П’ятниця, 15 Травня, 2026

В Україні обговорюють “Список під*расів-2026”: реакція Богдана та бурхливі коментарі в мережі

Важливі новини

Українська сталеливарна промисловость знаходиться під загрозою знищення через наближення фронту до Покровська

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

The Economist вказує, що під загрозою – найбільша шахта з видобутку коксівного вугілля в Україні «Червоноармійська Західна» і Покровський гірничо-збагачувальний комбінат.

Видання нагадує, що 2021 року Україна посідала 14 місце у світі з виробництва сталі, але торік вона опустилася на 24 місце. Із втратою найбільшої шахти, де видобувають вугілля для металургії, РФ вдасться «знищити решту сталеливарної промисловості України».

Причому, йдеться у статті, для цього необов’язково брати Покровськ.

«У міру просування вони (російські війська – Ред.) спробують відключити електропостачання і перекрити головну дорогу, якою вугілля надходить на захід до решти сталеливарних заводів. Потім вони зроблять те саме на іншій меншій шахті з видобутку коксівного вугілля за 18 км на північ від Удачного, у Добропіллі», – пише британський журнал.

Легка вечеря — ключ до здорового сну та самопочуття

Вечеря — це не просто завершення активного дня, а важлива складова здорового способу життя. Від того, що ми їмо ввечері, залежить не лише якість сну, а й робота травної системи, настрій та енергетичний рівень наступного дня. Дієтологи підкреслюють, що критично важливо не стільки відмовлятися від їжі після певного часу, скільки правильно підбирати продукти для вечірнього раціону.

Тяжкі та жирні страви уповільнюють травлення, створюючи відчуття важкості та заважаючи організму відпочивати. Стейки, ковбаси, картопля фрі або смажені страви можуть призвести до печії, дискомфорту у шлунку та безсоння. Для підтримки легкості та комфорту краще обирати запечену курку, парову рибу, овочеві омлети або легкі салати. Такі продукти легко засвоюються і не перевантажують організм, дозволяючи йому максимально відновитися під час сну.

Навіть невелика доза кофеїну може вплинути на нервову систему ще кілька годин після вживання. Це стосується не лише кави, а й чорного чаю, шоколаду, енергетичних напоїв. Увечері краще обрати трав’яні чаї — з ромашкою, м’ятою чи мелісою. Вони заспокоюють, знімають напругу і готують організм до сну.

Прості вуглеводи миттєво підвищують рівень цукру, але потім викликають різке падіння, через що може з’явитися нічний голод або неспокійний сон. Дієтологи радять замість цього обирати складні вуглеводи — гречку, кіноа, булгур або овсянку. Вони забезпечують тривале відчуття ситості без шкоди для фігури.

Попри міф про те, що келих вина допомагає заснути, алкоголь насправді погіршує якість сну. Він порушує природні фази відпочинку, зневоднює організм і провокує набряки. Кращою альтернативою стане склянка теплої води з лимоном або безалкогольний трав’яний напій.

Копченості, ковбаси, консерви містять надлишок солі, яка затримує воду в організмі і створює навантаження на нирки. Це часто призводить до ранкових набряків. Замість цього варто обрати тушковані овочі, йогурт без добавок чи шматочок м’якого сиру — легкі продукти, що допомагають травленню.

Вечеря має бути легкою, поживною і не стимулювати нервову систему. Ідеальний час для останнього прийому їжі — за 2–3 години до сну. Якщо зробити вибір на користь здорових страв, організм віддячить якісним відпочинком і гарним самопочуттям вранці.

Зеленський ініціював візит Фіцо до Києва: новий етап у відносинах України та Словаччини

2 травня президент України Володимир Зеленський провів телефонну бесіду...

Олександр Усик: від рингу до політичної арени

Олександр Усик, знаний боксер і абсолютний чемпіон світу, має...

Закупівля критичного обладнання в умовах енергетичної кризи: проблеми та виклики

На тлі постійних ударів по українській енергосистемі забезпечення безперебійного функціонування критичної інфраструктури стає питанням стратегічної важливості. Закупівля спеціалізованого обладнання для відновлення електричних мереж та енергетичних об’єктів прямо впливає на національну безпеку. Проте спосіб розподілу бюджетних коштів у цій сфері часто викликає серйозні запитання щодо прозорості та ефективності витрат.

