Вівторок, 2 Червня, 2026

Рейтинг довіри до Путіна продовжує падати шостий тиждень поспіль

Важливі новини

Як блогери й влада Одеси злили ворогу стратегічну інформацію

Після чергової ракетної атаки на Одесу в мережі з’явилася хвиля обурення через необережність місцевих блогерів і представників влади, які розголосили інформацію, що могла допомогти ворогу. Військовий оглядач Олександр Коваленко вказує, що це стало прямим наведенням для російських ракет. Сьогодні, об 11:54, з території тимчасово окупованого Криму було здійснено пуск російської балістичної ракети 9М723 ОТРК “Іскандер-М” […]

The post Як блогери й влада Одеси злили ворогу стратегічну інформацію first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Адміністрація Трампа виступає проти референдуму як умови мирних переговорів

Адміністрація Дональда Трампа виступає проти проведення референдуму як елемента можливого мирного врегулювання та розглядає таку ініціативу як свідоме затягування переговорного процесу. Про це повідомляють джерела, обізнані з перебігом консультацій. За інформацією співрозмовників, позицію Вашингтона було донесено під час контактів на високому рівні. У Білому домі вважають, що винесення ключових питань на референдум не наближає сторони […]

Стрілянина на вулиці Чернігова викликала широкий резонанс

19 квітня 2026 року в Чернігові відбулася стрілянина, що...

Андрій Сибіга запропонував створити продовольчий хаб в Омані

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

У середу, 23 жовтня, під час візиту до Оману, Сибіга провів переговори з міністром економіки султанату доктором Саідом бен Мохамедом бен Ахмедом Аль-Сакрі.

Голова МЗС висловив зацікавленість України в розвитку відносин з Оманом та державами Затоки в низці сфер, серед яких торгівля, інвестиції, експорт продовольства, розвиток відновлюваної енергетики та технологій.

Міністр запропонував оманській стороні розглянути можливість створення продовольчого хабу для української продукції та її подальшого просування на ринки держав східної Африки

Сибіга наголосив, що попри війну та удари росії по українській портовій інфраструктурі та цивільним суднам, Україна залишається одним з гарантів світової продовольчої безпеки. “Він запевнив у готовності України і надалі бути надійним партнером для держав Близького Сходу та Африки у постачанні критично необхідного продовольства. Міністр запросив оманську сторону взяти участь у третьому Продовольчому саміті, який відбудеться цьогоріч у Києві”, – зазначили у МЗС.

Сторони, як повідомляється, “погодилися, що російська агресія проти України призвела до негативних глобальних наслідків, зокрема загострення цілої низки криз: продовольчої, енергетичної, безпекової та інших”.

Сибіга поінформував співрозмовника про ситуацію на полі бою та Формулу миру як єдиний шлях до відновлення всеосяжного, справедливого та тривалого миру. Він висловив вдячність оманській стороні за принципову підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, принципів Статуту ООН.

Очільник МЗС також поінформував про російський терор проти української енергосистеми та озвучив пріоритетні потреби нашої держави в енергетичній підтримці напередодні зими.

Міністри окремо погодилися із важливістю започаткування діяльності двосторонньої міжурядової комісії, проведення її першого засідання. Вони обговорили можливість направлення взаємних бізнес-місій для вивчення можливостей співпраці та створення постійно діючого механізму бізнес-ради для розвитку двосторонньої торгівлі.

Сторони приділили увагу перспективам нарощування договірно-правової бази для зміцнення торговельних звʼязків, укладення угод про уникнення подвійного оподаткування та преференційну торгівлю.

Сибіга також запросив оманську сторону взяти участь у наступній конференції з відновлення України та відігравати активну роль у відбудові нашої держави. Сторони приділили окрему увагу розвитку співпраці в культурно-гуманітарній сфері.

Управління державним боргом: Рахункова палата підсумовує результати аудиту в умовах війни

Рахункова палата України оприлюднила Звіт про результати аудиту відповідності за темою «Управління державним боргом», який став першим подібним оглядом за останнє десятиліття. Висновки аудиту показали значну трансформацію боргової політики країни в умовах повномасштабної війни з Росією, що суттєво змінила економічну ситуацію в Україні.

За даними Рахункової палати, з початком російської агресії витрати держави на оборону та забезпечення безпеки різко зросли, що стало основним фактором зміни боргових зобов’язань. Однак, на тлі військових дій, окупація частини територій і руйнування інфраструктури призвели до значного спаду в економіці. Зокрема, падіння виробництва, скорочення експорту та інвестицій негативно позначилися на валовому внутрішньому продукті (ВВП), що у свою чергу створило умови для стрімкого зростання дефіциту державного бюджету.

Станом на результативний період аудиту обсяг державного боргу України зріс утричі — до 7,4 трлн грн. Частка зовнішніх запозичень у загальному обсязі боргу збільшилася з 47 до 75 %, а їх сума досягла 4,3 трлн грн. Таким чином, борговий портфель України став критично залежним від зовнішніх кредиторів і характеризується підвищеними валютними ризиками та ризиками рефінансування.

