Ракетний удар Росії по Одесі: подробиці атаки 20 липня

Іван Дорн в одному з нещодавніх інтерв'ю Юрію Дудю повернувся до однієї з найрезонансніших ситуацій у своїй кар'єрі — своєї заяви 8,5 років тому, коли він назвав Росію та Україну «братами». Артист визнав, що тоді його слова були необачними, і він не врахував того контексту, який вже існував між двома країнами на той момент. Водночас, Дорн пояснив, що це була його особиста думка, сформована під впливом певного життєвого досвіду, і що він не мав на увазі нічого більше, аніж братерські стосунки в культурному сенсі.

Але після того, як його слова стали публічними, ситуація змінилася кардинально. Музикант зізнався, що відразу після того інциденту його життя змінилося — почали скасовувати концерти, на нього активно нападали в ЗМІ, а сам він відчував постійний тиск і осуд з боку публіки. «Страшнувато було. Було відчуття, що кожна собака на тебе ображена…», — зізнався Дорн, підкреслюючи, як сильно ця ситуація вплинула на його психологічний стан. Він також зазначив, що навіть досі йому важко повністю відокремити ту емоційну реакцію від його творчої діяльності, адже кожне нове рішення або висловлювання було піддаване жорстокій критиці.

Артист уточнив, що готовий «перефразувати багато речей», але врешті-решт наголосив — «по-іншому б не говорив». Він пояснив, що його життєвий досвід — народження в Челябінську, переїзд до Славутича у 1991 році та виховання в російськомовному середовищі — формував особисту позицію. Дорн також згадав, що має родичів у Башкортостані й проводив там дитячі літа до 16 років.

Інтерв’ю торкнулося питання ролі артиста в суспільстві: Дорн мовив про тиск очікувань «ідеального громадянина» та про складність займати публічну позицію в умовах політично чутливої теми. Розмова з Дудем відбувається у форматі особистих пояснень і спроби артиста відновити діалог із аудиторією після тривалої суспільної реакції на його попередні слова.

У Верховній Раді України зареєстровано проект постанови, що передбачає утворення тимчасової слідчої комісії для ретельного аналізу використання державних фінансових ресурсів на будівництво фортифікаційних споруд та виробництво безпілотних літальних апаратів (дронів). Цю інформацію вказано у проекті постанови №11282, який був оприлюднений на офіційному веб-порталі парламенту. Згідно з вказаним документом, головними завданнями нової Тимчасової Слідчої Комісії будуть: проведення докладного аналізу потреб у безпілотних літальних апаратах, формування державного замовлення на їх виготовлення та закупівлю, а також аналіз постачання дронів до військових підрозділів. Крім того, комісія проведе огляд облаштування фортифікаційних споруд на лініях зіткнення та докладно проаналізує цільове використання державних коштів, виділених на їх будівництво. У зазначеному проекті постанови пропонується склад Тимчасової Слідчої Комісії, до якого входитимуть 15 народних депутатів. На посаду голови комісії пропонується обрати депутата Миколу Задорожнього, а на посаду заступника – Михайла Цимбалюка.

Серед потенційних членів комісії зазначаються депутати Андрій Богданець, Єлізавета Богуцька, Михайло Бондар, Віталій Борт, Анатолій Бурміч, Олександр Горенюк, Олексій Жмеренецький, Роман Костенко та Дмитро Костюк.

За словами парламентаря Олексія Гончаренка, голосування за постанову про створення ТСК відбудеться сьогодні, 22 травня, під час засідання Верховної Ради.

Вчора, 21 травня, роботу парламенту призупинили через те, що депутати двох фракцій заблокували трибуну, вимагаючи внесення на голосування законопроекту щодо заборони УПЦ МП та створення ТСК щодо фортифікацій і дронів.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив перед громадськістю деталі зібраного ним звіту, який налічує понад 250 сторінок, щодо нападів на УПЦ, її священиків та церкви. У відеозверненні він знову висловив свою турботу щодо майбутнього законопроекту 8371, який має на меті заборонити УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті. За його словами, такі напади та обмеження прав вірян є абсолютно неприпустимими і можуть лише поділити суспільство.

Амстердам підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та відмежовується від ідеології "русского мира". Він нагадав про публічну позицію митрополита Київського Онуфрія стосовно цих питань. Зазначивши, що УПЦ повністю підтримує державу Україну та закликає до її захисту, особливо в умовах російського вторгнення.

Додатково, Амстердам виступив із закликом до підтримки України з боку США, наголошуючи на критичній важливості підтримки для обох країн. Його запитання щодо майбутньої довіри до США після подій у Кабулі та Києві залишається актуальним для багатьох.

У висновках до цієї статті важливо підкреслити, що позиція адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама є важливим кроком у захисті прав вірян та запобіганні подальшим нападам на церковні споруди та духовенство. Він чітко висловив свою турботу щодо майбутнього законопроекту 8371, який може стати загрозою для свободи віросповідання в Україні. Також важливо підкреслити, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та є повністю відділеною від ідеології "русского мира". Заклик Роберта Амстердама до підтримки України з боку США є актуальним та важливим у контексті геополітичної ситуації та потреби у зміцненні міжнародної підтримки в обороні суверенітету країни.