Радник Байдена заявив, що далекобійні ракети не матимуть вирішального значення для України

Участь командувача Об'єднаних сил ЗСУ, Юрія Содоля, у парламентському засіданні виявилася вирішальною та напруженою. Він виступив із заявою, що відображає надзвичайну серйозність стану справ у сфері оборони України. Питання про нестачу військового особового складу нині стоїть на передньому краї. Командувач зазначив, що відоме оперативно-стратегічне угруповання військ під назвою "Хортиця", яким він керує, стикається з недостатньою кількістю військовослужбовців, що надзвичайно обмежує їхні можливості на фронті. Він розповів, що підрозділи, які зазвичай повинні налічувати 8-10 бійців, зараз складаються із 2-4 осіб. Це призводить до серйозного зниження ефективності оборони, особливо у контексті зростання загрози від нових технологій, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Содоль підкреслив, що головне навантаження лягає на особовий склад механізованих та піхотних підрозділів, і з недостатньою кількістю військовослужбовців важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він виразив обурення тим, що відповідні бригади мають обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Завершивши свій виступ, Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію з метою забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни.

Виступ командувача Об'єднаних сил ЗСУ, Юрія Содоля, у парламенті викликав серйозне занепокоєння стосовно стану обороноздатності України. Проблема недостатньої кількості військовослужбовців у військових підрозділах, особливо у групі "Хортиця", висунула нагальну потребу в усуненні цього недоліку. Нестача бійців суттєво обмежує ефективність оборони, що стає особливо актуальним з появою нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Заклик командувача до прийняття законопроєкту про мобілізацію є важливим кроком у забезпеченні потрібної кількості бійців для армії та збереженні ефективності оборони країни.

Виявлення нечесності заступника директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Гізо Углави, стає невід’ємною складовою боротьби проти корупції в країні. Голова "Центру протидії корупції", Віталій Шабунін, у своїй останній заяві, підкреслив, що цей випадок наочно демонструє недоліки у системі відбору та перевірки персоналу, проведених саме Центром під час конкурсних процедур. Це свідчить про неефективність заходів, які мають на меті забезпечення чесності та компетентності кандидатів на ключові посади в органах боротьби з корупцією.

Підтвердження нечесності одного з високопосадовців НАБУ є сигналом для серйозного перегляду процедур відбору та перевірки кандидатів. Це також вимагає посилення контролю та внесення відповідних змін у роботу Центру протидії корупції з метою забезпечення абсолютної прозорості та об'єктивності у відборі кадрів. Необхідно вжити кардинальних заходів для зміцнення довіри громадськості до процесу відбору та роботи антикорупційних органів загалом.

Це стало очевидним через той факт, що саме Віталій Шабунін очолював раду громадського контролю при НАБУ в період формування першого складу бюро. Його колегами в цій раді у 2015–2016 роках були його співробітники з ЦПК, Дар’я Каленюк, а також Денис Бігус і нинішній член Вищої ради правосуддя Роман Маселко.

Згаданий Гізо Углава був призначений першим заступником директора НАБУ у квітні 2015 року на підставі розпорядження від керівника бюро Артема Ситника.

Створення НАБУ було однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ), а громадський контроль за відбором доброчесних та незалежних працівників був доручений антикорупційним активістам під керівництвом Віталія Шабуніна. Однак за оцінками експертів, більшість досягнень, які він приписував собі, фактично виявилися непродуктивними.

Нагадаємо, що цей скандал пов’язаний з витоком інформації, до якого, за даними експертів, причетні самі антикорупціонери, зокрема Віталій Шабунін і Денис Бігус, які в своїх “розслідуваннях” користувалися витоками інформації з НАБУ.

На даний момент стосовно Віталія Шабуніна відкрито кілька кримінальних проваджень. Зокрема, недавно суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України.

Йдеться, зокрема, про те, що Віталій Шабунін, який наразі працює бойовим медиком, переміщується по Києву на автомобілі Nissan Pathfinder, який був ввезений в Україну без митного оформлення як гуманітарна допомога для армії.

Раніше ДБР порушило проти Віталія Шабуніна два кримінальні провадження — за фактом підробки документів від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та ухилення від мобілізації.

Також варто відзначити, що від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, серед яких журналісти, активісти та члени громадських організацій.