Вівторок, 3 Березня, 2026

Примітивний та злочинний піар від депутатів Броварів

Важливі новини

Керівники районних ТЦК Дніпропетровщини знову під пильною увагою громадськості

У Дніпропетровській області керівники двох районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки знову опинилися в епіцентрі суспільного обговорення. Йдеться про начальника Криворізького районного ТЦК та СП Олександра Губаренка та очільника Нікопольського районного ТЦК та СП Сергія Дарєєва. Їхні імена останнім часом активно згадуються в інформаційному просторі на тлі попередніх скандалів, що стосувалися можливих зловживань під час проведення мобілізаційних заходів.

За повідомленнями з відкритих джерел та соціальних мереж, резонанс виник через підозри у неправомірних діях, зокрема ймовірному хабарництві та перевищенні службових повноважень. Окремі історії, які набули розголосу, стосувалися застосування фізичної сили під час вручення повісток і перевірки військово-облікових документів. Подібні інциденти традиційно викликають гостру реакцію суспільства, адже питання мобілізації залишається надзвичайно чутливим для громадян.

У статті йшлося, що начальник Нікопольського районного ТЦК та СП Сергій Дарєєв “засвітився” в гучних скандалах, пов’язаних з незаконними методами мобілізації. Як приклад журналісти навели скандальну постанову про заборону для військовозобов’язаних на зміну їхнього місця проживання.

“Фактично він (Дарєєв – ред.) порушує особисті права громадян і повертає нас у “найкращі” часи кріпацтва чи колгоспного рабства, коли люди були буквально прикріплені до землі, де вони живуть. Під цю справу було створено навіть спеціальну військову комендатуру, яку очолив безпосередньо Дарєєв”, – цитата з матеріалу.

Губаренко ж зовсім нещодавно очолив Криворізький районний ТЦК та СП, і за його “керівництва” вже також відбувалися гучні інциденти щодо побиття людей на вулиці представниками ТЦК.

“Дарєєв – запеклий хабарник і в Нікополі вже мало не прямо розмовляють із ним охочі відкупитися від участі у бойових діях. Губаренко поки що не настільки наважився і вважає за краще триматися в тіні, але розмах корупції загалом у Криворізькому районі навіть вищий, ніж у Нікопольському. Звідси можна зробити висновки щодо його принципів. Один із попередників військкома буквально продавав довідки про непридатність, за що був заарештований влітку 2024 року. Можна, звичайно, сподіватися, що найближчим часом ситуація буде виправлена ​​новим керівництвом, але чомусь дуже слабо в це віриться”, – цитата з матеріалу.

За даними авторів статті, син Дарєєва наразі мешкає в Києві та офіційно не придатний до військової служби за станом здоров’я, а діти Губаренка взагалі живуть та навчаються у Європі.

“Син Сергія Дарєєва давно відмазаний від армії і гуляє з “білим квитком” київськими барами, діти Олександра Губаренка взагалі залишили територію України, відпочивають і навчаються в Європі. Ймовірно, заповзятливий військком подбав про них ще до вступу на посаду. Там у нього, за деякими даними, є і нерухомість”, – цитата з матеріалу.

Зрештою журналісти дійшли висновку, що “нові” кадри нічим не краще “старих”: “Стає цілком очевидним, що нові люди на місці керівника ТЦК чомусь не можуть змінити ситуацію на краще, так само, як і немає порядних старих кадрів. Загадкою залишається тільки одне: сама посада так по-скотськи діє на людей, розбещуючи їх, або на неї спочатку прагнуть тільки запеклі злодії та негідники?”.

У мережі є безліч відео з Кривого Року та Нікополя (власне, як і з усіх регіонів України), на яких видно, як представники районних ТЦК, під керівництвом Губаренка та Дарєєва, чинять беззаконня.

До прикладу, минулого тижня у Кривому Розі чоловік під час затримання представниками ТЦК втратив свідомість. ТЦКшники, замість допомоги, сіли на чоловіка та побили його. При цьому люди, які стояли поруч, кричали про те, що необхідно викликати “швидку”, проте військові не реагували та продовжували бити чоловіка.

А буквально сьогодні зранку криворізькі ТЦКшники, ігноруючи правила дорожнього руху, їздили по тротуарах міста.

У Нікополі наприкінці січня представники ТЦК побили чоловіка, який лежав на землі, ногами.

І це – лише кілька прикладів, зафіксованих на відео та опублікованих у соцмережах, які вкотре свідчать про системну проблему з перевищенням повноважень і повною зневагою до закону та прав людини – як у Нікополі та Кривому Розі, так і по всій Україні.

