Причиною вибуху на Житомирській трасі могло бути ураження підземного складу – ЗМІ

Протягом періоду з 2014 по 2020 рік заступник голови Офісу Президента України, Олег Татаров, відігравав активну роль у науковому супроводі захисту дисертацій понад 59 науковців з 6 вищих навчальних закладів. Більшість з цих осіб на сьогодні відомі своїми видатними досягненнями в сфері правоохоронної діяльності, займаючи важливі посади та беручи участь у вирішенні ключових справ, зокрема, у резонансних справах Стерненка та Дениса Єрмака. За даними журналістів, ці 59 осіб успішно захистили свої дисертації під науковим керівництвом Олега Татарова або в захисті, де він був науковим опонентом, протягом зазначеного періоду, коли Татаров не обіймав посаду в уряді.

Серед осіб, які захистили дисертації під керівництвом Олега Татарова або в яких він брав участь як науковий опонент, виділяються наступні імена:.

У зв'язку з справами Сергія Стерненка та його прихильників, які організували протест на Банковій, зауважено, що з Олегом Татаровим пов'язані суддя Світлана Шапутько, прокурор Олег Білоус та адвокат Станіслав Свириденко. Існує припущення, що між Татаровим та цими особами, які були об'єктом судового переслідування, існує системний зв'язок. Однак доказів того, що саме Татаров встановлював ці зв'язки, не виявлено. Навіть за його перебування на посаді заступника керівника Офісу Президента України він не мав офіційних кадрових повноважень. Однак фактично вплив на правоохоронний блок відомий. Важко уявити, що Офіс президента не впливав на формування керівництва цих органів. Маючи власних адвокатів та зв'язки в слідстві, прокуратурі, судах, можна взагалі впливати на рішення суду”, – заявив юрист Вадим Валько з Центру протидії корупції.

Розслідування вказує на те, що є підстави підозрювати, що ця неофіційна мережа, пов'язана з Олегом Татаровим, може використовуватися владою для вирішення ще багатьох скандальних справ. Олег Татаров був призначений на посаду заступника керівника Офісу Президента 5 серпня 2020 року. Попередньо він працював заступником начальника Головного слідчого управління МВС під керівництвом Віталія Захарченка під час Революції Гідності та керував кримінальними провадженнями щодо активістів цього періоду.

У вищезгаданій статті відзначається активна роль Олега Татарова, заступника голови Офісу Президента України, у науковому супроводі захисту дисертацій та його можливі зв'язки з ключовими особами судової системи, прокуратури та адвокатури. Вказується на наявність неофіційної мережі, пов'язаної з Татаровим, яка може бути використана владою для вирішення скандальних справ. Юридичні експерти висловлюють підозри щодо можливого впливу цієї мережі на судові рішення та використання її для політичних цілей. Розкрито біографічні дані Татарова та його попередні роботи, що вказують на його досвід у сфері правоохоронної діяльності. В цілому, стаття стверджує наявність потенційних системних зв'язків між Татаровим та ключовими фігурами правоохоронних органів, що може впливати на роботу судової системи та вирішення судових справ.

Уночі 26 травня, Україну вразила надзвичайно масштабна атака з боку Росії. Російські бомбардувальники Ту-95МС випустили смертоносні крилаті ракети, націлені на нашу територію. Під прицілом знаходилися не лише Львівщина, але й мирне містечко Старокостянтинів у Хмельниччині, яке постраждало від цих жорстоких нападів. Однак загроза не обмежувалася лише цим: вночі також сталися напади з використанням ракет "Шахід" та "Кинджал". Цей безпрецедентний акт агресії має на меті не лише спустошити нашу землю, а й посіяти паніку та хаос серед мирного населення.

Під час ранкових годин Росія використала Міг-31К для запуску аеробалістичної ракети “Кинджал”.

У зв’язку з наближенням ракет до кордонів, Польща відправила у повітря свої винищувачі F-16.

Основними об’єктами ударів Росії на тилові регіони України є енергетичні системи. Москва спрямовує зусилля на знищення енергетичних мереж, зокрема теплових і гідроелектростанцій. Україна стикається з великими проблемами з електропостачанням, що спричиняє введення графіків знеструмлення на кілька тижнів у всій країні.

Упродовж ночі “Шахеди” атакували та розвідували системи протиповітряної оборони в центральних та західних регіонах України. За повідомленням Повітряних сил, дрони здійснили удари по Старокостянтинову у Хмельниччині, де розташована стратегічна авіабаза. Там працювала система протиповітряної оборони, і чутні були вибухи.

Близько 3:30 ранку перші крилаті ракети потрапили на територію України в Чернігівській області і пролетіли через Київщину та Житомирщину в бік заходу. Повітряні сили попередили про можливий удар біля Житомира та про проліт ракет у напрямку Старокостянтинова.

У цьому місті розташована база української авіації, звідки, за словами Повітряних сил, відбуваються атаки за допомогою західних авіаційних ракет по російських військових об’єктах на окупованих територіях.

Частина ракет досягла Львівщини і прямувала у бік Львова, повідомив голова області Максим Козицький. Мер Львова Андрій Садовий уточнив, що на Львівщині зафіксовано дві ракети, проте вони в подальшому зникли з радарів.

Також Повітряні сили повідомили про переміщення ракет у напрямку Івано-Франківська. В цьому регіоні російські війська раніше атакували Бурштинську теплову електростанцію, яка вже зазнала руйнувань.

Пізніше в Повітряних силах повідомили, що ракети змінили курс і вдарили по Старокостянтинову. За інформацією військових, над цим містом було випущено аеробалістичну ракету “Кинджал”. Однак, як стверджують військові, “Кинджал” пролетів поблизу Староконстантинова і направився у бік Івано-Франківська.

Близько 4:30 ранку голова Вінниччини Сергій Борзов повідомив про обстріл житлового будинку в регіоні, є поранені, проводиться евакуація.

Оголошено кінець повітряної тривоги о 5:20 ранку. Останній подібний удар Росії по Україні був 8 травня. Також, як і раніше цієї весни, російські сили атакують енергетичні мережі.

Зокрема, Росія систематично обстрілює прифронтові міста, включаючи Харків та Херсон, намагаючись систематично руйнувати їх.

Поміж масованих ударів на Україну, російські сили активно націлені на руйнування прифронтових міст.

Харків особливо постраждає останніми тижнями, стаючи об’єктом ракетних, дронових та авіаційних атак.

Під час останнього удару по Харкову, російські сили знищили друкарню видавництва Vivat, при цьому загинули сім працівників.

У 25 травня російські сили спрямовано атакували будівельний супермаркет “Епіцентр”, де загинули щонайменше 11 людей, а десятки отримали поранення.