Четвер, 24 Вересня, 2026

Рекордні втрати державного бюджету України через тіньову економіку у 2024 році

Важливі новини

Будівельна вибірковість в Одесі та привілейоване становище окремих девелоперів

Житловий комплекс «Гефест» в Одесі став показовим прикладом того, як нерівні умови на будівельному ринку можуть формуватися не через конкуренцію чи якість проєктів, а завдяки вибірковим рішенням міської влади. У той час як відповідальні девелопери роками проходять складні процедури погоджень, експертиз та перевірок, пов’язані з групою «Гефест» структури отримують необхідні документи в рекордні строки. Таке прискорення стало можливим завдяки рішенням і бездіяльності окремих представників Одеської міськради, що створило дисбаланс у містобудівному середовищі та поставило під питання прозорість ухвалення дозвільних рішень.

Аналітики звертають увагу на діяльність ТОВ «ЕЛЛАС БІЛДІНГ», яке перебуває у сфері впливу групи «Гефест». Саме ця компанія отримувала дозвільні документи майже безперешкодно, попри те що земельні ділянки, де ведеться будівництво, належать до найбільш цінних у місті. Ідеться не лише про привабливість локації, а й про стратегічну важливість територій, які мають бути забудовані з дотриманням усіх державних норм та врахуванням інтересів громади. Однак процес отримання дозволів для цих забудовників відбувався без тих затримок і додаткових вимог, які зазвичай стають щоденною реальністю для інших компаній.

Ключовою ланкою схеми став житловий комплекс на Посмітного, 20А. Попри те що проєкт є єдиним об’єктом на одній земельній ділянці, забудовник штучно «розділив» його на дві черги. Такий крок дав можливість уникнути ключових вимог ДБН: показників щільності, відступів, обов’язкової експертизи для об’єктів класу СС3. ДАБК Одеської міськради без запитань видав два окремі дозволи на фактично один і той самий комплекс.

Наслідки такого рішення — критичні. Згідно з нормами, багатоповерхова забудова повинна дотримуватись відступів від сусідніх будинків для дотримання протипожежної безпеки, інсоляції та санітарних вимог. Проте 16-поверхову будівлю комплексу звели за 16 метрів від приватного сектору, що суперечить ключовим ДБН та створює реальні ризики для мешканців. Порушено і ДБН Б.2.2-12:2019 — допустиму площу забудови штучно занижено через поділ проєкту, що дозволило приховати реальні параметри навантаження на територію.

Втім, ЖК «Гефест» на Посмітного — лише частина системної практики. Діяльність компанії давно супроводжується скандалами: знищення Дачі Докса, забудова зеленої зони під ЖК «Акрополь», вирубка дерев у сквері Шклярука, проєкти на схилах та поблизу шкіл. Усі ці випадки об’єднує одне — сприяння одеських чиновників, які змінюють статуси земель, забезпечують видачу потрібних документів та блокують будь-які перевірки.

Для одеситів така забудовна політика означає втрату історичних об’єктів, погіршення екологічної ситуації, хаотичну висотну забудову та постійне зниження рівня безпеки. На тлі цього міська влада продовжує створювати преференції для «Гефесту», попри очевидні порушення та публічні протести.

Oxford Economics оприлюднила рейтинг провідних міст світу — серед них є й українські

Аналітична компанія Oxford Economics оприлюднила масштабне дослідження, у якому визначила 1000 найкращих міст світу за низкою соціально-економічних показників. Перше місце у світовому рейтингу посів Нью-Йорк, далі йдуть Лондон та Париж. Серед учасників списку опинилися і кілька українських міст, зокрема Київ, Львів, Харків, Одеса, Дніпро, Запоріжжя та Миколаїв. Рейтинг охопив найбільші міста світу, які оцінювалися за […]

Обмеження інтернету в Санкт-Петербурзі: нові виклики цифровим свободам

Ввечері 10 липня у Санкт-Петербурзі та Ленінградській області відбулося...

Кохання під час війни: син Ігоря Пелиха одружився у Києві

24 квітня в Києві відбулося весілля Івана Пелиха — сина відомого українського телеведучого та журналіста Ігоря Пелиха, який загинув у ДТП у 2009 році. Його обраницею стала дівчина на ім’я Ксенія. Весільна церемонія пройшла в одному зі столичних документ-сервісів. Наречена була в обтислій білій сукні з букетом квітів у руках, а Іван обрав стриманий образ […]

Судовий процес у Сумській області щодо фіктивних медичних документів для призовників

У Сумській області завершено розслідування у справі, пов’язаній з медичними підробками, які були здійснені лікарем та медичною сестрою. Згідно з матеріалами справи, підозрювані обвинувачуються у фальшуванні медичних документів для чоловіків призовного віку. Це сталося внаслідок зловживання посадовими обов'язками та участі у схемах, які дозволяли ухилятися від військової служби через фіктивні діагнози.

Слідство встановило, що з початку 2024 року лікар, який входив до складу військово-лікарської комісії, організував систему надання неправдивих медичних висновків. Спільно з медсестрою вони розробили механізм, у рамках якого чоловіки, що підлягали призову, могли отримати "ліцензію" на відстрочку від служби через госпіталізацію у психіатричний заклад. Для цього вони використовували підроблені документи, а процес оцінювався в суму близько 40 тисяч гривень за одного призовника.

Дії лікаря кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою). Медична сестра відповідає за пособництво у вчиненні цього злочину — за ч. 5 ст. 27 у поєднанні з ч. 1 ст. 368 ККУ.

У провадженні тривають слідчі та процесуальні дії; матеріали передаються до судового розгляду, де мають бути встановлені всі обставини та ступінь причетності кожного з фігурантів. Якщо вина буде доведена в суді, їм загрожує кримінальна відповідальність у порядку, передбаченому інкримінованими статтями.

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.

Останні новини