Середа, 23 Липня, 2025

Психолог пояснила, чому ми не відчуваємо тривогу навіть під час обстрілів

Важливі новини

МОН дозволило виїзд студентам-чоловікам та викладачам за кордон: деталі нових правил

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

З 2024 року українські хлопці-студенти та викладачі можуть виїздити за кордон, заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

“Для виїзду військовозобов’язаних науково-педагогічних працівників потрібен лист МОН до Державної прикордонної служби з проханням розглянути можливість перетинання кордону. З 1 січня до 30 вересня 2024 року міністерство підготувало 1297 таких листів. За цей період вчасно не повернувся з-за кордону аж один науково-педагогічний працівник”, – зазначив Винницький.

Стосовно студентів-юнаків він нагадав, що від початку повномасштабного наступу російських окупаційних військ на Україну вони не могли виїжджати за кордон для участі у міжнародних навчальних програмах. Однак із 2024 року вони отримали можливість виїзду для навчання в іноземних закладах вищої освіти.

За словами заступника міністра освіти, українські ЗВО з 1 січня до 1 квітня 2024 року направили 561 студента за кордон для участі в програмах академічної мобільності, з-за кордону повернулися всі без винятку чоловіки-студенти. Вінницький назвав це дуже хорошою статистикою.

Після вступу в дію закону про мобілізацію в Державній прикордонній службі України повідомляли, що уряд може внести зміни до правил перетину кордону.

Незабаром у Кабінеті міністрів України заявили, що правила перетину кордону оновлено для студентів. Зазначалось, що стало можливим не тільки для дівчат, а й для хлопців також виїжджати на навчання за програмами академічної мобільності.

Данило Гетманцев пов’язаний із бізнесом у Франції, де партнери — росіяни

Родина голови парламентського комітету з податків і фінансів Данила Гетманцева мешкає за кордоном і володіє нерухомістю через офшорні схеми з неоднозначними зв’язками. Про це повідомляє Absolution Leaks із посиланням на декларації народного депутата. Згідно з офіційними документами, дружина та сини Гетманцева живуть у Франції. Їхнім домом є квартира площею 142,6 квадратного метра, зареєстрована на компанію […]

Вимога активістів: 25 000 голосів підтримали петицію за мобілізацію працівників бюджетної сфери протягом трьох днів

Петиція, спрямована до президента, заручилася підтримкою 25 тисяч голосів протягом лише трьох днів. Її ініціатор виступає з пропозицією надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з ЗСУ після початку повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від нардепа Дубінського з набором необхідних голосів (№22/204852-ЕП) зайняла 87 днів, притому лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Зараз же, ця петиція вже на "розгляді" президента протягом 4,5 місяців. Порівняно з восени 2023 року, коли громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, зараз навіть із необхідністю авторизації такі петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про зростання зацікавленості та активності громадян у сфері впливу на державну політику.

Висновки до цієї статті можна зробити наступні:

• Громадяни проявляють зростаючий інтерес та активність у впливі на державну політику шляхом підпису петицій.

• Мобілізація правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери викликає значний інтерес серед громадян.

• Швидкість збору голосів за петицією свідчить про актуальність та важливість даного питання для суспільства.

• Порівняно з попередніми ініціативами, спрямованими на мобілізацію державних службовців, спостерігається зростання уваги громадян до цієї проблеми.

• Петиції стають ефективним інструментом взаємодії громадян з владою та впливу на процеси в державі.

Загалом, висновки показують, що громадяни активно залучаються до демократичних процесів та проявляють бажання впливати на прийняття важливих рішень у країні.

Ректор Нацакадемії Сухопутних військ може бути притягнутий до відповідальності

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Підставою може послужити звернення голови Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства в Міноборони та ЗСУ Ганни Скороход.

Як стало відомо, правоохоронці ДБР проводять розслідування можливих неправомірних дій посадових осіб НАСВ у 2022-2023 роках. Зокрема, перевіряються такі факти:

Отримання благодійної допомоги. У 2022-2023 роках НАСВ отримала благодійну допомогу на загальну суму 137,9 млн гривень, включно з транспортними засобами, генераторами, медикаментами, одягом, продовольством, сигаретами, будівельними матеріалами, безпілотними літальними апаратами (БПЛА) тощо. Наприклад, НАСВ отримала 59 транспортних засобів, з яких 26 були легкові автомобілі. З цих 26 автомобілів тільки п’ять було передано іншим військовим частинам, а доля решти 21 автомобіля невідома.

