П’ятниця, 3 Липня, 2026

Приватизація “Сенс Банку”: Зеленський встановив терміни та контекст

Важливі новини

У законі про “клуб білого бізнесу” Гетманцева введена норма щодо бронювання від мобілізації

Українська Верховна Рада вчора прийняла важливий законопроєкт №11084, який відомий як "клуб білого бізнесу". Цей законопроєкт отримав значну увагу громадськості через важливу поправку, залишену у тексті. Відповідно до цієї поправки, уряд зобов'язаний надати підприємствам з особливого переліку можливість додатково забронювати до 25% своїх працівників, які мають військовий обов'язок. Ця ініціатива призначена для підтримки військових зобов'язань та забезпечення їхнього розміщення на роботі під час виконання службових обов'язків.

Цю інформацію підтверджує порівняльна таблиця на сторінці законопроєкту. Ініціатором закону є голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев від партії “Слуга народу”. Закон передбачає створення окремого переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які отримають певні переваги в податковому адмініструванні під час воєнного стану.

Поправка №391, що передбачала додаткове бронювання співробітників, спочатку не знайшла підтримки серед депутатів, але пізніше стало відомо, що це була помилка, і вона залишилася в тексті законопроєкту під номером №392.

Згідно з урахованою поправкою Данила Гетманцева, уряд рекомендує зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних для компаній, що входять до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а саме до 25% їх працівників.

Законопроєкт про “клуб білого бізнесу” також підтримав голова Комітету Данило Гетманцев, який зазначив необхідність створення цього переліку для забезпечення ефективного податкового адміністрування.

Рішення суду щодо боргу за комунальні послуги: правова оцінка ситуації

Святошинський районний суд Києва ухвалив рішення, яке стосується позову комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці, котра не сплачувала за опалення та гарячу воду. Відповідачка пояснювала своє небажання платити тим, що не мала доступу до своєї квартири, однак суд не визнав ці доводи достатніми для повного звільнення від відповідальності. В результаті, суд частково задовольнив позов підприємства, залишивши за жінкою певну частину боргу.

Незважаючи на те, що відповідачка намагалася обґрунтувати свою позицію неможливістю користуватися послугами через відсутність доступу до житла, суд встановив, що факт надання комунальних послуг не залежить від індивідуальних обставин споживача. Позиція «Київтеплоенерго», яке вимагає сплати за надані послуги, була підтримана, оскільки відповідно до чинного законодавства, користування комунальними послугами є обов'язковим для всіх споживачів, а відмова від оплати без належних доказів фактичного припинення постачання послуг не є підставою для анулювання боргу.

Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.

Кім Чен Ин закликав молодь готуватися до війни

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин звернувся до молоді...

Трамп анонсував нові зусилля США щодо України після угоди з Іраном

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що після завершення...

Олександра Заріцька натякнула на можливе материнство

Солістка популярного українського гурту KAZKA Олександра Заріцька несподівано поділилася особистою інформацією, яка зацікавила шанувальників. Під час участі у проєкті «Що у сумці?» для Instagram «Люкс ФМ» співачка демонструвала вміст своєї сумки та розповідала про повсякденні дрібниці, коли випадково натрапила на цікавий момент. У кишені знайшовся чек із магазину, на якому було надруковане передбачення.

Олександра зачитала його вголос: «Вам варто трохи почекати — і майбутнє принесе велику…». Цей короткий, але загадковий напис спровокував численні припущення у мережі. Фанати одразу почали обговорювати, що співачка може готуватися до нового етапу у своєму житті, зокрема, до материнства.

Після цього зірка з усмішкою прокоментувала прочитане:«Я знаю! Це, можливо, про те, що я скоро завагітнію. Чекаємо і отримуємо. А, може, я вже вагітна?»

Ця репліка викликала жваве обговорення серед прихильників гурту, які одразу почали вітати Олександру в коментарях та бажати їй здійснення бажань.

