П’ятниця, 16 Січня, 2026

Публічні закупівлі Києва у жовтні: мільярдні контракти, будівельні проєкти та пріоритети міського бюджету

Важливі новини

Податкова роз’яснила, коли не потрібно платити податки з грошових переказів

У 2025 році питання оподаткування грошових переказів знову стало актуальним після повідомлень у ЗМІ про те, що українці зобов’язані сплачувати податки з будь-яких надходжень на банківські картки — навіть у розмірі 1 гривні. Інформація викликала бурхливу реакцію серед громадян, однак у Державній податковій службі України заявили, що частина таких повідомлень є фейковими та не відображає […]

Конфлікт між виробником ліків та аптечними мережами: проблеми “Дарниці” у 2025 році

У 2025 році між одним з найбільших вітчизняних виробників ліків, компанією «Дарниця», і провідними аптечними мережами України загострився конфлікт, що призвів до значних економічних втрат для фармкомпанії. Протягом року компанія двічі змушена була призупинити виробництво — вперше на три тижні у березні, а потім на цілих шість тижнів у червні-серпні. Ці перерви серйозно позначилися на обсягах продажів, що в підсумку відобразилося на фінансових результатах підприємства.

Як зазначають джерела, конфлікт був спричинений низкою факторів, серед яких — претензії до ціноутворення та маркетингових стратегій «Дарниці». Аптечні мережі висловлювали незадоволення щодо високих цін на деякі препарати, що призвело до скорочення їхнього продажу через мережі. Водночас, компанія прагнула захистити свої позиції на ринку і зберегти свою частку в умовах високої конкуренції та економічних труднощів в країні. Однак результатом таких переривів у виробництві стали значні фінансові втрати, зокрема, скорочення понад тисячі працівників, що стало необхідним кроком для збереження економічної стабільності компанії.

За його словами, у червні 2025 року продажі «Дарниці» впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, а до серпня падіння досягло 50%. Через це компанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Основною причиною спаду експерт називає конфлікт між виробниками фармпродукції та найбільшими аптечними мережами, які мають майже монопольний вплив на ринок. Зокрема, йдеться про протистояння між «Дарницею» та п’ятьма мережами аптек, які контролюють приблизно 70% українського фармринку: АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня.

Коріння конфлікту пов’язане зі змінами регуляторної політики. 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи зі зниження цін на лікарські засоби. Документ передбачав 30% зниження вартості найбільш вживаних 100 препаратів, а також заборону маркетингових платежів між виробниками та аптечними мережами. Попри це, наприкінці 2024 року компанія «Дарниця» підвищила ціни на свою продукцію на 120%, що стало точкою напруження у стосунках з аптечним сектором. З 1 березня 2025 року згадані аптечні мережі значно зменшили обсяги закупівель продукції «Дарниці», що і спричинило серйозне падіння виручки та ринкових позицій компанії.

Нагадаємо, що нещодавно Національна поліція України розпочала розслідування щодо можливого завищення цін в окремих аптеках, що також викликає суспільний резонанс на тлі змін у фармацевтичному регулюванні.

Фіктивні ремонти та розтрата грошей: нові підозри у військових структурах

За процесуального керівництва спеціалізованих прокуратур у сфері оборони Східного та Південного регіонів повідомлено про підозру посадовцям квартирно-експлуатаційних управлінь та відділів. Їх звинувачують у розтраті бюджетних коштів, виділених на оборонні потреби. Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на ОГП. За даними слідства, у Миколаєві викрито начальника КЕУ, який уклав договір з товариством про закупівлю деревини […]

The post Фіктивні ремонти та розтрата грошей: нові підозри у військових структурах first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Науковці створили вакцину, яка омолоджує організм на 7 років

Китайські вчені зробили прорив у боротьбі зі старінням: вони розробили вакцину, яка здатна омолоджувати організм на клітинному рівні приблизно на 7 років. Експерименти проводилися на макаках протягом 12-тижневого курсу терапії. За цей час у тварин помітно покращився стан шкіри та шерсті, сповільнилася атрофія м’язів, а також знизилася швидкість старіння мозку та внутрішніх органів. Якщо ефективність […]

Наступ на курському напрямку може змінити хід війни – Курпас

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Наступ на курському напрямку має певні цікаві нюанси на які я б хотів звернути увагу, бо це може стати достатньо важливим фактором у російсько-українській війні. Почну з глобального…

Давайте чесно, росіяни фактично проковтнули мовчки українську відповідь. Крім алкаша Мєдвєдєва ніхто жодних заяв не робив, і навіть Китай мовчить про «територіальну цілісність», чи вже сам підтягує свою армію до кордону? Цей фактор здіймає рівень небезпеки по всіх російських регіонах і при умові розвитку подій на нашу користь буде грати проти російської влади (хоча з їх рівнем поліцейської держави неправильні думки вибивають кийками).

Вперше за два з половиною роки війни українські воїни володіють тактичною ініціативою, фактично перехвативши її у росіян (головне її втримати тепер). Така тактика росіянами використовувалась з початку 2023 року, коли вони змушували українців рефлексувати на різних ділянках лінії фронту без можливості реального планування військових операцій і ефективного використання резерву. Тепер так змусили рефлексувати росіян і при правильній стратегії це може дати ефект декількох проривів російської оборони.

