Субота, 18 Квітня, 2026

Реконструкція Шулявського шляхопроводу: скандал навколо демонтажу цеху №5 заводу “Більшовик”

Важливі новини

Православні 18 липня вшановують Іоана Багатостраждального

Сьогодні українці відзначають одразу кілька свят — церковних і народних. У православному календарі ця дата присвячена преподобному Іоану Багатостраждальному з Києво-Печерської Лаври. У народі ж свято має назву Омелянів день — вважається, що саме з цього моменту починає спадати літня спека, а природа готується до осіннього переходу. Преподобний Іоан Багатостраждальний жив у XII столітті та […]

Світськість на Закарпатті: Як колишній депутат Микола Греченюк розкошує свою доньку у стилі принцеси

Беатриса Греченюк: Від Закарпаття до Виноградівського благополуччя

У 2015 році, під час депутатства Миколи Греченюка у сільській раді від Партії регіонів, його рідні та близькі отримали принаймні чотири земельні ділянки у Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради та реалізації їхнього права на безкоштовне отримання землі, гарантованого Конституцією. Судові процеси з цього приводу тривали до 2021 року, але зазначені особи успішно відстояли своє право на власність. Сам Микола Греченюк володіє чотирма земельними ділянками та будинком у Підвиноградові, а його дочка Беатриса має три ділянки та власний маєток. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", який успішно бере участь у державних тендерах. Дочка Греченюка, Беатриса, живе розкішним життям, демонструючи його у соціальних мережах, та володіє рестораном у Мукачевому.

У червні 2022 року, коли війна Росії проти України перебувала на своєму піку, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням видати перепустку на виїзд за кордон на термін тривалістю 3 місяці для свого сина, Андрія Петьовки. Підставою для такого запиту була заява про волонтерську діяльність Андрія від імені Благодійного фонду "Наша паляниця". В список осіб, для кого Василь Петьовка просив дозвіл, також увійшов його сват Микола Греченюк. З цього приводу Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адмінпротокол, але після відомостей про те, що і син, і сват повернулися в Україну після волонтерської місії, претензії до нього було скасовано. У липні 2022 року, коли діяли зазначені вище перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. В цей час варто відзначити, що подорож Беатриси до Італії у вересні 2023 року, яка описана у її Instagram, була надзвичайно розкішною, пройшла не в готелі, а в справжньому палаці. Соціальні мережі демонструють багатство і розкош, якими насолоджується дочка колишнього сільського депутата та дружина сина нардепа. Ця розкіш може викликати питання щодо її джерела, особливо з урахуванням того, що Закарпатська область відома своїми поставками незадекларованих товарів через контрабанду.

У результаті дослідження вищезгаданої ситуації можна зробити кілька висновків. По-перше, виявлено низку зв'язків між впливовими особами на Закарпатті, що може свідчити про наявність системної корупції та недостатнього контролю за діяльністю державних посадовців. По-друге, надмірний розкіш та багатство деяких осіб, які мають зв'язки з політичними елітами, породжує питання щодо джерел їхнього доходу та можливого використання корупційних схем. По-третє, необхідно зміцнити механізми контролю та відкритості владних структур для запобігання випадкам зловживання владою та корупції, що підірвав би довіру громадян до державних інститутів. В цілому, розкриття таких ситуацій є важливим кроком у зміцненні демократії та правової держави в Україні.

Як вилікувати жирову хворобу печінки без таблеток: поради дієтолога

Жирна їжа, надлишок цукру та алкоголю — саме ці фактори найчастіше стають причиною розвитку жирової хвороби печінки. Це одна з найпоширеніших недуг сучасного способу життя, яка часто не має виражених симптомів, але може призвести до серйозних ускладнень — запалення, цирозу і навіть раку. На щастя, фахівці запевняють: ця хвороба — оборотна. Головне — вчасно змінити […]

Кияни вчетверте переживають війну: ілюзія безпеки в умовах постійної небезпеки

У четвертий рік війни кияни стали заручниками ілюзії безпеки у власних оселях. Попри те, що столиця України залишалася основним центром адміністративного та культурного життя, протягом цього періоду вона неодноразово ставала мішенню для ракетних ударів, артилерійських обстрілів та інших загроз, що залишали слід на кожному мешканці. Усе це створило парадоксальну ситуацію: навіть попри відносну стабільність, люди в столиці все більше почувалися невпевнено та під постійною небезпекою.

Ще до початку війни Київ був символом безпеки і процвітання, тим місцем, де можна було знайти притулок від усіх зовнішніх загроз. Однак із часом ця ілюзія почала руйнуватися. Кияни стали свідками ракетних ударів, які вражали цивільні об'єкти, житлові будинки, інфраструктуру. Протягом останніх років столиця пережила серію жорстоких атак, що змусило багатьох замислитися над питанням безпеки навіть у своїх домівках.

