Субота, 18 Квітня, 2026

Рекордні втрати державного бюджету України через тіньову економіку у 2024 році

Важливі новини

П’ять років ув’язнення за наругу над похованнями захисників: рішення суду на Рівненщині

Сарненський районний суд Рівненської області ухвалив обвинувальний вирок у резонансній справі про наругу над могилами українських військовослужбовців. Винним визнано 37-річного жителя регіону Леоніда Вакулка, який здійснив крадіжку предметів із місць поховання загиблих захисників, чим грубо порушив норми моралі та закону.

Згідно з матеріалами справи, у лютому 2025 року чоловік незаконно заволодів артилерійськими гільзами, встановленими на могилах як елемент меморіального оформлення та використаними як вази для квітів. Інциденти сталися на трьох військових похованнях у селі Немовичі Сарненського району. Після викрадення гільзи були продані, що слідство кваліфікувало як умисне посягання на місця поховання та пам’ять про полеглих воїнів.

Правоохоронці оперативно встановили особу зловмисника. Ним виявився раніше судимий за корисливі злочини сарненчанин. Викрадені гільзи він очистив від фарби та продав місцевим жителям.

Обвинувачений визнав свою провину і розкаявся у вчиненому, однак суд врахував рецидив злочинів при призначенні покарання. Суддя Юрій Березень визнав Вакулка винним за ч. 3 ст. 297 Кримінального кодексу України (наруга над могилою з корисливих мотивів) та призначив 4,5 роки ув’язнення. До цього частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком, в результаті остаточний термін склав п’ять років.

Вирок ще може бути оскаржений у апеляційному порядку.

Громадян Молдови затримують на кордоні та відпраляють до ТЦК

Наші інформаційні джерела настоюють на тому, що значна кількість "іноземних громадян", зокрема осіб із Молдови, які мали український закордонний паспорт та працювали в Одеському регіоні України, стали ставши об'єктом масових затримань на кордоні та негайного відправлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Цей несподіваний поворот подій викликає серйозні обурення та стурбованість серед громадськості, адже він може вплинути на життя і долю багатьох людей. Такі дії з боку влади породжують питання про справедливість та законність таких заходів, особливо в контексті прав людини та міжнародних зобов'язань України перед міжнародними спільнотами. Водночас, ця ситуація свідчить про необхідність ретельного аналізу та розгляду всіх аспектів цього питання з метою забезпечення адекватних та справедливих заходів щодо регулювання міграційних процесів та захисту прав та інтересів усіх громадян, які проживають та працюють на території України.

Також це стосується багатьох перевізників, які майже завжди мали подвійне громадянство і їздили в Україну за товаром/перевозили людей тощо.

Зараз серед громадян Молдови почався галас. Готується мітинг під посольством України. Уряд Санду відмовляється допомагати своїм громадянам, які опинилися в такій ситуації.

Навпаки, Санду сама влаштувала в Молдові вилов українських чоловіків, які тікають від війни та мобілізації. Їх ловлять і одразу депортують на прохання Зеленського.

Санду зацікавлена в продовженні війни, оскільки Молдова є частково запасним транспортним логістичним хабом, через який проходять поставки озброєння тощо.

Ходили чутки, що на території Молдови є полігони для навчання солдатів ЗСУ західними інструкторами.

Тож, якщо вона здобуде перемогу на майбутніх виборах, то Молдову, найімовірніше, втягнуть у конфлікт серйозніше.

Митника зі Львова впіймали на хабарі в 1600 доларів за розмитнення авто

Черговий корупційний скандал на українській митниці. Цього разу — на Львівщині. Державного інспектора управління контролю митної вартості викрили на отриманні неправомірної вигоди. За 1600 доларів США службовець пообіцяв “не помічати” порушень під час оформлення автомобілів. За даними слідства, митник вимагав гроші від представника компанії-імпортера, яка займалась розмитненням транспортних засобів. За хабар у 1600 доларів він […]

Конфіскація активів російського бізнесмена: контрольний пакет “Кіровоградського рудоуправління” передано державі

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про передачу у державну власність майна російського бізнесмена Сергія Кабаргіна. Позов Міністерства юстиції було задоволено 17 листопада, і тепер контрольний пакет акцій — майже 53% — АТ «Кіровоградське рудоуправління» стягується до доходу держави. Підприємство, що раніше належало Кабаргіну через афілійовані структури, спеціалізується на видобутку каоліну — природної сировини, що використовується у виробництві кераміки, фарфору, цементу, косметики та матеріалів для нафтогазової галузі.

За даними суду та Міністерства юстиції, конфіскація стала частиною комплексних заходів із повернення в державну власність активів, набуття яких відбувалося з порушенням українського законодавства або за участю іноземних компаній, що підтримують агресора. Рішення ВАКС відображає практику активного використання інструментів стягнення майна, пов’язаного з фізичними та юридичними особами, які можуть загрожувати економічній безпеці країни.

Корпоративні права підприємства наразі перебувають під арештом. З травня 2023 року Національне агентство з питань виявлення, розшуку й управління корупційними активами шукає управителя для акціонерного товариства.

Нагадаємо, що у червні 2023 року СБУ повідомила Кабаргіну про підозру. За даними правоохоронців, він організував схему вивозу з України стратегічної сировини для «Росатома», завдяки якій перерахував до російського бюджету мільярди рублів. Для реалізації оборудки використовувалось АТ «Кіровоградське рудоуправління».

Українські онлайн-казино заробили понад 55 млрд за рік: хто у топі

Попри війну, загальне падіння економіки та безперервні втрати населення, ринок грального бізнесу в Україні демонструє вражаючу стійкість і навіть приріст. За підсумками 2024 року десять лідерів цієї індустрії сукупно заробили понад 55,5 млрд грн. Це лише на 1% більше, ніж у 2023-му, але зниження прибутковості свідчить: в індустрії розпочалася жорстка боротьба за частку ринку. Такі […]

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.

Останні новини