Олександра Заріцька вже близько п’яти років у стосунках із motion-дизайнером Павлом Тараненком. Пара заручилася кілька років тому, але весілля поки відкладає.

Артистка неодноразово розповідала, що хоче відсвяткувати одруження вже після перемоги України, коли можна буде влаштувати гучне свято у вільній країні. Проте, схоже, створення сім’ї в іншому сенсі — не серед планів на віддалене майбутнє.

Попри активну концертну діяльність і постійну зайнятість, Заріцька не приховує, що прагне гармонії між творчістю та особистим життям. У неї за плечима успіх хітів «Плакала» та «Свята», які принесли гурту міжнародну популярність.

Зараз шанувальники очікують офіційного підтвердження новини, але навіть без нього зрозуміло: у житті співачки починається новий, особливо теплий період.

Президент України Володимир Зеленський оголосив, що державний “Сенс Банк” повинен бути приватизований до 2026 року без будь-яких затримок. Цю позицію він висловив під час зустрічі з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, на якій обговорювали реформу державного сектора та фінансової системи.

За словами Зеленського, продаж банку є частиною більш широкої стратегії, спрямованої на лібералізацію економіки та зменшення ролі держави в банківському секторі. Уряд сподівається, що приватизація дозволить поліпшити ефективність управління установою, залучити нові інвестиції та створити більш конкурентне середовище на фінансовому ринку. Президент підкреслив, що процес не може затягуватися: «Цього року банк має бути приватизований».

Хоча рішення про приватизацію “Сенс Банку” не є новим, наразі воно набуло особливого значення. Банк був націоналізований у 2023 році через санкції, накладені на його попередніх власників, і з тих пір контролюється державою через уповноважені органи. Він також є частиною списку системно важливих установ.

Проте на фоні планів з приватизації навколо “Сенс Банку” спалахнув новий інформаційний скандал, пов’язаний із так званими «плівками Міндіча». У цих записах фігуранти справи “Мідас” нібито обговорювали кадрові призначення в наглядовій раді банку, що може вплинути на процес управління.

Ця ситуація робить приватизацію банку ще більш чутливою з політичної точки зору. Влада має знайти баланс між необхідністю оперативного продажу активів та бажанням забезпечити максимальну прозорість, щоб уникнути звинувачень у непрозорих угодах.

Окрім фінансових питань, під час наради також були обговорені кадрові зміни в уряді. Зеленський зазначив, що можуть відбутися ротації серед заступників міністрів та оновлення керівництва деяких державних підприємств, зокрема компанії “Ліси України” та енергетичного сектору, включаючи “Енергоатом”. Президент доручив пришвидшити призначення нового керівника “Енергоатому”, наголосивши на важливості вже сформованої нової наглядової ради.

Ці кроки свідчать про зусилля уряду, спрямовані на перезапуск управління державними активами в умовах війни та економічного тиску. Україна продовжує співпрацювати з міжнародними партнерами, такими як МВФ і Світовий банк, які традиційно акцентують увагу на скороченні державного патронажу в економіці та посиленні прозорості діяльності державних підприємств.

Приватизація “Сенс Банку” може стати одним із найбільш важливих випадків 2026 року, як через розмір активу, так і через політичний контекст, в якому вона відбуватиметься. Експерти вважають, що успіх цього процесу залежатиме від кількох чинників, серед яких прозорість конкурсних процедур, залучення надійних міжнародних інвесторів і чіткість правил гри. У разі невдачі або скандалів це може негативно вплинути на інвестиційний імідж України.

Натомість, успішна приватизація може стати сигналом для ринку, що навіть під час війни Україна здатна проводити структурні реформи та відкривати свою економіку для інвесторів. Заява президента свідчить про більш широкий курс на скорочення державного впливу, перезавантаження управлінських структур і прагнення зробити економіку більш відкритою. Чи вдасться реалізувати ці амбітні плани без скандалів, покаже найближчий час.

Останні новини