Протягом 2022 року – першого півріччя 2025 року співвідношення держборгу до ВВП коливалося у межах від 77,8 % до 90,9 %. Це значно перевищує безпечний поріг у 60 % ВВП, визначений Бюджетним кодексом України (хоча на період воєнного стану ці обмеження призупинені). Аудитори наголошують, що йдеться про надмірне боргове навантаження на державний бюджет.

Дефіцит бюджету демонстрував вибухове зростання: у 2022 році він збільшився на 460 % порівняно з 2021 роком, у 2023 році — ще на 46,1 %, а у 2024 році — ще на 1,7 %.

За підрахунками Рахункової палати, за 2022 рік – перше півріччя 2025 року витрати на обслуговування та погашення державного боргу становили 3,2 трлн грн. Фактично близько 20 % усіх видатків державного бюджету в цей період йшло на виконання боргових зобов’язань.

Аудитори попереджають: у таких умовах можливості держави фінансувати соціальні програми, розвиток інфраструктури та відбудову суттєво обмежуються, адже значна частина ресурсу спрямовується на борги.

Окремий блок зауважень стосується нормативної неврегульованості управління держборгом. Рахункова палата констатує, що:

не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки;

не розроблялися проєкти бюджетних декларацій на 2023–2025 та 2024–2026 роки (через призупинення відповідних вимог Бюджетного кодексу).

Усе це, на думку аудиторів, суттєво обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та прогнозування витрат на обслуговування боргу.

Ще один показовий приклад — створення Боргового агентства. Постановою Кабміну від 12 лютого 2020 року №127 уряд ухвалив рішення про його утворення, і саме це агентство мало перебрати на себе ключові функції з управління держборгом. Втім, попри п’ять років від моменту ухвалення цієї постанови, фактичного старту його роботи так і не відбулося — відповідного урядового рішення досі немає.

Рахункова палата звернула увагу й на те, що чинні нормативно-правові акти не містять чітко визначених індикаторів боргових ризиків. Така система показників могла б допомогти вчасно оцінювати небезпеки для боргової стійкості, однак на практиці вона відсутня.

Міністерство фінансів у своїх поясненнях стверджує, що ризики враховуються під час планування боргових показників. Водночас матеріали, надані Рахунковій палаті, не містять документального підтвердження проведення такої оцінки.

Результати аудиту показують, що Україна входить у період післявоєнної відбудови з уже надзвичайно високим борговим навантаженням, значною залежністю від зовнішніх кредиторів і відсутністю повноцінно працюючої інституційної моделі управління боргом.

Рахункова палата наголошує: без прозорих стратегій, реального запуску Боргового агентства та чітких індикаторів ризиків буде надзвичайно складно забезпечити боргову стійкість у довгостроковій перспективі й зменшити тиск обслуговування боргу на майбутні бюджети.

В Росії продовжується зняття довіри до Володимира Путіна, про що свідчать нові дані Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД) за період з 6 по 12 квітня. Згідно з опублікованими результатами, позитивне ставлення до президента РФ знизилося до 72%, що є на 1,8 відсоткового пункту нижче, ніж тижнем раніше. Падіння почалося ще в березні, коли загальний рівень зниження становив 5,3%.

Також спостерігається зменшення схвалення діяльності Путіна — цей показник на момент звіту складає 66,7%, що на 1,1 відсоткового пункту менше, ніж у попередній тиждень. Загалом, з початку березня, цей показник впав на 6,6 відсоткового пункту.

Крім особистих показників президента, зниження довіри також торкнулося інших високопосадовців та інститутів. Наприклад, схвалення роботи прем'єр-міністра Михайла Мішустіна зменшилося до 44,7% (зниження на 0,4 п.п.), а довіра до нього досягла 54,6% (мінус 0,5 п.п.). Також оцінка діяльності уряду впала до 40,2% (мінус 0,1 п.п.).

Рейтинг правлячої партії «Єдина Росія» також зазнав втрат, знизившись на 2,4 відсоткового пункту до 27,3%. ВЦВГД також вказує на можливі причини такого падіння, серед яких вказуються посилення обмежень у сфері інтернету та економічні проблеми в країні. Втім, ці фактори подані без глибокого аналізу причин та наслідків.

Важливо відзначити, що нинішні показники довіри є найнижчими з початку війни в Україні. У лютому 2022 року рівень довіри до Путіна складав 73%, а перед вторгненням знизився до 67,2%. Схвалення його дій тоді також було вищим і коливалося між 64% та 70%.

Окрім того, соціологічне дослідження виявило зростаючий запит на мирні переговори з Україною: 67% росіян висловили підтримку цій ідеї, що на 6% більше в порівнянні з попереднім місяцем. Ті, хто підтримує продовження війни, зменшилися до 24% (зниження на 5%).

Отже, останні опитування підтверджують поступове зниження довіри до ключових політичних гравців у Росії, включаючи президента, уряд і правлячу партію. Аналітики вважають, що ці зміни пов'язані з внутрішніми соціально-економічними проблемами та інформаційними обмеженнями, що впливають на суспільні настрої.

Останні новини