Нова тактика використання РЕБів та FPV дронів. Тут у нас був пріоритет з перших днів війни, але зараз, коли росіяни швидко навчаються протидіяти нашим методам боротьби, хочу відмітити новітні можливості наших операторів дронів. Русня виє, що вони вже обмежили використання гелікоптерів, бо дрони СБУ збивають їх прямо у повітрі. Тобто техніку вартістю під 20 мільйонів доларів збиває українській винахід вартістю в тисячі разів дешевший. Це взагалі цікава історія, що саме Служба безпеки України часів Малюка стала реальним новатором в цій війні, спочатку змінивши ситуацію в Чорному морі на нашу користь, а тепер ще й може вирішити питання й з пануванням у повітрі.

Ну й поки ще під питанням, але можливий фактор Курської АЕС. Якщо її вдасться взяти під контроль, то це стане гарною розмінною монетою у перемовинах про захоплену росіянами ЗАЕС. І тут росіяни самі показали, як можна захопити та утримувати АЕС, так що не скидаємо поки що цей фактор. А для нас ЗАЕС важлива на зимовий період.

У жовтні 2025 року столиця продемонструвала високий рівень активності в сфері публічних закупівель, уклавши понад 7,2 тисячі договорів на суму 6,15 млрд гривень. Структура витрат засвідчила незмінну тенденцію: найбільша частка коштів, понад 58% від загального обсягу, була спрямована на дорожні, будівельні та інфраструктурні роботи. Цей напрям традиційно залишається пріоритетним для Києва, адже саме він охоплює модернізацію транспортної мережі, оновлення міських артерій та підтримку інженерних систем, які забезпечують життєдіяльність мегаполіса.

Найбільшим розпорядником коштів другий місяць поспіль виступила комунальна корпорація «Київавтодор». Її портфель договорів у жовтні наблизився до одного мільярда гривень, що підтверджує масштабність робіт, пов’язаних із ремонтом і відновленням дорожньої інфраструктури. За даними BI.Prozorro, саме цей напрямок і сформував основну частину міських витрат, що свідчить про прагнення влади підтримувати у належному стані ключові транспортні маршрути, важливі для мобільності мешканців і функціонування економіки столиці.

Найдорожчим контрактом став капітальний ремонт відрізка вулиці Міської довжиною лише 1,75 км. Його ціна — 501,77 млн гривень, тобто понад 286 млн за кілометр. Виконавцем обрали «Онур Конструкціон Інтернешнл» — турецьку компанію, що вже багато років отримує найбільші столичні дорожні підряди.

«Онур» має давню історію роботи з київськими структурами: з 2016 року між компанією та «Київавтодором» укладено 17 угод на понад 5,4 млрд гривень. Попри високі обсяги фінансування, співпраця не раз ставала предметом кримінальних розслідувань — слідчі підозрювали завищення вартості робіт, використання старих матеріалів і виведення бюджетних коштів у готівку.

Другим великим підрядом став ремонт шляхопроводу на вул. Рейгана через колії швидкісного трамваю. Контракт на 238 млн грн отримала компанія «Ростдорстрой» — структура, пов’язана з оточенням ексмера Одеси Геннадія Труханова. Договір підписали без конкуренції — лише через три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства.

Ще один контракт перевищив 120 млн гривень і стосувався демонтажу цеху №5 заводу «Більшовик». Саме він стоїть на шляху завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Перша спроба демонтувати будівлю у 2023 році за 91 млн провалилася, роботи не виконали. Восени 2025-го столиця вирішила повторити конкурс — і цього разу вартість зросла до 121,12 млн грн. Підряд отримав консорціум «Промбуд Технолоджи», створений лише за два тижні до оголошення тендеру, а підписати договір вдалося лише через суд.

Управління освіти Шевченківського району уклало контракт на реконструкцію будівель дитсадка №155 з облаштуванням укриття — на 222,65 млн грн. Печерська РДА підписала договір на будівництво укриття для школи №181 вартістю 207,15 млн грн. Такі об’єкти залишаються серед найбільш фінансово затратних у системі столичної освіти.

Паралельно підприємство «Київавтошляхміст» замовило протиаварійні роботи на шляхопроводі по вулиці Олександри Екстер — ще майже 155 млн гривень.

Друга за обсягом стаття витрат — електроенергія. На неї витрачено 371,63 млн гривень, з яких 317 млн — закупівля для КП «Київпастранс».

Третє місце серед витрат зайняли транспортні засоби: загалом 222,9 млн грн, більшість — купівля 30 самоскидів для «Київавтодору» майже на 210 млн грн.

У жовтні в закупівлях столиці брали участь 473 розпорядники коштів. Найактивнішим замовником стала комунальна корпорація «Київавтодор», що уклала шість договорів на загальну суму 953 млн грн. Саме ця структура традиційно посідає перше місце за обсягом коштів, які місто спрямовує на дорожню інфраструктуру.

За даними YouControl, головним підрядником жовтня став «Онур Конструкціон Інтернешнл», який отримав контрактів на понад пів мільярда гривень лише за один місяць. Компанія має тривалий досвід участі у великих дорожніх тендерах по всій Україні та вже уклала договорів на 84 млрд грн у різних регіонах.

Аналітики наголошують, що структура київських витрат фактично не змінюється: більшість коштів і надалі отримують ті самі кілька компаній, які багато років домінують у сфері дорожнього будівництва. Попри корупційні скандали, провалені тендери чи кримінальні провадження, підрядники продовжують отримувати багатомільйонні контракти.

У жовтні столиця знову фактично повторила тенденцію попередніх місяців: основні витрати — дороги, укриття, енергетика і комунальна техніка. При цьому вартість окремих об’єктів зростає, а конкуренція на тендерах часто мінімальна або відсутня.

Останні новини