Начальник Криворізького районного ТЦК та СП Олександр Губаренко декларує доволі скромний спосіб життя. Він не має власного житла, живе у квартирі своєї дружини та їздить на старенький “Шкоді”. Ба більше, у родини Губаренка взагалі немає грошових активів.

Жодних обʼєктів нерухомого майна за кордоном Олександр Губаренко не декларує, хоча, нагадаємо, журналісти писали, що його родина володіє нерухомістю у Європі (де нібіто живуть і навчаються діти посадовця). До слова, до своїх декларацій Губаренко вносить дані про одну дитину – доньку Ольгу.

А ось начальник Нікопольського районного ТЦК та СП Сергій Дарєєв у вересні 2024 року набув у власність нову квартиру (49 кв. м) у Кривому Розі та приховав її вартість. При цьому джерело походження майна – невідоме. Дарєєв у 2024 році не подавав окрему декларацію про суттєві зміни в майновому стані, в якій мав б відзвітувати про покупку (або отримання в подарунок чи у спадок) квартири. У цій же декларації мали б міститися відомості про джерело походження майна – тобто про продавця (або ж дарувальника чи спадкодавця) квартири, її вартість та дату набуття права на це майно. Така собі квартира-примара – невідомо звідки і за які гроші.

Окрім нової квартири у Кривому Розі, Сергій Дарєєв має ще одну – вдвічі більшу (82,5 кв. м). Також він володіє двома земельними ділянками на Дніпропетровщині: у селі Софіївка (2 000 кв. м) і у місті Кривий Ріг (1 000 кв. м). Обидві земельні ділянки він придбав у 2019-му. Зараз вартість землі військком чомусь приховує, але в 2019 році звітував, що земельну ділянку у Софіївці придбав за 50 тис. грн, а в Кривому Розі – за 49 тис. грн.

Землю в Софіївці Дарєєв надає в оренду місцевому ТОВ “Агрофірма “ХРИ­СТО­ФО­РІВ­СЬКЕ” (код ЄДРПОУ 31250851), і отримує регулярний дохід. Ця агрофірма належить родині “ексрегіонала” Олександра Фастовця, який нині є депутатом Криворізької міської ради 8 скликання від “Слуги народу”.

Начальник Нікопольського районного ТЦК та СП Дарєєв, як і його колега з Кривого Рогу, не звітує про заощадження своєї родини.

Повна відсутність грошових активів у Дарєєва та Губаренка, тим паче на тлі інформації про ймовірні зловживання, виглядає не просто дивно, а може розцінюватися як спроба приховати реальний спосіб життя та майновий стан. Певні питання викликає і нова квартира пана Дарєєва невідомого походження. Цілком ймовірно, що кампанію з відбілювання репутації військкоми розпочали саме для того, аби журналісти та антикорупційники не зацікавилися їхнім майном та фінансами.

Олександр Кацуба став співвласником великої приватної газовидобувної компанії

Колишній заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Олександр Кацуба офіційно увійшов до складу співвласників ТОВ «Надра-Геоінвест» — однієї з найбільших приватних компаній у сфері газовидобутку в Україні. На початку 2026 року на нього було переоформлено 50% корпоративних прав підприємства. Раніше ця частка належала його колишній дружині Тетяні Гузенко, що було зафіксовано у відповідних реєстраційних документах.

Другим співвласником «Надра-Геоінвесту» залишається Олександр Гузенко, який разом із новим партнером бере участь у стратегічному управлінні компанією. Таким чином, структура власності підприємства набула більш чіткого та прозорого формату, що може позитивно вплинути на подальший розвиток бізнесу та інвестиційну привабливість.

Водночас компанія фігурує у кримінальному провадженні Служби безпеки України №22022000000000540. Розслідування ведеться за статтями, що стосуються державної зради, сприяння державі-агресору та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. За версією слідства, керівники та засновники компанії могли вступити у змову з метою здійснення фінансових операцій із ризиковими контрагентами, а також поставок товарів до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України. Всі ці твердження наразі перевіряються в межах досудового розслідування.

Експерти ринку пов’язують переоформлення частки на Олександра Кацубу з юридичними ризиками, які виникли для колишньої власниці активу. За оцінками фахівців, блокування банківських рахунків Тетяни Гузенко у зв’язку з кримінальним провадженням могло створити загрозу для управління компанією та розподілу дивідендів. У такій ситуації переоформлення корпоративних прав дозволяє зберегти операційний контроль і захистити активи.