9 лютого 2026 року Державне підприємство «Відновлення критичної інфраструктури» (код ЄДРПОУ 38054466) уклало чотири великі договори на загальну суму 1 584 332 966,40 гривень. Всі закупівлі були проведені в рамках програми КПК 3111000, без відкритого конкурсу, з посиланням на спеціальні процедури, передбачені законодавством для термінового відновлення критичних об’єктів. Такий підхід, з одного боку, дозволяє оперативно реагувати на аварійні ситуації, але з іншого — створює ризики непрозорого використання державних коштів і потенційного зловживання процедурою неконкурентних закупівель.

Фактичне пакетне підписання угод на понад півтора мільярда гривень протягом одного дня свідчить про заздалегідь спланований розподіл коштів. Такий підхід виключає ринкову конкуренцію і позбавляє державу можливості отримати найкращу цінову пропозицію.

Основним отримувачем фінансування стало ТОВ «РСЕ Груп Україна» (код 44971187). До листопада 2025 року компанія мала назву «АКСІС ТЕХНОЛОДЖІ». За офіційною фінансовою звітністю за 2022–2024 роки підприємство декларувало нульовий дохід. Попри це, воно отримало стратегічні державні замовлення в умовах воєнного часу.

ДП «Відновлення критичної інфраструктури» очолює Євген Крамаренко. Підприємство перебуває у сфері управління Міністерства розвитку громад та територій, яке очолює Олексій Кулеба. Саме в межах цієї управлінської вертикалі було погоджено застосування неконкурентної моделі закупівлі.

Окремі умови договорів виглядають ризикованими для бюджету. Передбачено значні авансові платежі без обов’язкових банківських гарантій. Крім того, угоди допускають можливість зміни ціни або комплектації після підписання контрактів. Така конструкція дозволяє коригувати фінансові параметри вже в процесі виконання, що створює додаткові ризики для державних коштів.

Відмова від відкритої конкуренції та незалежної перевірки ринкової вартості у випадку стратегічних закупівель на мільярди гривень фактично концентрує фінансові рішення в ручному режимі. В умовах війни, коли кожна гривня бюджету має працювати на відновлення країни, такі механізми потребують максимальної публічної прозорості та контролю.

Нещодавно в інформаційному полі України з’явилася сенсація, пов’язана з інтерв’ю Кирила Буданова, керівника Головного управління розвідки. Під час бесіди для видання Бабель, у відеозапису виявили червоний блокнот із провокаційним написом, який спровокував жваве обговорення у соціальних мережах.

На опублікованих фотографіях з кабінету Буданова користувачі помітили не лише шахи та ікону, але й записник із яскравим надписом “Список під*расів-2026”. Цей предмет став основою для численних жартів і дискусій у публічному просторі.

Екс-глава Офісу Президента Андрій Богдан не змусив себе чекати з реакцією і вирішив прокоментувати ситуацію в своєму характерному іронічному стилі. Він зазначив, що розуміє, чому цей документ має таку назву і чому вказано рік 2026, проте запитав, хто зробив відкриття блокнота і чому рік потрібно змінювати, якщо обставини залишаються незмінними. Ця заява виглядала як саркастичний натяк, що підштовхнуло користувачів мережі до активного обговорення.

Допис Богдана швидко набрав популярності, викликавши хвилю коментарів. Деякі користувачі підтримали жартівливий настрій, інші ж вступили в серйозні дискусії, намагаючись проаналізувати ситуацію. Богдан продовжував іронізувати, активно спілкуючись з підписниками та підсилюючи загальний настрій обговорення.

Крім того, він опублікував зображення, створене за допомогою штучного інтелекту, на якому його зображено в автомобілі з іншим блокнотом, в якому йдеться про “Список пі**сів 2019”. Цим він провів паралель із роком, коли до влади прийшла команда Володимира Зеленського, що додало ще один шар іронії.

Інтерв’ю Буданова, яке стало каталізатором даного резонансу, викликало зацікавленість не лише змістом, а й візуальними елементами. Подібні моменти часто стають вірусними, поєднуючи елементи формальності та неформальності. У цьому випадку предмет, що потрапив в об'єктив, став інформаційним приводом, який вийшов за межі самого інтерв’ю.

Ця ситуація підкреслює, як навіть дрібні деталі можуть формувати медійний порядок денний. У час, коли громадськість зосереджена на публічних постатях, будь-який елемент може стати об'єктом обговорення, інтерпретацій та політичних натяків. Реакція Богдана додатково підірвала інтерес до теми, перетворивши її на вірусний кейс у українському інформаційному середовищі.

Наразі сам Кирило Буданов не коментував ситуацію з блокнотом, що залишає місце для роздумів. Чи був цей елемент випадковим, чи мав інший сенс – залишається загадкою, але його інформаційний вплив вже яскраво проявився.

Останні новини