Понеділок, 8 Вересня, 2025

Рада підприємців пропонує альтернативи підвищенню податків

Важливі новини

В Україні збільшують виробництво ракет

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Ці дані були оприлюднені виданням Defense Express, яке зазначило, що на початку 2024 року виробництво ракет було обмеженим, але вже до осені темпи значно збільшилися. Хоча рівень виробництва в Україні ще не може зрівнятись з потужностями Росії, такі темпи є важливим кроком у розвитку оборонної індустрії країни. Зокрема, українські Збройні Сили отримують на озброєння новітні ракети, серед яких, ймовірно, є модернізовані варіанти крилатої ракети “Нептун” у наземному виконанні.

Цей прогрес є частиною більш широкої стратегії розвитку оборонної промисловості, в рамках якої понад 800 українських компаній працюють над створенням та вдосконаленням озброєння для Сил оборони. Важливо, що більшість з цих компаній активно співпрацюють із державними структурами, а виробництво озброєнь є одним з пріоритетних напрямків у умовах війни.

Попри те, що показники виробництва ракет поки що не досягли рівня Росії, яка щомісяця виготовляє до 90 ракет, в тому числі 20 балістичних, такі кроки є важливими для зміцнення обороноздатності України. Олександр Мусієнко, військовий експерт, зазначає, що в контексті поточної війни збільшення обсягів виробництва ракет є стратегічно важливим фактором для підтримки стабільності оборонної промисловості та забезпечення потреб Збройних Сил.

Словацькі гаубиці Zuzana 2 виявилися ненадійними для ЗСУ

У контексті модернізації українського війська та міжнародної військової допомоги, триває обговорення ефективності різних систем озброєння. Серед фахівців виникла дискусія щодо технічних характеристик та надійності деяких зразків артилерійського озброєння, що надійшли до України від міжнародних партнерів.

Основними проблемами словацьких гаубиць виявилися: ушкодження в гідравлічній системі, знос і деформація затвора і пускового механізму, несправність двигуна.

Варто зазначити, що низка машин виявилися несправними вже після кількох днів експлуатації, якісь протрималися кілька місяців. Рекорд – 1 рік і 1 місяць.

У всіх випадках несправні гаубиці відправляли на ремонт до Словаччини. За нашою інформацією, ремонт було завершено тільки на двох установках. Їхня подальша доля невідома.

Корупція, як гангрена з’їдає Україну

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Директор юридичного департаменту Нацбанку Олександр Зима повинен бути відсторонений від виконання обовʼязків на час розслідування кримінального провадження проти нього. Йдеться про ймовірне зловживання Зимою владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків. Таку думку висловив експерт з питань безпеки Сергій Шабовта.

У нас сьогодні держава з’їдена повністю корупцією. І річ у тім, що ті чиновники, які відпрацьовують свої завдання по цьому “напрямку” – їх захищають, в будь-який спосіб. Я переконаний, що коли вже відкрити провадження, коли вже доведені певні обставини злочинів – тобто присутні потерпілі – на цьому фоні, звісно, чиновник повинен бути відсторонений від займаної посади. І повірте мені, що процесуальних норм для цього більше ніж достатньо

За його словами, чиновникам можуть допомагати уникати кримінальної відповідальності впливові особи. Зокрема, у випадку з Зимою, це може бути керівництво Нацбанку, яке теж, ймовірно, є співучасником і організатором порушень.

“Корупція – це поки що невиліковна хвороба України, яка її з’їдає, як гангрена, і якихось рішучих дій чи рішень поки що ніхто не приймає… такі чиновники (як Зима – ред.) повинні бути відсторонені щонайменше від займаної посади на час проведення слідства, і звільнені по факту доведення вини у суді і завершенні справи”, – підкреслив Шабовта.

Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у кримінальному провадженні щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Національного банку України Олександром Зимою.