Історія «Надра-Геоінвест» бере початок із періоду державно-приватного партнерства у 2007 році та включає кілька змін власників, участь структур, пов’язаних із колишніми високопосадовцями, а також використання офшорних компаній. Сьогодні підприємство володіє значним портфелем ліцензій і генерує мільярдні доходи, залишаючись одним із ключових гравців приватного газового ринку України.

На тлі триваючого слідства та фінансових обмежень для окремих фігурантів Олександр Кацуба офіційно став співвласником компанії і формально контролює частку, що приносить значні дивіденди.

Автопарк під питанням: як декларації посадовця зіштовхнулися з простою арифметикою

Історія з купівлею автомобілів заступником начальника управління патрульної поліції Донецької області Русланом Скрипником привернула увагу громадськості як показовий приклад розбіжностей між офіційно задекларованими доходами та реальними витратами. Матеріал, що з’явився у відкритому доступі, акцентує на тому, що протягом двох років — із грудня 2023-го до грудня 2025-го — посадовець став власником одразу шести транспортних засобів, а динаміка цих придбань викликає запитання навіть без складних фінансових розрахунків.

У переліку автомобілів фігурують два електромобілі Nissan Leaf, три Hyundai Ioniq різних років випуску, а також MG 4. Формально частина машин не затримувалася у власності надовго й згодом була продана, однак саме процес постійного оновлення автопарку став предметом публічної дискусії. Увагу привертає не лише кількість угод, а й їхня регулярність, що створює враження системного підходу до купівлі та перепродажу.

Сам Скрипник, за наведеними словами, пояснює джерело коштів “особистими заощадженнями”. Формально у деклараціях фігурують валютні накопичення — 67 тисяч доларів. Однак автори матеріалу звертають увагу на те, що механіка їх накопичення виглядає нетипово: у низці років обсяг відкладених коштів майже дорівнював річному доходу, попри відсутність власного житла та статус одинокого батька. Окремо згадується 2018 рік, коли валютні заощадження, за наведеними даними, зросли на суму, яка перевищувала задекларований річний дохід сім’ї. Це створює враження, що витрати на повсякденне життя або не відображені у фінансовій картині, або покривалися іншими, не вказаними джерелами.

Подібна логічна “дірка”, як стверджується, повторюється і в 2023 році: придбання двох Hyundai Ioniq на загальну суму 780 тисяч гривень відбулося при задекларованому річному доході 670 тисяч. Теоретично різницю можна було б закрити за рахунок заощаджень, але в матеріалі наголошується на іншому нюансі: валютні активи не зменшилися, а заощадження сина, навпаки, зросли. Автори роблять висновок, що за такої конфігурації гроші виглядають одночасно і витраченими, і збереженими.

У 2025 році, за наведеними даними, картина стає ще контрастнішою. Повідомляється про купівлю Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч гривень у серпні та MG 4 2023 року майже за мільйон гривень у грудні. Паралельно вказується на задекларований продаж нерухомості на 600 тисяч гривень, але навіть з урахуванням цього епізоду загальна фінансова мозаїка, як стверджують автори, залишається непослідовною.

У подібних історіях ключовим є не сам факт купівлі автомобілів чи наявності заощаджень — це не порушення. Питання виникають тоді, коли витрати системно перевищують доходи, заощадження не скорочуються, а цифри в різних деклараційних формах не складаються в одну картину. У випадку Руслана Скрипника, як випливає з оприлюдненого аналізу, мова йде про повторювану модель невідповідностей, яка потребує не загальних пояснень, а предметної перевірки — з верифікацією джерел коштів, руху активів і коректності декларування.

Віталій Козловський у лавах Збройних сил України: служба, обов’язок та патріотизм

Відомий український співак Віталій Козловський виявив неабияку відданість своїй країні, проходячи службу у Збройних силах України та Національній гвардії. Під час служби він не лише виконував свій обов'язок перед Батьківщиною, але й активно підтримував бойовий дух українських військових. Згідно з наказом начальника Генштабу від 23 травня 2024 року, артист був призначений на посаду солдата резерву 3 запасного взводу 90 запасної роти військової частини А4718.

17 червня 2024 року Віталій Козловський прибув до частини, де став частиною важливої та відповідальної місії. Його головним завданням було проходження навчальних зборів та підготовка до заміни військовослужбовців на передовій в разі необхідності. У цей період він вчився важливим військовим навичкам, готуючись до будь-яких викликів, які могли виникнути у бойових умовах.

