ПриватБанк і Ощадбанк залишаються лідерами за обсягом вкладів українців

Деякі медіа висловлюють занепокоєння щодо ролі Стефурака в певних урядових рішеннях. Зокрема, його ім'я згадується в контексті обговорень навколо Єдиної державної автоматизованої паспортної системи (ЄДАПС).

Стефурак родом із Рогатині Івано-Франківської області. Потрапив до команди голови уряду завдяки родинним зв’язкам: його мати – Марія Савка працювала першим заступником голови Івано-Франківської ОДА в той час, коли її очолював Денис Шмигаль.

До того, як потрапити до команди Шмигаля, Стефурак працював у агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка, зокрема в торговій мережі “Фаворит” та наглядових радах інших пов’язаних з ним компаній. Під управлінням Стефурака компанії агромагната намагалися обійти тендерні правила на постачання продуктів харчування, за що були оштрафовані Антимонопольним комітетом.

Також Сергій Стефурак, будучи директором однієї з фірм Бахматюка, засудив збанкрутілий банк самого ж Бахматюка, з метою отримати відшкодування збитків від Фонду гарантування вкладів, що однозначно є шахрайством. Тож не дивно, що наші співрозмовники в Кабміні називають Стефурака “лобістом Олега Бахматюка” в уряді Дениса Шмигаля.

В контексті функціоналу Сергія Стефурака в команді Дениса Шмигаля, варто також згадати зв’язки Стефурака з нині покійним Андрієм Іванчуком. Іванчук відомий тим, що представляв інтереси російського “Лукойлу” після формального продажу його активу в Івано-Франківській області – заводу “Карпатнафтохім.

Андрій Іванчук також мав відношення до мереж магазинів Duty Free, якими володів разом із партнером Артуром Гранцем, власником видання Forbes. Гранцу часто приписують зв’язки з росіянами через ігорний бізнес та спробу продати Forbes Україна російському православному олігарху Костянтину Малофєєву. Нагадаємо, що Сергій Стефурак, як радник Дениса Шмигаля з економічних питань, має вплив тому числі на фіскальну і митну політику, що пов’язана з діяльністю Duty Free.

Також цікаво, що весною минулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль та його найближчий радник Сергій Стефурак заблокували роботу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), шляхом навмисного не призначення четвертого члена комісії, що автоматично призвело до відсутності кворуму та неможливості прийняття рішень. Як наслідок, КРАІЛ не міг позбавляти ліцензій компанії, які були повязані з РФ та потрапили до санкційного списку. Як зазначають учасники ринку, така ситуація була вигідна одному з бенефіціарів «Vbet» Артуру Гранцу.

У серпні 2023 року в медіа розгорівся скандал, через ймовірне лобіювання Сергієм Стефураком повернення корупційних схем середини 2000-х років, пов’язаних із концерном ЄДАПС.

ЄДАПС – це консорціум-монополіст часів Януковича, через який здійснювався друк усіх можливих документів країни, починаючи з паспортів громадян закінчуючи акцизними марками. Він мав природно величезну корупційну складову, активно працюючи на поповнення чорної каси “сім’ї” екс-президента.

Сьогодні ЄДАПС має назву “Industrial Innovation Group”, а його філіал в Україні – “Поллі-Сервіс”. “Industrial Innovation Group” презентує себе як нового гравця на ринку. Але чи так це насправді?

Скандально відомий співвласник ЄДАПС Юрій Сидоренко, який неодноразово переховувався від правоохоронців різних країн і мав бізнес у Москві, офіційно вийшов зі структури компаній в 2017 році. Замість нього власниками стали двоє давніх менеджерів ЄДАПСу, низка офшорок і громадянин Арабських Еміратів, де “ожив” консорціум.

Але вже у 2018-му одна з компаній цієї імперії, патентуючи в ЄС свій черговий винахід, вказала особисто Сидоренка серед винахідників. Варто відзначити, що наразі дана інформація видалена.

Крім того, у 2021-му в одній з митних декларацій “Industrial Innovation Group” на товар, відправлений до Женеви, отримувачем була вказана людина на ім’я “M Sidorenko”. Це може бути дочка бізнесмена Марія.

Компанію “Поллі-Сервіс”, яка постачає матеріали для всіх монополізованих сфер, суспільству представляють українським виробником.

Та бізнес-імперія, до якої входить цей нібито вітчизняний виробник критично важливих для України документів, уже після вторгнення в Крим і на Донбас, незадовго до повномасштабної війни, не цуралась вести бізнес з Росією. Останні угоди з компаніями з РФ, які збереглись у міжнародній базі імпорту-експорту ImportGenius, датовані груднем 2021-го року.

Серед непублічних власників ЄДАПСу, як встановили журналісти, міг бути проросійський політик Віктор Медведчук. А за часів Януковича консорціум зводив храм Російської православної церкви в Еміратах.