Кримінальна справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані “Конкордом” проти НБУ. У документі йшлося про чотири позови банку “Конкорд” до НБУ, у яких банк вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

Співзасновниця “АТ “АКБ “Конкорд” Олена Сосєдка заявила, що Національний банк України проігнорував пропозиції акціонерів банку “Конкорд” перед його ліквідацією, а потім ще й за вказівкою регулятора їх позбавили права на справедливий суд.

У Вінниці підприємці привласнили 590 тисяч на пожежний резервуар для школи

У Вінниці двоє підприємців постануть перед судом за шахрайство із коштами на облаштування пожежної безпеки. Як повідомляє обласна поліція, бізнесмени уклали фіктивний договір із навчальним закладом на встановлення поліетиленового пожежного резервуара, однак після отримання 590 тисяч гривень не виконали жодних робіт. Слідство встановило, що підприємці діяли за попередньою змовою. Отримані кошти вони просто привласнили. Обвинувальний […]

Порушено 30 кримінальних справ за корупцію при будівництві фортифікацій

Під час розслідування корупційних схем, що пов'язані з будівництвом фортифікаційних споруд, правоохоронні органи України розпочали близько 30 кримінальних проваджень. Сума коштів, що фігурує у цих справах, нараховує понад 20 мільярдів гривень. Ця інформація викликає серйозне занепокоєння стосовно ефективності управління державними фінансами та контролю за витратами на потреби оборони. Виявлені порушення свідчать про необхідність посилення механізмів контролю та перегляду процедур у галузі будівництва оборонних споруд для запобігання подібним випадкам у майбутньому. Реакція суспільства та владних структур на ці факти буде визначальною для забезпечення прозорості та відповідальності у сфері використання державних коштів та збереження національної безпеки.

Такі цифри навели правоохоронці на закритому засіданні слідчої комісії Ради з питань фортифікацій, заявив секретар ТСК Михайло Бондар. Він повідомив у кулуарах Ради, що подробиці про ці справи розкриють на наступному засіданні комісії за тиждень.

За словами Бондаря, Міноборони та обласні військові адміністрації мають дати інформацію про освоєння бюджетних грошей на будівництво укріплень, графік їхнього зведення та місце розташування. Після цього депутати плануватимуть ревізію фортифікацій.

“Наразі вже відкрито близько 30 кримінальних проваджень щодо розтрати коштів під час побудови фортифікаційних споруд. Члени комісії від «Слуг народу», почувши такі цифри, одразу спробували захищати розпорядників коштів. А левова частка – це військово-цивільні адміністрації – це вертикаль президента. Наступного разу ми маємо отримати по кожному провадженню – за якою статтею, хто там фігурує і які суми”, – сказав Бондар.

Головною темою дискусії стали пропозиції щодо потенційного підвищення податків. Учасники зустрічі мали можливість обмінятися думками та аргументами стосовно різних аспектів цього складного питання.

Переважну частину зустрічі представники бізнесу зосередили на пропозиціях щодо альтернативних способів поповнення бюджету. Дві особи, які були присутні на зустрічі, зазначили, що обговорення було більше про альтернативні джерела доходів, ніж про податкові зміни.

Серед висловлених пропозицій, які озвучили члени Ради підприємців, були наступні заходи для детінізації економіки:

За словами одного з учасників, які були присутні на зустрічі, бізнесмени не надали конкретних розрахунків щодо того, як запропоновані заходи можуть вплинути на бюджет.

Також обговорювалася можливість скасування програми “українського кешбеку”, яка може обійтися бюджету від 1 до 3 мільярдів гривень у цьому році, залежно від моделі реалізації.

Державні службовці погодилися з необхідністю детінізації, але зазначили, що цей процес не дасть швидких результатів, тоді як фінансування армії потрібно вже зараз.

Хоча підвищення податків виглядає неминучим, питання щодо конкретних заходів залишаються відкритими, і дискусії продовжаться на рівні профільних комітетів. Однією з можливих альтернатив військовому збору розглядається підвищення ПДВ, але остаточні рішення ще не прийняті.

Останні новини