28 червня 2024 року Віталій Козловський був звільнений у запас через сімейні обставини — необхідність догляду за членом сім’ї з інвалідністю. Його останньою службовою позицією була 22 окрема механізована бригада ЗСУ.

Нагадаємо, що раніше в інтерв’ю Марічці Падалко Козловський розповів, що з побратимами займається патронатною службою. Тоді ведуча уточнила, чи це означає, що він відряджений для цього своїми командирами, Віталій відповів: “Можна так сказати”. Проте в Сухопутних військах повідомили, що після звільнення відносно військової частини А4718 Віталій Козловський не здійснює патронатної служби.

Українські розвідники попереджають про можливе втягування Білорусі в конфлікт

Українські розвідники повідомляють про нові спроби Росії втягнути Білорусь у пряме військове втручання проти України. За словами Андрія Юсова, представника Головного управління розвідки Міноборони, стратегічні дії Путіна направлені на те, щоб залучити Білорусь до агресії, однак серйозних змін у ситуації наразі не відбулося. Юсов підкреслив, що хоча новини з цього напрямку наразі відсутні, ситуацію слід […]

The post Українські розвідники попереджають про можливе втягування Білорусі в конфлікт first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Ця пропозиція викликала жваве обговорення серед політиків, лінгвістів та звичайних громадян. Прихильники зміни назви аргументують свою позицію прагненням до мовної автентичності та відновлення історичної справедливості. Вони стверджують, що форма “Броварі” більше відповідає українським мовним нормам та історичним джерелам.

Зараз треба об’єднувати українське суспільство, а не створювати зайві лінії конфлікту, зокрема й суперечливими перейменуваннями. Політики, які порушують ці питання, мали би усвідомлювати, що це примітивний і навіть злочинний піар. Таку думку висловив політолог Руслан Бортник.

Експерт зазначив, що під час війни питання різноманітних перейменувань необхідно відкласти, тому що у більшості випадків вони будуть викликати політичну дискусію. А суспільство має запобігати спробам деяких політиків піаритися на таких речах.

“На період війни всі перейменування мають бути відкладені. Бо передусім вони коштують грошей, у тій чи іншій мірі банальна зміна табличок, назв тощо. А по-друге, ці перейменування викликають політичні дискусії, іноді дуже тяжкі, які нам зовсім не потрібні зараз. Сьогодні потрібно забезпечувати єдність українського суспільства, у боротьбі за збереження української держави, а не створювати лінії конфлікту. Перейменування – це дуже примітивний і подекуди навіть злочинний піар окремих політиків. Мені здається, що суспільство має на це відповідним чином відреагувати”, – зазначив Руслан Бортник.

Політолог також підкреслив, що для демократичного суспільства є нормальною практикою спитати у людей, чи погоджуються вони із можливою зміною назви свого міста.

Нині ж все виглядає так, що хтось хоче нав’язати жителям Броварів свою волю, без врахування їхньої думки.

Нагадаємо

На позачерговій сесії депутати Броварської міської ради майже одноголосно ухвалили рішення підтримати ініціативу щодо збереження назви міста “Бровари” та звернутися до Верховної Ради України з клопотанням щодо збереження назви міста “Бровари” з урахуванням наукових та історичних досліджень.

Постанову про перейменування Броварів на Броварі раніше зареєструвала група народних депутатів на чолі з представником фракції “Голос” Романом Лозинським.

Коментуючи рішення міськради, мер Броварів Ігор Сапожко зазначив, що є три висновки наукових установ Національної академії наук України про те, що назва “Бровари” є історичною, і її треба зберегти.

Додав, що голосуванням на позачерговій сесії депутати підтвердили позицію більшості жителів Броварів, які виступають проти зміни назви міста.

“Враховуючи, що вже неодноразово розглядали на профільному комітеті ВР ініціативу перейменування міста, неодноразово були наші звернення з певними обґрунтуваннями, депутати сьогодні вирішили ще й ухвалити відповідне рішення органу місцевого самоврядування і звернутися до Верховної Ради щодо того, щоб залишити історичну назву міста Бровари.

На мою думку, враховуючи незалежні опитування, сьогоднішнім голосуванням, коли 24 депутати підтримали звернення до ВР, ми чітко висловили думку жителів, що місто має називатися Бровари”, – повідомив Ігор Сапожко.

В Асоціації міст України заявили, що рішення щодо зміни назв населених пунктів обов’язково повинні ухвалюватися з урахуванням думки громади. Профільний комітет Верховної Ради повинен звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування, щоб отримати позицію громади. А згодом врахувати цю позицію при підготовці рішення щодо можливого перейменування.

Останні новини