Корупційний аспект ситуації не менш вражає. За останні роки на ремонт і будівництво сховищ витрачено понад два з половиною мільярда гривень, однак більшість тендерів отримали фірми-одноденки з мінімальним статутним капіталом. Систематичні переплати на будматеріалах та закупівля непотрібного обладнання, як-от барабани та овочерізки за захмарними цінами, свідчать про глибоку корупцію на всіх рівнях.

Доступ до інформації про справжній стан укриттів обмежений: чотири з десяти районних адміністрацій відмовляються надавати дані, аргументуючи це службовою таємницею. Це створює ілюзію безпеки, яка розбивається під час першої серйозної атаки. Навіть масштабні тендери та кошти не рятують життя киян, якщо за організацією стоїть мережеве відмивання грошей і безкарність чиновників.

Трагедії останніх років, коли внаслідок ракетних ударів загинуло десятки людей, включно з дітьми, демонструють ціну цієї паперової безпеки. Система, у якій лояльність до керівників важить більше за життя дітей, не здатна забезпечити справжній захист. Без радикального очищення від корупції та реальних покарань для організаторів схем безпека Києва залишатиметься привілеєм для обраних.

Зеленський затвердив нові правила для інтернет-азартних ігор: що зміниться?

Президент України, Володимир Зеленський, відповідаючи на виклики сучасності, прийняв важливий крок щодо регулювання сфери азартних ігор в інтернеті. Цей крок узгоджено з рішенням Ради національної безпеки та оборони і є частиною стратегії по протидії негативним наслідкам азартних ігор в онлайн-середовищі.

Указ під номером 234/2024, який оприлюднено на веб-сайті Офісу Президента, передбачає кілька ключових заходів. По-перше, це заборона реклами онлайн-казино, яка є одним із заходів для зменшення стимулу до участі в азартних іграх. Додатково, уведено систему онлайн-моніторингу та блокування нелегальних веб-сайтів, щоб запобігти незаконній діяльності в цій галузі.

Крім цього, Кабінету міністрів доручено розробити порядок обмеження реклами азартних ігор з використанням символіки Збройних сил України та інших військових формувань, що має на меті захист від маніпуляції та психологічного впливу на громадян.

Нові правила також передбачають індивідуальні обмеження для гравців. Тепер гравці не зможуть реєструвати кілька акаунтів чи використовувати їх одночасно. Крім того, встановлюється ліміт участі для кожного акаунта, який може бути змінений лише один раз на місяць.

З метою інформування громадян про небезпеку азартних ігор та блокування доступу до нелегальних сайтів, проводитиметься національна інформаційно-роз'яснювальна кампанія. Крім того, учасники Збройних сил України будуть позбавлені доступу до гральних закладів під час воєнного стану, щоб забезпечити фокус на виконання військових обов'язків.

Додатково, Служба безпеки України протягом двох місяців проведе перевірки організаторів азартних ігор для забезпечення дотримання законодавства, а Національний банк розробить рекомендації банкам щодо блокування платежів громадян на рахунки організаторів азартних ігор.

Також, Міністерство цифрової трансформації має намір переговорити з компаніями Apple та Google щодо заборони розміщення застосунків з азартними іграми без відповідної ліцензії у їхніх магазинах. Крім цього, МОЗ розробить клінічний протокол лікування від ігрової залежності, щоб забезпечити підтримку та допомогу тим, хто стикнувся з цією проблемою.

Український президент Володимир Зеленський прийняв рішучі кроки щодо регулювання сфери азартних ігор в інтернеті. Указ, затверджений ним, відповідає вимогам Ради національної безпеки та оборони і спрямований на протидію негативним наслідкам азартних ігор в онлайн-середовищі. Заборона реклами онлайн-казино, впровадження системи онлайн-моніторингу та блокування нелегальних веб-сайтів є лише деякими з численних заходів, запропонованих у вказі.

Окрема увага приділяється індивідуальним обмеженням для гравців, таких як заборона реєстрації кількох акаунтів та встановлення ліміту участі в грі. Також важливими є заходи, спрямовані на інформування громадян про небезпеку азартних ігор та підтримку тих, хто стикається з ігровою залежністю. Важливою ініціативою є також переговори з компаніями Apple та Google щодо заборони розміщення нелегальних застосунків у їхніх магазинах.

Загалом, ці заходи спрямовані на створення більш контрольованого та безпечного середовища для гравців в інтернеті, з метою захисту від негативних наслідків азартних ігор та збереження громадського благополуччя.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

Останні новини