Починаючи з 2021 по 2023 рік за участі Сергія Стефурака уряд Шмигаля ухвалив низку рішень, що дозволили ЄДАПС повернутися на ринок. Зокрема, змінились вимоги до паспортів, водійських посвідчень, техпаспортів українців, було введено монополію на виробництво нотаріальних бланків та повернено голограму на акцизну марку.

Матеріали для всіх цих виробництв наразі постачає лише вищезгадана компанія “Поллі-Сервіс”, пов’язана з росіянами та колишнім ЄДАПС. Нагадаємо, що тільки за 2021-2023 роки ЄДАПС отримав державних контрактів на суму щонайменше 2,3 млрд гривень.

Але повернення Сергієм Стефураком та Денисом Шмигалем корупційних схем часів Януковича по друку державних документів, в умовах повномасштабного вторгнення, крім значних корупційних ризиків, несе також і ризики для української державності.

Правоохоронці почали масово виявляти підроблені документи, які практично не відрізняються від оригінальних. Не важко здогадатись, що такого роду документи крім криміналітету цікаві також російським спецслужбам. Тож питання повернення ЄДАПС, це не тільки про корупцію, але і про державну безпеку.

Активність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викликає жваве обговорення в українському суспільстві. Згідно з повідомленням, підозра була оголошена наближеній особі колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова та його раднику.

Цей інцидент став причиною серйозних дискусій про корупцію в державних структурах та необхідність ефективних антикорупційних заходів. За словами представників влади, боротьба з корупцією є одним із пріоритетних напрямків реформування України, і подібні кроки з підозрами і оголошенням відповідних вироків є необхідними для підтримки правопорядку та зміцнення довіри громадян до державних інституцій.

Суспільство уважно стежить за подальшим розвитком ситуації і очікує на результативність дій правоохоронних органів у цьому складному питанні.

Прес-служби органів повідомили, що ідеться про тестя ексголови ДФС Романа Насірова, забудовника Олександра Глімбовського.

«За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили схему легалізації частини неправомірної вигоди, яку одержав голова ДФС на свою користь та на користь третіх осіб протягом 2015-2016 років. Йдеться про рекордний хабар у розмірі понад 722 млн грн, який надавався за дії, пов’язані із забезпеченням відшкодування ПДВ підконтрольним агрохолдингу юридичним особам у розмірі понад 3,2 млрд грн. Наразі про підозру повідомлено двом особам: наближеній до ексголови ДФС особі (дії кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України) та його раднику (ч. 3 ст. 209 КК України)», – інформує САП.

Слідство вважає, що Глімбовський допоміг легалізувати 13 млн євро неправомірної вигоди, яку, на думку сторони обвинувачення, отримав Насіров від олігарха Олега Бахматюка за позачергове відшкодування ПДВ його компаніям. Глімбовський нібито легалізував всю суму хабаря та витратив її на придбання недобудованого житлово-офісного комплексу з паркінгом у центрі Києва «Метрополь». Комплекс продовжили будувати та отримувати додаткові доходи, зокрема у 2022-2023 рр.

Наприкінці 2023 року НАБУ і САП домоглися накладення арешту на 81 об’єкт нерухомості та понад 30 млн грн, які забудовник набув завдяки легалізованим коштам.

Іншу частину неправомірної вигоди у сумі 7,9 млн євро, яка знаходилась на рахунках ще однієї підконтрольної офшорної компанії, легалізував радник Насірова. 5,5 млн доларів він відмив шляхом укладення агентського договору у січні 2017 року, а у квітні – серпні 2018 року – ще 2,8 млн євро як оплату за договорами купівлі-продажу.

Вживаються заходи щодо встановлення обставин легалізації останньої частини неправомірної вигоди у розмірі 5,5 млн дол. та причетних до цього осіб.

Раніше повідомлялося, що НАБУ і САП розслідують легалізацію ймовірного хабаря, одержаного Насіровим. У справі фігурував тесть ексголови ДФС Глімбовський.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

Слідство встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому, становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії, підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-прокладку, залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, не включаючи відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Потрібно зауважити, що доступ до платіжних даних є необхідним для нарахування кешбеку. Відповідно до заяви Мінекономіки, ця інформація не зберігається та не передається далі, а використовується виключно для цілей нарахування кешбеку. Однак ця ситуація викликає питання щодо безпеки та прозорості процесу.

Захист банківської таємниці став важливою темою у суспільстві, оскільки українці часто стикаються з необхідністю передавати особисті дані в обмін на різноманітні бонуси чи знижки. Однак чи можна вважати таку вимогу правомірною? Чи не стане це прецедентом для більш глибокого вторгнення в приватність громадян?

Поки що влада запевняє, що ця інформація не буде передаватися третім особам, крім тих, що визначені законодавством. Однак, як зазначають деякі експерти, відкриття доступу до платіжних даних може мати негативні наслідки в разі несанкціонованого доступу чи неправомірного використання інформації.