядники, пов’язані з мером

Поки Марганець щодня потерпає від російських обстрілів, а його мешканці живуть без води, світла і з постійною тривогою, мер міста Геннадій Боровик організував для себе і свого оточення теплу схему – в буквальному сенсі. Про це стало відомо з розслідування видання NGL.media. Комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг», створене для забезпечення теплом шкіл, садочків і лікарень, за […]

Австрія відмовилась видавати Андрія Наумова через загрозу його життю в Україні

Згідно з повідомленнями джерел видання 360.ua.news, Австрія ухвалила рішення не видавати колишнього генерал-лейтенанта, екс-начальника управління внутрішньої безпеки центрального апарату СБУ Андрія Наумова, аргументуючи це наявною загрозою його життю в Україні. За словами джерела, під час утримання Наумова у Сербії європейська сторона забезпечила йому охорону, відповідно до його прохання, враховуючи ймовірність фізичної розправи над ним після повернення на батьківщину.

Це рішення викликало чимало запитань серед політичних експертів, адже воно підтверджує серйозні побоювання щодо безпеки колишнього посадовця після його можливої екстрадиції. Австрійська влада, після ретельної оцінки ситуації, дійшла висновку, що відправлення Наумова назад в Україну може призвести до серйозних наслідків для його здоров'я та життя.

Також європейці надали американській стороні гарантії безпеки під час переправки Андрія Наумова до Австрії, де він наразі перебуває під цілодобовою охороною.

За інформацією джерела, американці вважають що Андрій Наумов може стати наступним у списку жертв, фігурантів “історій з виведенням грошей” пов’язаних з близьким до українських владних кіл Тімуром Міндічем.

Варто відзначити, що за інформацією джерела, через “історії з виведенням грошей” тільки цього місяця було ліквідовано кілька ключових осіб.

Зокрема мова йде про 32-річного криптоблогера Костянтина Ганіча (Kostya Kudo), який був знайдений 11 жовтня 2025 року з вогнепальним пораненням в голову у своєму автомобілі.

За інформацією правоохоронців причиною смерті Ганіча стало самогубство. Водночас, за інформацією джерела “його проблема в тому, що він починаючи з 2022 року виводив гроші людей близьких до Президента”.

Друга смерть “через історії з виведенням грошей” – вбивство кіпрського бізнесмена, президента футбольного клубу Карміотісса Ставроса Дімостенуса 17 жовтня цього року.

Ставрос Дімостенус був тісно пов’язаний з кримінальними колами та казино Pin-Up, через яке з України могли вивести більш ніж 500 мільйонів доларів.

За інформацією джерела, Андрій Наумов знав про схеми виведення грошей з України та був причетний до деяких з них. Тож американці приймають безпосередню участь у “кейсі Наумова”, задля формування додаткових важелів впливу на Володимира Зеленського та його близьке оточення.

За інформацією джерела, у “кейсі Наумова” інтереси американців та росіян збігаються.

Рада розгляне проєкт про вилучення частини податку з Києва до держбюджету

16 липня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт №13439-3, який передбачає перенаправлення частини податку на прибуток підприємств з місцевих бюджетів до державного бюджету. Документ стосується лише міста Києва, і, за попередніми оцінками, мова йде про вилучення орієнтовно 10% від загального обсягу податку, який нині залишається в столиці. Це близько 8 мільярдів гривень. За даними Forbes Ukraine, […]

Судовий розгляд у ВАКС: справа про тіньові схеми та запобіжний захід

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. Слідство вважає, що він разом із Дмитром Басовим координував тіньові процеси у межах організованої схеми, пов’язаної з контролем фінансових потоків та ухваленням рішень у кількох структурах. Правоохоронці наголошують, що йдеться про системні дії, які тривали протягом тривалого часу.

За версією обвинувачення, фігуранти справи могли впливати на розподіл ресурсів та використовувати службові зв’язки для отримання неправомірної вигоди. У матеріалах справи фігурують епізоди, що свідчать про налагоджений механізм взаємодії між окремими посадовцями та пов’язаними з ними особами. Прокурори наполягали на необхідності жорсткого запобіжного заходу, аргументуючи це ризиками впливу на свідків і можливістю перешкоджання слідству.

На відео, якими Маша поділилася у соцмережах, видно, що мовний бар’єр зовсім не заважає Едену насолоджуватися концертом. Він активно підспівував, танцював і щиро реагував на кожен номер артистки. Особливо зворушливо виглядало те, що запалював він не сам — у хлопця на руках був маленький песик.

Сам Еден також опублікував кілька відео з концерту, демонструючи відкриту підтримку новій родичці та захоплення її виступом. Судячи з емоцій, знайомство з українським шоу-бізнесом пройшло більш ніж успішно.

Наразі молода сім’я, яка зазвичай мешкає у США, проводить час у Києві та насолоджується спільним перебуванням в Україні.

