Ракетний обстріл залишив без опалення сотні будинків в Києві

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Слідчі з’ясували, що фігурант разом з і спільниками організували схему, за якою деякі військовослужбовці частини знаходилися вдома, а згідно з документами – перебували на службі та отримували за це відповідне грошове забезпечення.

Свої зарплатні банківські картки ці військові віддавали організаторам схеми, які замість них отримували всі виплати. За попередніми даними, за час дії схеми ділки встигли оформити понад 20 осіб та отримати від них до 20 млн грн.

2 серпня 2024 року ДБР спільно зі Нацполіцією затримали заступника командира військової частини та деяких військовослужбовців. Під час обшуків в них виявили та вилучили вогнепальну зброю та боєприпаси, наркотичні засоби та понад 118 тис. доларів США. Заступнику командира військової частини повідомлено про підозру у перевищенні службових повноважень та у пособництві в ухиленні від несення військової служби (ч. 5 ст. 426-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України)

Чоловіку обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 20 млн грн. Підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Слідство триває, встановлюються інші особи, причетні до організації схеми. Також вживаються заходи для арешту майна фігурантів для відшкодування завданих державі збитків.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У коментарі, наданому в інтерв’ю, Денисенко чітко зазначила, що більше не зможе працювати з Безрук. Вона наголосила, що не засуджує її вибір, але стверджує, що це була свідома позиція, яку акторка обрала, виїхавши до країни-агресора.

“Галя Безрук вибрала залишитися в Росії, будувати кар’єру там. З нею я не готова працювати. Навіть якщо вона скаже: ‘Україно, моя рідна, я тебе люблю’, то ні. Це була свідома позиція — вибрати РФ. Я теж якоюсь мірою її розумію, чому вона так зробила. Ми завжди робимо вибір або з любові, або зі страху. Вона зробила вибір зі страху. Бо боялася, що тут її нічого не чекає, зі страху за свою дитину, кар’єру. Але це не та людина, з якою мені по дорозі”, — зазначила акторка.

Денисенко також поділилася своїми думками щодо інших колег, які, незважаючи на те, що багато років працювали в Росії, після початку повномасштабного вторгнення підтримали Україну. Серед них — Катерина Кузнєцова, Любава Грешнова, Михайло Пшеничний. За словами Наталки, вона готова працювати з цими акторами.

“Вони жили в Росії, працювали там. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вони зібрали речі і поїхали звідти. Я готова з ними працювати, звичайно. Вони так само, як і я до повномасштабного вторгнення, не усвідомлювали всієї серйозності ситуації. Поки війна не прийшла до твого дому, ти не розумієш цього”, — підкреслила вона.

Про Галину Безрук

Галина Безрук здобула популярність завдяки своїм ролям у таких серіалах, як “Останній москаль”, “Будиночок на щастя” і “Слуга народу”. З початком повномасштабного вторгнення вона відкрито підтримала путінський режим і переїхала до Росії, де продовжує будувати свою кар’єру.

Попри численні негативні коментарі на свою адресу, акторка довго мовчала про війну, а потім заявила, що вибирає сім’ю, а не батьківщину. Її батьки, які залишилися жити в Києві, також підтримали це рішення.

Нещодавно відбулась конференція "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги", організована міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури разом з виданням "Українська правда". Головною метою заходу було звернення уваги суспільства на необхідність почати процес відновлення країни вже зараз, не чекаючи на закінчення війни. Організатори наголосили, що розмір інвестицій у відновлення складає 148 мільярдів доларів США.

В рамках конференції було обговорено важливі питання щодо спрямування коштів на відновлення інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень через обстріли. Зазначено, що ці кошти можуть бути виділені найближчим часом, щоб забезпечити безпеку та життєздатність економіки та життя громадян.

Однак, такий підхід викликав хвилю критики в соціальних мережах, особливо після руйнування Трипільської ТЕС ракетним ударом російських військ. Деякі користувачі вважають, що витрати на відновлення можуть бути неефективними, оскільки інфраструктура надалі може бути піддана обстрілам та знищена.

У свою чергу, голова Агентства інфраструктури Мустафа Найєм наголосив на важливості проектів з фізичного захисту, зокрема, на будівництві підстанцій, що будуть захищені від ракетних атак. Він переконаний, що такі заходи є необхідними для забезпечення стійкості та безпеки енергетичної системи країни в умовах війни.

Отже, дискусія про спрямування коштів на відновлення під обстрілами триває, і вирішення цього питання визначатиме подальший розвиток та безпеку України.

• Відновлення України під час війни є нагальним завданням, що потребує негайних дій з боку уряду та суспільства.

• Конференція "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги" підкреслила важливість розпочати процес відновлення країни вже зараз, не чекаючи на кінець війни.

• Обговорення розміру інвестицій у відновлення на рівні 148 мільярдів доларів США свідчить про готовність спрямувати значні ресурси на цю мету.

• Хоча існують деякі супротиви та критика щодо неефективності таких витрат через можливість нових обстрілів, проте будівництво захисних споруд, як підстанцій, є важливим кроком для забезпечення безпеки та стійкості енергетичної системи.

• Необхідно продовжувати обговорення та узгодження стратегій відновлення, враховуючи поточні потреби та виклики, щоб максимально ефективно використовувати виділені кошти та забезпечити сталість розвитку країни під час війни.