Раніше судимий за хабар регіонал Ігор Осипенко очолив відділ Обухівського РТЦК

У вересні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило 75 перевірок декларацій, обраних за ризик-орієнтованим підходом. Результати цих перевірок продемонстрували серйозні порушення, що ставлять під сумнів точність та правдивість поданих відомостей. У більшості випадків було зафіксовано порушення, які підтвердили недостовірність декларацій.

Згідно з результатами, у 43 з 75 перевірених декларацій (понад 57%) виявлено значні розбіжності між заявленими даними та фактичним майном чи доходами. Сукупна сума таких розбіжностей становить більше 461,7 мільйона гривень. Особливо серйозними є випадки, коли в деклараціях було виявлено необґрунтованість активів на загальну суму понад 3 мільйони гривень, а також ознаки незаконного збагачення на суму понад 9,1 мільйона гривень.

Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.

НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.

У 2023 році було виділено значні кошти з державного бюджету на функціонування Верховної Ради України. Загалом 2,6 мільярда гривень було спрямовано на операційну діяльність парламенту, з яких 13,7 мільйонів гривень витрачено на організацію візитів делегацій за кордон. Проте важливо відзначити, що з цієї суми лише 109,4 мільйонів гривень було повернуто до державного бюджету.

У 2024 році обсяг фінансування роботи Ради зросли, і на ці цілі виділено 2 947,1 мільярда гривень. Варто зазначити, що з уведенням воєнного стану, Верховна Рада України веде роботу в умовах максимальної економії державних коштів.

• У 2023 році державні кошти на операційну роботу Верховної Ради України склали 2,6 мільярда гривень, з яких 13,7 мільйонів гривень було використано на організацію візитів делегацій за кордон.

• Загалом у бюджеті було передбачено понад 2,7 мільярда гривень для підтримки роботи парламенту, і з цієї суми витрачено близько 2,59 мільярда гривень, з яких частина була повернута до державного бюджету.

• У 2024 році на фінансування діяльності Верховної Ради було виділено майже 2,95 мільярда гривень.

• Варто відзначити, що з уведенням воєнного стану Верховна Рада працює в режимі максимальної економії державних коштів, що є важливим фактором у контексті ефективного використання бюджетних ресурсів.

Вищий антикорупційний суд ухвалив виправдувальний вирок стосовно двох колишніх працівників Державного бюро розслідувань, яких обвинувачували у причетності до провокації підкупу посадової особи. Про це повідомляють українські судові оглядачі з посиланням на рішення суду. Колегія суддів дійшла висновку, що зібрані у справі матеріали не підтверджують наявність складу злочину, а самі докази були отримані з порушенням принципів допустимості.

Під час розгляду справи суд встановив, що ключові епізоди обвинувачення ґрунтувалися на діях, які мали ознаки штучного створення ситуації для фіксації злочину. Фактично, за оцінкою суду, правоохоронці не зафіксували реального наміру вчинити корупційне правопорушення без втручання третіх осіб. Саме це стало підставою для повного виправдання обвинувачених.

У ході розслідування з’ясувалося, що заявник неодноразово співпрацював із правоохоронними органами у викритті корупційних злочинів, отримуючи за це винагороду, і в цьому випадку його дії були під контролем СБУ. Свідки підтвердили, що чоловік мав власну мотивацію та отримував вказівки від інших осіб.

Суд визнав, що працівники ДБР не здійснювали злочинних дій і що обвинувачення було штучним, зумовленим конфліктом між різними правоохоронними органами. Також матеріали щодо третього обвинуваченого виділено в окреме провадження через його мобілізацію.

Рішення ВАКС підкреслює важливість об’єктивного оцінювання доказів та виключення провокацій при розслідуванні корупційних справ.

Виходячи з останнього розгляду справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, його випустили під особисте зобов'язання, звільнивши від запобіжного заходу, що викликає ряд питань у громадськості. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд ухвалив таке рішення, і він підкреслив, що судячи з трансляції засідання, прокурор був відсутній, що, м'яко кажучи, дивно. На додаток, суд відправив справу до Національної поліції після того, як НАБУ і САП не знайшли достатніх доказів для підтримки підозри. Суддя Ярослав Шкодін, коментуючи цю ситуацію, висловив здивування: "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд?".

Щодо самого Лієва, його вже раніше взяли під варту з заставою в розмірі 50 мільйонів гривень, проте він був відпущений під особисте зобов'язання. Однак, після скасування цього рішення ВАКСом 9 квітня, він не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Таким чином, експосадовець залишився без запобіжного заходу.

ВАКС 17 квітня повторно розглядав клопотання щодо зміни запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення це питання залишилося без розгляду. Ці нові обставини породжують додаткові запитання стосовно правосуддя та професіоналізму у вирішенні подібних справ.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Рішення суду щодо звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання викликає значні сумніви серед громадськості, особливо з урахуванням відсутності прокурора на засіданні.

• Передача справи до Національної поліції після відсутності достатніх доказів від НАБУ і САП підкреслює неоднозначність інформації, що надходить у судові органи.

• Повторне розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу ВАКСом, а також його відкладення за згодою обвинувачення, створює враження про можливі проблеми в судовій системі, які потребують додаткового розгляду та уваги з боку громадськості.