Юнацька збірна України з MMA здобула перемогу на чемпіонаті світу в ОАЕ

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Четвертий раз поспіль найкраща збірна у світі, – у трьох вікових категоріях, українські представники змішаних єдиноборств здобули 33 медалі на першості світу в Абу-Дабі.

Повідомляє Міністерство молоді та спорту України.

Збірна України зі змішаних єдиноборств посіла перше загальнокомандне місце на чемпіонаті світу серед дітей, юнаків та юніорів в Абу-Дабі (ОАЕ).

Це вже четверте поспіль досягнення: українська юнацька збірна з MMA краща серед 700 спортсменів з 47 країн світу.

Українські хлопці та дівчата здобули 33 медалі у трьох вікових категоріях:

Золото – 8 медалей;

Срібло – 10 медалей;

Бронза – 15 медалей;

Україна фінішувала на 22-му місці у медальному заліку Олімпіади-2024, що є найкращим результатом за 12 років. США стали переможцями медального заліку, випередивши Китай за кількістю срібних нагород.

Закупівлі безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України у 2024–2025 роках відбувалися в межах системи, яка від самого початку була ізольована від публічного нагляду, відкритих тендерів і реальної конкуренції між виробниками. Такий підхід формувався під гаслом оперативності та безпеки, однак на практиці призвів до низки системних проблем, що безпосередньо вплинули на боєздатність підрозділів на передовій.

Основою цієї моделі стали прямі контракти, укладені через відповідні державні агентства, які отримали широкі повноваження без достатніх механізмів стримування і противаг. Відсутність конкурентних процедур означала, що ринок був фактично закритий для багатьох українських виробників, які могли запропонувати ефективніші або дешевші рішення. У результаті постачання часто концентрувалися навколо обмеженого кола компаній, що знижувало гнучкість і адаптивність системи в умовах швидких змін на полі бою.

Тривожним сигналом для ринку стала нещодавня термінова комунікація з боку АОЗ, яке почало з’ясовувати у виробників можливість постачання великих партій дронів у лютому–березні. З урахуванням того, що постачання ключових компонентів з Китаю займає до півтора місяця, такі строки є реалістичними лише для компаній, які заздалегідь знали про майбутні замовлення і підготували виробничі запаси. У 2024 році за схожою схемою один із виробників отримав замовлення на мільярди гривень на FPV-дрони, які виявилися дорогими та не отримали підтримки з боку військових через низьку якість.

Ситуація ускладнюється відсутністю системного стратегічного планування. У 2025 році Генеральний штаб і Міністерство оборони так і не змогли чітко сформувати замовлення на 2026 рік — з визначенням конкретних типів дронів, їхньої кількості та технічних характеристик. З одного боку, спостерігається лобіювання дорогих і високоприбуткових виробів із сумнівною бойовою ефективністю. З іншого — існує рейтинг дронів, сформований командою Мінцифри, який базується на реальному досвіді військових і показує, які системи справді працюють на фронті. Ці позиції часто не збігаються з дронами, що просуваються в межах закритих контрактів.

У результаті було ухвалене негласне рішення не укладати довгострокові системні контракти, що призвело до зриву планових постачань. Тепер новій команді Мінцифри доводиться в авральному режимі намагатися компенсувати цей провал, щоб уникнути фактичного дефіциту безпілотників у бойових підрозділах.

За інформацією журналістів, окрім термінових двомісячних контрактів, Агентство оборонних закупівель готується провести опитування виробників щодо їхніх можливостей постачання дронів на шестимісячний період. Такий горизонт дозволив би компаніям завчасно закуповувати комплектуючі та пропонувати більш конкурентні ціни. Водночас відмова від укладання шестимісячних контрактів може свідчити про те, що короткі термінові замовлення розподіляються між заздалегідь визначеним колом виробників.

Підстави для таких підозр пов’язані із закритістю процесу формування потреб армії. Запити надходять із підрозділів до Генштабу, де обмежене коло посадовців разом із Міністерством оборони визначає типи дронів, обсяги та цінові параметри. Фактичну вартість продукції пропонує сам виробник, отримуючи формальний висновок про «ринковість», після чого до неї додається офіційна маржа. Хто саме затверджує остаточну номенклатуру і ціни при контрактах на мільярди гривень, публічно не розкривається.

Оцінка якості дронів і відповідності заявленим характеристикам здійснюється різними комісіями. За даними джерел, одні й ті самі вироби можуть бути відхилені через невідповідність технічним параметрам, але паралельно схвалені іншими структурами без додаткових зауважень. Компанії, які не мають можливості вести неформальні переговори, ризикують бути витісненими з ринку незалежно від фактичної ефективності їхніх розробок на фронті.

На цьому тлі деякі іноземні донори, за інформацією джерел, надають допомогу ЗСУ, обходячи державну систему закупівель. Фінансування спрямовується напряму українським виробникам тих дронів, які реально використовуються бойовими підрозділами. Попит у таких випадках формується не формальними звітами, а безпосереднім спілкуванням з військовими та поїздками на передову.

Останні новини