Академія не надала документів, що підтверджують використання благодійної допомоги. Наприклад, 18 пасажирських автобусів і мікроавтобусів, отриманих як благодійна допомога, не було передано іншим частинам, і невідомо, де вони використовуються.

У січні 2023 року академії було передано понад 1 млн сигарет. Згідно з документами НАСВ, у квітні 2023 року 674,6 тис. сигарет було видано 1958 особам, а в травні 2023 року 465 тис. сигарет видано 1604 особам. Це приблизно 17 пачок на людину у квітні та 14,5 пачок у травні. Однак курсанти заявили, що отримували набагато менше сигарет – 1-2 пачки на людину. Також повідомлялося, що сигарети продавалися в торгових точках на території Академії.

Неякісне харчування. Курсанти скаржилися на низькоякісні продукти харчування з вичерпаним терміном придатності. Зокрема, у вилучених зразках сиру та масла було виявлено заборонені немолочні жири. Академія отримує харчові продукти за договором із постачальником, але є підозри щодо якості цих продуктів.

Фізичне та моральне насильство. Виявлено випадки фізичного та морального насильства з боку старшого солдата особи 8 до підлеглих курсантів, включно із застосуванням електрошокера. Курсанти також заявили про тиск і залякування з боку керівництва академії.

Відрахування та тиск на курсантів. Курсанта Олександра Поповича, який виступив публічно щодо проблем у НАСВ, відрахували з академії. Він зазнав тиску та залякування. Колективне звернення на підтримку відрахованого підписали 49 курсантів. Іншого курсанта, який публічно заявив про проблеми, піддавали службовим розслідуванням та іншим формам тиску, що свідчить про необ’єктивність керівництва академії.

Українська легкоатлетка Магучіх завоювала четверте “золото” поспіль на міжнародних змаганнях

Українська зірка легкої атлетики Ярослава Магучіх продовжує вражати світ — цього разу її переможний стрибок став окрасою етапу Континентального туру World Athletics у японському Токіо. Спортсменка бездоганно взяла висоту 1,96 м і знову піднялась на найвищу сходинку п’єдесталу. Магучіх впевнено стартувала з висоти 1,91 м, яку подолала з першої спроби. Далі вона замовила 1,96 м […]

Кожен вибух, кожна сирена запускають в організмі миттєву реакцію тривоги. Але що відбувається, коли такі сигнали стають повсякденністю? Чи справді ми можемо звикнути до постійної небезпеки? Пояснення дала психолог Таня Солодка у своєму блозі.

Коли людина чує сигнал небезпеки — вибух чи сирену — тіло реагує автоматично. Вивільняються адреналін і кортизол, серце починає битися швидше, м’язи напружуються, а мозок переходить у стан гіперпильності. Це типова реакція виживання.

Однак після цієї мобілізації настає виснаження. Організм витрачає багато енергії, і це призводить до розумової “мли”, втоми, неможливості повернутися до звичного ритму. Якщо загроза не зникає, тіло не має часу на відновлення — нервова система застрягає у стані постійної напруги.

Тривалий стрес змінює людину. Це не слабкість — просто людська нервова система не створена для безперервної бойової готовності. Людина стає надчутливою до звуків, втрачає інтерес до буденних речей, з’являються проблеми зі сном, концентрацією, пам’яттю. Тіло реагує головним болем, високим тиском, порушенням травлення, хронічною втомою. Людина ніби діє “на автоматі”, і це вже не адаптація, а виживання.

З часом організм знижує чутливість — це виглядає як спокій. Насправді ж мозок “переналаштовує” сигнал тривоги, щоб не згоріти. Це не сила — це економія ресурсів.

У класичній моделі стресу за Гансом Сельє є три фази: мобілізація, опір і адаптація. Якщо загроза не зникає, людина або виснажується, або “притуплює” свої реакції. Саме це ми часто приймаємо за витримку чи стійкість.

Психолог попереджає: адаптація не означає, що ситуація нормальна. Людина може не відчувати своїх потреб, не усвідомлювати емоцій і втратити базове почуття безпеки. Це — ціна за виживання.

Щоб допомогти собі, варто визнати: ви пристосувалися до ненормального. Це не нова версія себе — це реакція тіла. Сигнали безпеки потрібно повертати: через тілесні практики, дотик, розмову, прогулянку або терапію. Сльози, тремтіння, сміх — усе це допустимі реакції. І головне — шукати підтримку там, де вона є: у близьких, у психолога, в тих, хто переживає подібне.

Останні новини